Вимоги до виробничого середовища приміщень з вдт, еом і пеом

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу умови праці користувачів ЕОМ мають відповідати І класу (оптимальним) або II класу (допустимим) умовам праці.

Для створення оптимальних умов зорової роботи, виключення швидкої втоми очей і сприяння високій продуктивності праці освітлення має бути достатнім, рівномірним і стабільним, відповідати встановленим нормам і характеру здорової роботи.

Приміщення з ВДТ, ЕОМ мають бути забезпечені природним і штучним освітленням. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) має бути не нижчим 1,5%. Розраховують площу світлових прорізів, яка забезпечує нормоване значення КПО в робочій зоні користувачів комп'ютерів, відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

За виробничої потреби дозволено експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення, але після узгодження з органами держгірпромнагляду та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Штучне освітлення має бути загальним, робочим і рівномірним. У випадку, коли робота переважно з документами, допускається додатково використовувати місцеве освітлення. Але світильники місцевого освітлення мають бути з напівпрозорим відбивачем світла із захисним кутом не меншим 40°, не створювати відблисків на поверхні екрана ВДТ та не підвищувати загальну освітленість екрана більше 300 лк. Рівень освітленості в зоні розташування документів має бути в границях 300...500 лк.

Як джерела штучного світла застосовують переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення допускають застосовувати металогалогенні лампи потужністю 250 Вт, а у світильниках місцевого освітлення – лампи розжарювання.

Систему загального освітлення має бути виконано у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розмішують збоку від виробничих місць (переважно зліва), паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла – П; переважно прямого світла – Н; переважно відбитого світла – В.

У разі розташування ВДТ і ЕОМ по периметру приміщення лінії світильників мають бути розміщені локально над робочими місцями.

Світильники загального освітлення мають складатися із розсіювача, дзеркальної екранної сітки або віддзеркалювача. Укомплектовані світильники ВЧПРА. Використовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток заборонено. Захисний кут світильників має бути не більшим 40°, а яскравість в зоні кутів випромінювання 50°...90° у подовжній та поперечній площинах не більшою 200 кд/м². Коефіцієнт запасу освітлювальної установки має бути 1.4, коефіцієнт пульсації не перевищувати 5%, яскравість відблисків на крані ВДТ не більше 40 кд/м²; яскравість стелі піл час застосування системи відбивного освітлення не більше 200 кд/м²; нерівномірність розподілу яскравості робочих поверхонь в полі зору користувача ВДТ не має перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1. Система вимикачів має забезпечувати освітлення тільки потрібних для роботи зон приміщення та регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного освітлення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ потрібно очищати скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік і своєчасно проводити заміну перегорілих ламп.

Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не має перевищувати ГДК Відповідно до ГОСТ 12.1.005 – 88 уміст озону не більше 0,1 мг/м³, вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м³. уміст пилу – не більше 4 мг/м³.

Параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, а іонний склад повітря – вимогам СН 2152 – 80.