6.Співвідношення держави і права з іншими юридичними науками:

Теорія держави і права належить до системи юридичних наук. Аналіз співвідношення загальної теорії держави і права з іншими юридичними науками свідчить про їхній нерозривний зв'язок. Теорія держави і права не може існувати без спеціальних наук, які вивчають юридичну практику, без узагаль­нення їх матеріалів. Саме аналіз і узагальнення цих матеріалів яв­ляють собою базу для формування загальнотеоретичних ви­сновків для ТДП. Якби не було загальної теорії держави і права, галузеві юридичні науки набули б суто емпіричного характеру і були б змушені обмежитися вирішенням вузького кола конкретних пи­тань. Здійснюючи відбір матеріалів, що досліджуються різними юридичними науками, загальна теорія держави і права виявляє як спільні, так і відмінні ознаки певних державно-правових явищ. Так, на­приклад, кожна галузева юридична наука досліджує специфічні для неї правопорушення. Загальна теорія держави і права збагачується також внаслідок перенесення досвіду однієї з юридичних наук на інші науки. Так, детально розроблені в науці кримінального права положення про вину як передумову відповідальності були згодом перенесені в на­уку цивільного права. Згодом на цій основі було побудоване загаль­нотеоретичне вчення про підстави юридичної відповідальності. Поняття юридичної особи було сформульоване наукою цивільно­го права, а потім перенесене в інші галузеві науки. Те­орія держави і права невідривна від юридичної практики. Юридична практика виступає як джерело формулювання і розвитку понять, категорій та закономірностей у державно-пра­вовій сфері, як основа загальнотеоретичних висновків. Великого значення набу­ває в сучасних умовах дослідження судової практики при засто­суванні норм різних галузей права. У процесі її удосконалення вирішуються загальнотеоретичні питання про можливості і співвідношення правоутворення, правотлумачення і правозастосування в діяльності судової системи. Цінність цих концепцій залежить від ефективності прак­тики, що відбиває їх.Аналіз матеріалів окремих юридичних наук є недостатнім для формулювання загальнотеоретичних висновків і положень.

7.Поняття та ознаки функції держави

Поняття «функції держави» є складною категорією і тісно пов'язане з такими поняттями, як «завдання держави», «соціальне призначення», «мета держави». Завдання — це те, що необхідно зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання. Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції (наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій). невірним є твердження про те, що завдання слугують першоосновою функцій держави, оскільки вони обумовлюються політичними і економічними потребами суспільства, визначаються історичними закономірностями розвитку держави, особливостями соціально-економічних умов її розвитку (історичними обставинами, співвідношення класових сил, національними особливостями).Слід розрізняти також функцію держави і функцію органу держави. Функція держави — це основний напрям діяльності останньої, що випливає з її класової сутності і соціального призначення, а функція конкретного державного органу — діяльність відповідно до його компетенції (повноважень). Одним з істотних недоліків визначення поняття і класифікації функцій держави було те, що не враховувалися зв'язки функцій та соціального призначення держави. Соціальне призначення визначає весь спектр напрямів діяльності держави, надаючи останнім деякі загальні основи.

Функції держави — це специфічні прояви, конкретні визначення соціального призначення держави у діяльності її органів. Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та іншими елементами державної діяльності.

Функції держави за засобами її діяльності:

— законодавча;

-  виконавча (управлінська);

— судова;

-  правоохоронна;

— інформаційна.

Функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяльності можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні функції  забезпечують внутрішню політику держави: політична,економічна,оподаткування і фінансового контролю ,соціальна ,екологічна, культурна, інформаційна . Зовнішні функції  забезпечують зовнішню політику держави: політична (дипломатична) , економічна,екологічна,культурна,інформаційна,оборонна держави.Основні правові форми здійснення функцій держави: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, установча, контрольно-наглядова.

Цілі держави, безумовно, у тій чи іншій мірі визначають систему її функцій, проте це не означає їх тотожність, швидше йдеться про співвідношення.

Таким чином, основні функції сучасної держави — це визначені її соціальним призначенням основні напрями діяльності держави.