- •1.Відмінювання іменникі та займенників
- •2.Відмінювання іменників чоловічого роду 2 відміни
- •3.Повні і короткі прикметники Повні і короткі прикметники
- •4.Кличні відмінник іменників
- •5.Морфологічні особливості іменників
- •Морфологічні ознаки іменника
- •6.Самостійні частини мови
- •Розряди займенників за значенням
- •8.Іменник .Лексико граматичні розряди
- •9.Службові частини мови
- •7.Морфологія.Слово як обьект морфології
- •10.Значення відмінків
- •Відмінки в українській мові
- •11.Частини мови і принципи їх виділення.
- •12.Іменник.Його синтаксичне значення .
- •13.Рід не відмінюваних іменників
- •14.Відмінювання іменників середнього роду
- •15.Відмінювання іменників чоловічого роду
- •16.Іменники чоловічого роду другої відміни що закінчуються на «р».Поділ на групи
- •17.Відмінювання іменникі 1 3 4 відмін у множині.
- •18.Категорія роду іменника
- •20.Закінчення іменників в давальному и орудному (однини)
- •20.Закінчення іменників в давальному и орудному (однини)
- •21.Категорія відмінка іменника
- •22.Предмет граматики.Основні граматичні поняття.
- •23.Лексичне і граматичне значення слів
- •24.Категорія числа іменника
- •25.Розподіл іменників за родами
- •26.Іменники що вживаються тільки у множині
- •27.Поділ іменникі на відміни
- •28.Поділ іменників на групи
- •29.Морфологічні особливості власних і загальних назв
- •2) Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
16.Іменники чоловічого роду другої відміни що закінчуються на «р».Поділ на групи
Тверда Іменники, що закінчуються на -р, у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на -р, -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, гектар, шофер, кар’єр, касир, папір, професор, абажур, гіпюр, ювіляр, слова: комар , звір є словами, які треба запам'ятати
М’яка Іменнники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар
Мішана Іменники, які закінчуються тільки на -яр і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р
17.Відмінювання іменникі 1 3 4 відмін у множині.
Відмінки 1-й тип 2-й тил 3-й тип 4-й тип
Н. ножиці сходи вила сани
Р. ножиць сходів вил саней
Д. ножицями сходам вилам санями
З. ножиці сходи вила сани
О. ножицями сходами вилами саньми
М. (на) ножицях сходах вилах санях
К. Яу у наз.
У називному відмінку множини іменники мають:
а) закінчення -и: діти, люди, кури, гуси, сани, сіни, сходи, ночви, штани, окуляри, обійми, канікули, Суми, Черкаси, Карпати,
б)закінчення -і: ласощі, радощі, гроші, дріжджі (й усі інші множинні іменники з основою на шиплячий); ножищ, двері, граблі, коноплі, гуслі, помиї, Чернівці, Жигулі, Гімалаї;
в) закінчення -а: вила, ворота, дрова, ясла, ясна, лещата, вінця.
У родовому відмінку множинні іменники мають:
а) закінчення -ів: ласощів, дріжджів, сходів, обіймів, окулярів, Жигулів, Чернівців;
б) закінчення -ей: дітей, людей, курей, гусей, дверей, саней,сіней, грошей;
в) нульове закінчення; канікул, вил, воріт, дров, лещат, Сум, Черкас, Карпат, грабель (і граблів), конопель, ночов, ясел, ясен, жорен.
В орудному відмінку множинні іменники мають звичайно закінчення -ами: сходами, канікулами, вилами, граблями, коноплями, Черкасами.
Але іменники, у яких у родовому відмінку виступає закінчення -ей, в орудному приймають закінчення -ми: дітьми, людьми, гусьми, сіньми, саньми, курми, дверми, грішми. Два останні мають ще й паралельні закінчення: дверима, грошима.
Іменники ворота і штани мають паралельні закінчення в давальному відмінку: воротам і воротям, штанам і штаням; в орудному: ворітьми і воротами, штаньми, штанами і штанями; у місцевому: (на) воротах і воротях, штанах і штанях.