5.2. Періодичність

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу. У цьому контексті видання діляться на неперіодичні та серіальні.

Неперіодичне видання — це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не передбачене. Передусім це листівки, брошури, книги. До неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах. Такі видання наперед розраховані на певну кількість томів чи частин (у межах тому), випуск їх у світ, як правило, розтягнутий у часі і не регламентується чітко поділеними періодами появи кожного нового тому (частини). У державному статистичному обліку кожен том багатотомного видання фіксується як окреме видання.

Серіальне видання — це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків.

Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване.

Періодичне видання — це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т. д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

На відміну від періодичного, продовжуване видання виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.

Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є:

• газета;

• журнал;

• бюлетень;

• календар.

Газета — це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Слово газета походить від італійського gazetta і напочатку означало буквально "дрібна венеціанська монета", за яку в XVI ст. у Венеції можна було придбати зведені в рукописному вигляді останні новини дня.

За системністю викладу матеріалів газети поділяють на:

• загальнополітичні (домінуюча тема — внутрішня тазовнішня політика держави, міжнародне життя);

• спеціалізовані (домінуючі теми — окремі проблеми громадського, суспільного, світського життя, науки, культури, освіти, інших сфер життєдіяльності; призначені певним категоріям читачів).

Газети також розрізняють за:

• місцем випуску (загальнодержавні, місцеві, районні, міські);

• ім'ям засновника (держава; партія; підприємство; наукова, просвітня, культурна, релігійна, військова організації, приватна особа);

• читацькою адресою (для дітей та юнацтва, для пенсіонерів тощо).

Журнал (інша назва — часопис) — це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу (здебільшого місяць), містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

На відміну від газети, співвідношення інформаційних і аналітичних матеріалів у журналі на користь останніх. Явища, події і факти в цьому виді видання розглядаються у більш широкому плані.

Типологічний ряд цього виду періодичних видань такий:

• громадсько-політичний журнал (актуальні матеріали громадсько-політичної тематики, адресовані широкому колу читачів);

• науковий журнал (статті учених і дослідників — фахівців певної галузі знань, у яких містяться результати теоретичних та прикладних досліджень); такі журнали можуть мати науково-практичний, наукового-методичний та науково-теоретичний характер;

• науково-популярний журнал (написані у популярній формі і розраховані на непідготовленого читача статті та матеріали з різних галузей знань);

• виробничо-практичний журнал (призначені для працівників відповідної галузі статті, матеріали та методичні рекомендації з проблем організації виробництвата практичної діяльності);

• популярний журнал (призначені широкому колу читачів статті та матеріали різноманітної проблематики);

• літературно-художній журнал (публікація різножанрових творів художньої літератури і публіцистики);

• реферативний журнал (опрацьовані за певною формою реферати вже оприлюднених творів друку).

Бюлетень — видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника.

Слово бюлетень походить від французького bulletin, що первинно означало записку, аркуш. Розрізняють такі види бюлетенів:

• нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);

• довідковий або інформаційний (інформаційні абодовідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);

• рекламний (реклама для населення послуг, товарів, заходів);

• бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);

• бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиці);

• статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сферижиття та діяльності суспільства).

Календар — періодичне або неперіодичне видання, в якому у чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати.

Розрізняють такі види календарів:

• відривний або перекидний календар (як правило, щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;

• табель-календар (аркушеве видання, на якому у формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями);

• календар книжкового типу (матеріали на сторінках, розміщених у вигляді книги, підібрані відповідно до певної дати);

• календар знаменних і пам'ятних дат (вибірковий перелік дат, подій, імен, вибраних за тематичним принципом; друкується у вигляді річника, щоквартальника, щотижневика).