- •Законодавство україни про видавничу справу
- •Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- •3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- •3.3. Порядок створення видавництва
- •3.4. Порядок реєстрації видавництва
- •3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- •Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- •5.1. Поняття "видавнича продукція"
- •5.2. Періодичність
- •5.3. Характер інформації
- •5.4. Знакова природа інформації
- •5.5. Матеріальна конструкція
- •5.6. Мовна ознака
- •5.7. Формат
- •5.8. Повторність випуску
- •5.9. Інші критерії
- •Постійні елементи газети
- •7.1. Заголовна частина газети
- •7.2. Розділові засоби
- •7.3. Службові деталі
- •Основні розмірні та кількісні параметри видань
- •8.1. Формати видань
- •8.2. Обсяги видань
- •8.3. Об'єм редакторської роботи
- •Книга як основний предмет видавничої діяльності
- •9.2. Змістова структура книги
- •9.3. Матеріальна структура книги
- •Службова частина (апарат) видання
- •10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- •10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- •Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- •11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- •11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- •11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- •11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- •Редакційно-видавничий процес
- •13.1. Підготовчий етап
- •13.2. Редакційний етап
- •13.3. Виробничий етап
- •13.4. Маркетинговий етап
- •Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- •14.1. Термінологічні та творчі начала
- •14.2. Організація і зміст процесу редагування
- •14.3. Види редагування
- •Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- •18.1. Газетно-журнальні видання
- •18.2. Рекламні видання
- •18.3. Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •19.1. Наукові видання
- •19.2. Науково-популярні видання
- •19.3. Довідкові видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- •20.1. Навчальні видання
- •20.2. Художні видання
- •20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- •Редакторська підготовка перекладів
- •21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- •21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- •21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- •21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- •21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- •Редакторська підготовка перевидань
- •22.1. Види перевидань
- •22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- •22.3. Робота над змістовою частиною видання
- •22.4. Робота над службовою частиною видання
- •89 Прохання текст лекції не використовувати з комерційною метою. Це є порушенням авторського права
13.3. Виробничий етап
Виробничий етап редакційно-видавничого процесу починається заздалегідь — з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та укладання угоди з ним на друкування видання. Після цього здійснюють передачу оригінал-макета з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація та договір із поліграфічним підприємством).
З цієї миті вся подальша робота з перетворення оригінал-макета в конкретне видання здійснюється за межами видавництва. І хоч серйозне поліграфічне підприємство найперше зацікавлене в якісному виконанні замовлення видавця (адже від цього залежить подальша співпраця партнерів), на цьому етапі є кілька важливих процесів, які не можуть завершитися без участі редактора.
Звіряння й підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу.
Звіряння й підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формуванням книжкового блока.
Звіряння й підписання до друку сигнального примірника.
Видавнича практика засвідчує, що редакторський контроль на цьому, завершальному, відрізкові складного шляху проходження видавничого оригіналу приховує у собі немало прикрих несподіванок. Наведемо деякі з них, які змусять насторожитись видавця.
Можливі помилки в художньому оформленні:
невідповідність гами кольорів, запропонованих у макеті художника видавництва, та реальним друкарським відбитком (певний колір може зникнути або замінитися на інший у результаті якогось дрібного втручання оператора комп'ютерного складання на етапі кольороподілу після підписання макета художнього оформлення до друку);
буквені помилки у прізвищах авторів та заголовків видань, які запрограмовані були поверховим читанням редактора (скажімо, "Маренко" замість "Макаренко","гінієна"замість "гігієна", "англійскою" замість "англійською");
буквена чи й текстова розбіжність між написами на обкладинці і корінці видання;
розбіжність у назвах розділів змістової частини видання і шмуцтитулів.
Можливі помилки в книжковому блоці:
• численні випадки буквених помилок (культура видання потребує спеціальної вклейки перед кінцевим форзацом із зазначенням виявлених на етапі звіряння сигнальних примірників помилок та правильного варіанта прочитання);
незаповнені текстом суміжні сторінки якогось аркуша;
невідповідність ілюстрації змісту текстівки;
перевернута сторінка (а то й цілий аркуш).
Отже, якісне завершення виробничого етапу, як і в цілому редакційно-видавничого, значною мірою залежатиме від того, наскільки злагоджено попрацювали всі служби видавництва на двох попередніх етапах. Якщо не враховувати технічних вад друку, що інколи трапляється з вини друкарні, витоки всіх інших, явних і прихованих, помилок, які стають помітними вже після виготовлення готового накладу, беруть початок усе ж у видавництві. А якщо користуватися давнім визначенням редактора як директора конкретного видання, тоді зрозумілою стає роль і відповідальність представника цієї професії у створенні і подальшому побутуванні будь-якого видавничого продукту.