13. Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень.

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа і подає до банку, що його обслуговує.  Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.  Причини неоплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

14. Пояснити, в яких випадках клієнту видається розрахункова чекова книжка. Описати порядок її видачі клієнту банку. Чим забезпечується гарантована оплата чеків?

Банк платника видає чекову книжку тільки своєму клієнту, який має поточний рахунок.  Для отримання розрахункової чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику, підписану особами, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, та засвідчену відбитком печатки.

Для отримання розрахункової чекової книжки (розрахункового чека) фізична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику. Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма зазначеними в ній реквізитами. У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання. У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох розрахункових чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою. Заповнена клієнтом заява подається до банку-емітента. Відповідальний виконавець установлює особу клієнта за документом, що її засвідчує, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки чекодавця тим, що зазначені в картці із зразками підписів і відбитка печатки, подає заяву на підпис головному бухгалтеру і керівнику банку або особам, яким надане право такого підпису, і передає її разом з талоном до каси. Касир ставить на заяві та талоні до неї номери розрахункових чеків і передає відповідальному виконавцю розрахункову чекову книжку разом із заявою під розпис у талоні. Талон до заяви залишається в касі. Відповідальний виконавець перевіряє наявність усіх розрахункових чеків у розрахунковій чековій книжці та на внутрішньому боці її обкладинки зазначає: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу), номер рахунку, з якого сплачуються розрахункові чеки, строк дії розрахункової чекової книжки та її ліміт.

Потім в кожний розрахунковий чек записуються такі реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу) і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункових чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця.

Під час видачі фізичній особі розрахункового чека відповідальний виконавець заповнює такі його реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, ідентифікаційний номер;

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункового чека;

г) суму цифрами та словами;

ґ) строк дії розрахункового чека;

д) число, місяць та рік видачі розрахункового чека (місяць має бути написаний словами, дата видачі розрахункового чека має відповідати його реальній видачі);

е) на зворотному боці корінця розрахункового чека - окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована в безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець ставить свій підпис на розрахунковому чеку та його корінці.

Гарантована оплата чека забезпечується:

■   шляхом депонування чекодавцем коштів з основного рахунку підприємства на окремий рахунок у банку, де він є клієнтом;

■   наявністю коштів на рахунку чекодавця.