- •Тема 3.1 Вимоги безпеки при виробництві та експлуатації радіоелектронної апаратури 49
- •Тема 3.2 Безпека під час експлуатації електронно-обчислювальних машин 76
- •Тема 3.3 Електробезпека в галузі 95
- •Тема 4.1 Вибухо-пожежонебезпечні властивості речовин та матеріалів. Класифікація виробничих приміщень, зон і класів приміщень по вибухо- пожежонебезпечності. 125
- •Тема 4.2 Протипожежежний захист об’єктів галузі 135
- •Тема 1.1 Організація охорони праці на виробництві Правові аспекти
- •Організаційні аспекти
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •Контроль за охороною праці та відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Навчання з питань охорони праці
- •Розділ 2. Санітарно-гігієнічні умови праці в галузі.
- •Тема 2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Тема 2.2 Захист від забруднення повітря у виробничих приміщеннях
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •Тема 2.3 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Дія шуму на організм людини
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Нормування шумів та вібрації
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Тема 2.4 Виробниче освітлення
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Види виробничого освітлення та його гігієнічне нормування
- •Тема 2.5 Захист від виробничих випромінювань
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Нормування іонізуючих випромінювань
- •Заходи та засоби від іонізуючих випромінювань
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Розділ 3. Техніка безпеки в галузі
- •Тема 3.1 Вимоги безпеки при виробництві та експлуатації радіоелектронної апаратури Охорона праці при механічній обробці металів.
- •Охорона праці при термічній, електрохімічній і електрофізичній обробці металів.
- •Охорона праці при обробці пластмас і кераміки.
- •Охорона праці при обробці поверхонь деталей і вузлів радіоелектронної апаратури
- •Охорона праці при виготовленні друкованих плат.
- •Охорона праці при нанесенні покриттів.
- •Охорона праці при монтажі, складанні і випробуваннях реа Охорона праці при пайці і випалюванні ізоляції.
- •Тема 3.2 Безпека під час експлуатації електронно-обчислювальних машин Вимоги під час експлуатації електронно-обчислювальних машин Вплив електронно-обчислювальних машин на стан здоров'я користувачів
- •Шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •Вимоги до приміщень, розміщення в них вдт, еом, пеом та організації лінії робочих місць
- •Вимоги до виробничого середовища приміщень з вдт, еом і пеом
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для приміщень з вдт, еом і пеом
- •Рівні іонізації повітря приміщень під час роботи на вдт, еом та пеом
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот
- •Допустимі рівні електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Забезпечення електробезпеки під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до відеотерміналів
- •Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Безпека під час експлуатації портативних комп'ютерів
- •Тема 3.3 Електробезпека в галузі Небезпека експлуатації електрообладнання Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Причини летальних наслідків від дій електричного струму.
- •Фактори, що впливають, на наслідки ураження електричним струмом.
- •Причини електротравм.
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •Система електрозахисних засобів
- •Організаційні заходи Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •Розділ 4. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Тема 4.1 Вибухо-пожежонебезпечні властивості речовин та матеріалів. Класифікація виробничих приміщень, зон і класів приміщень по вибухо- пожежонебезпечності.
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників.
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень.
- •Тема 4.2 Протипожежежний захист об’єктів галузі
- •Вогнегасильні речовини.
- •Засоби захисту об'єктів
- •Протипожежне водопостачання
- •Список використаної літератури
- •Інтернет-ресурси
Тема 2.5 Захист від виробничих випромінювань
Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін. Існують наступні види виробничих випромінювань:
іонізуючі випромівання;
електромагнітні випромінювання;
ультрвафіолетові випромінювання;
інфрачервоні випромінювання;
лазерні випромінювання;
Захист від іонізуючих випромінювань
До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з массою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) таелектромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.
Альфа-випромінювання - це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.
Бета-частинки - це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5см в живих тканинах і в повітрі - до 18м) бета частинок вища, а іонізуюча - нижча, ніж у альфа-частинок.
Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, якескладається із заряджених частинок І гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.
Гамма-випромінювання - це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001 - ЗМеВ.
Рентгенівське випромінювання - випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує ІМеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.
Гальмівне випромінювання - це фотонне випромінювання з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок.
Активність А радіоактивної речовини - це кількість спонтанних ядерних перетворень сШ в цій речовині за малий проміжок часу Ж, поділене на цей проміжок:
Ступінь іонізації оцінюється за експозиційною дозою рентгенівського або гамма- випромінювання.
Потужність експозиційної дози РЕКСП. - це приріст експозиційної дози dXза малий проміжок часу сії, поділений на цей проміжок:
Рексп = dХ/dt!
Поглинута
доза D -
це середня енергія
,
що передається випромінюванням речовині
в деякому елементарному об'ємі, поділена
на масу речовини в цьому об'ємі:
ЗгіднознормамирадіаційноїбезпекиНРБУ-97введенопоказник, щохарактеризуєіонізуючевипромінювання-керма.
Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
Ступінь біологічного впливу іонізуючого випромінювання залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому.
Під час іонізації в організмі виникає збудження молекул клітин. Це зумовлює розрив молекулярних зв'язків, невластивих здоровій тканині. Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.
Одноразове опромінення дозою 25-50 бер зумовлює зворотні зміни крові. При 80-120 бер з'являються початкові ознаки променевої хвороби. Гостра променева хвороба виникає при дозі опромінення 270 - 300 бер.
