- •Законодавство україни про видавничу справу
- •Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- •3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- •3.3. Порядок створення видавництва
- •3.4. Порядок реєстрації видавництва
- •3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- •Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- •5.1. Поняття "видавнича продукція"
- •5.2. Періодичність
- •5.3. Характер інформації
- •5.4. Знакова природа інформації
- •5.5. Матеріальна конструкція
- •5.6. Мовна ознака
- •5.7. Формат
- •5.8. Повторність випуску
- •5.9. Інші критерії
- •Постійні елементи газети
- •7.1. Заголовна частина газети
- •7.2. Розділові засоби
- •7.3. Службові деталі
- •Основні розмірні та кількісні параметри видань
- •8.1. Формати видань
- •8.2. Обсяги видань
- •8.3. Об'єм редакторської роботи
- •Книга як основний предмет видавничої діяльності
- •9.2. Змістова структура книги
- •9.3. Матеріальна структура книги
- •Службова частина (апарат) видання
- •10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- •10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- •Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- •11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- •11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- •11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- •11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- •Редакційно-видавничий процес
- •13.1. Підготовчий етап
- •13.2. Редакційний етап
- •13.3. Виробничий етап
- •13.4. Маркетинговий етап
- •Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- •14.1. Термінологічні та творчі начала
- •14.2. Організація і зміст процесу редагування
- •14.3. Види редагування
- •Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- •18.1. Газетно-журнальні видання
- •18.2. Рекламні видання
- •18.3. Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •19.1. Наукові видання
- •19.2. Науково-популярні видання
- •19.3. Довідкові видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- •20.1. Навчальні видання
- •20.2. Художні видання
- •20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- •Редакторська підготовка перекладів
- •21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- •21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- •21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- •21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- •21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- •Редакторська підготовка перевидань
- •22.1. Види перевидань
- •22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- •22.3. Робота над змістовою частиною видання
- •22.4. Робота над службовою частиною видання
- •89 Прохання текст лекції не використовувати з комерційною метою. Це є порушенням авторського права
18.3. Інформаційні видання
Сучасну типологію інформаційних видань складають видання бібліографічні, оглядові, реферативні. Останнім часом, із зростанням інформаційних потоків у державі, попит на них помітно збільшується.
В основі таких видань — конкретні дані про опубліковані (або неопубліковані) роботи з різних галузей суспільної діяльності. Об'єктами для збирання та опису інформації, таким чином, стають статті, збірники наукових праць, монографії, тези наукових конференцій, фахові періодичні видання, а також автореферати дисертацій, дисертації, депоновані праці на правах рукописів, звіти про науково-дослідні і науково-конструкторські роботи.
Зміст роботи редактора залежатиме від виду конкретного видання.
Розглянемо це на прикладі підготовки бібліографічних видань.
Незважаючи на широкий різновид таких видань (бібліографічний каталог, бібліографічний огляд, бібліографічний список, бібліографічний покажчик), основною частиною їх тексту є набір відомостей, які дають змогу отримати загальну характеристику про той чи інший твір.
Оформляються такі дані у відповідності з існуючими стандартними вимогами. Складовими бібліографічного опису є автор, назва твору, дані про упорядника, редактора, автора передмов, приміток, назва видавництва, місце і рік видання, обсяг, наявність покажчиків, ілюстрацій тощо.
Готуючи до друку інформаційні видання, редактор на-початку з'ясовує кілька важливих аспектів:
тематику;
хронологічні межі;
структуру та систему рубрикації;
принцип опису та його мовне редагування.
Тематичний аспект бібліографічних видань надзвичайно широкий. Це й універсальні покажчики літератури за основними тематичними рубриками, що видається в державі та за кордоном, і літератури конкретної тематики, і покажчики наукових та творчих набутків окремих персоналій.
Хронологічні межі також важливо визначити одразу: новинки за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць), протягом усього життя автора.
Непростим є розв'язання
питання про структуру
покажчика. Адже йдеться
про раціональне, зручне передусім для
користувача, розміщення зібраного
колосального обсягу інформації. Отож,
не обійтися без чітко продуманої системи
рубрикації, структурної, логічної
послідовності
рубрики. В основу рубрикації
можуть бути покладені різні принципи:
алфавітний, тематичний, предметний,
хронологічний, мішаний.
Для прикладу наведемо оптимальну структуру біо-бібліографічного покажчика.
передмова;
автобіографія;
основні дати життя та діяльності;
бібліографія праць;
матеріали про автора;
список видань, де публікувалися праці автора та література про нього;
іменний покажчик.
Це — рубрикація так званого першого рівня. В середині деяких розділів може бути свій поділ на підрубрики. Скажімо, розділ "Бібліографія праць", зважаючи на обсяг діяльності персоналії та широту її наукових інтересів, може поділятися на такі підрозділи: окремі книжкові видання; передмови до книг; упорядкування й примітки до книг; переклади; наукове редагування; рецензування книжкових видань, наукові та науково-методичні статті.
А розділ "Матеріали про автора" може містити такі підрубрики: "У книжкових виданнях", "У мережі Інтернет", "У періодичних виданнях" тощо.
Для зручності користування такою системою рубрикації доцільно всі позиції пронумерувати наскрізно, розмістити їх за роками, а в межах кожного року подавати за алфавітним принципом.
І, нарешті, про принцип бібліографічного опису та його мовне редагування. Важлива вимога до підготовки такого виду видань: складові бібліографічного опису подавати тією мовою і так, як вони зазначені на титулі чи у каталожній картці видання. На початку, як правило, подається опис видань, що побачили світ державною мовою. Далі, за алфавітним порядком описують видання іноземними мовами.
Тема № 19
