2.7. Теорія Хуана Лінца

У своєму есе "Тоталітарні та авторитарні режими" (1975) Хуан Лінц стверджував, що головною рисою тоталітаризму є не терор сам по собі, а прагнення держави до нагляду за всіма аспектами життя людей: громадським порядком, економікою, релігією, культурою та відпочинком. Однак Лінц виділив ряд особливостей тоталітарного терору: системність, ідеологічний характер, безпрецедентний масштаб і відсутність правової основи. У цьому плані терор в авторитарних режимах відрізняється тим, що він зазвичай викликаний об'єктивною надзвичайною ситуацією, не визначає ворогів за ідеологічною ознакою і обмежений рамками закону (втім, досить широкими). У більш пізніх роботах Лінц став називати радянський режим після смерті Сталіна "пост-тоталітарним", щоб підкреслити зменшення ролі терору при збереженні інших тоталітарних тенденцій.

34. Основні форми правління

Фо́рма держа́вного правлі́ння — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.

Перші ідеї щодо форм державного правління були висловлені в основному Платоном, Аристотелем і Цицероном.

Платон, зокрема у творі «Політея», вирізняв три основні форми правління — монархію, аристократію і демократію, кожна з яких ділиться на дві форми. Монархія — це правління одного і може бути законною (цар) або насильницькою (тиран). Аристократія — правління небагатьох і може бути правлінням кращих і гірших (олігархія). Демократія — правління всіх і може бути законною або незаконною, насильницькою. Згадує Платон у своїх творах і «змішану» форму правління.

Аристотель розрізняв шість можливих форм правління: демократію, політею, аристократію, олігархію, монархію і тиранію. Деякі з них він оцінював позитивно: монархію, аристократію і політею (владу середнього класу, яка є поєднанням олігархії і демократії). Інші три, на думку мислителя, погані, звироднілі (тиранія, чиста олігархія і крайня демократія). Розглядаючи сильні і слабкі сторони різних типів державного правління, Аристотель висловлювався про бажаність поєднання кількох кращих з його точки зору форм, тобто схилявся до ідеї «змішаного» правління.

У сучасному правознавстві виділяють такі форми правління — монархія (влада одного), олігархія (влада меншості), демократія (влада більшості), республіка (влада закону), анархія (відсутність влади).

Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.

Монархів офіційно називають по різному: царями і царицями, імператорами й імператрицями, великими князями й великими княгинями, принцами і принцесами тощо. Історично монархії виникали за різних обставин.

Олігархі́я  (грец. ὀλιγαρχία(oligarchia), від дав.-гр. ὀλίγον(oligon) «небагато», та дав.-гр. ἀρχή(arche) «влада» — влада небагатьох) — політичний режим, за якого влада (політична, економічна та ін.) належить невеликій, закритій та тісно згуртованій групі осіб (наприклад — військових, великих власників, фінансистів тощо).

Демокра́тія  — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).

Респу́бліка (від лат. res publica — громадська справа) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Республіка відмінна від монархії — форми державного правління, при якій верховна державна влада належить одній особі — монарху, передається у спадок.

Ана́рхія — суспільний або політичний стан при відсутності правителя. Ідея анархії знаходить своє втілення поперше в політичній філософії, де Анархізм ратує за подібний соціальний устрій.

Слово анархія також часто вживається в сенсі повного хаосу і безпорядку, безладдя.