14. Основні вимоги до заголовку інформаційно-аналітичного документу.

4.1. Заголовок

Першим елементом аналітичного документу, який необхідно вивчити детально, є його назва. Важливість складання дієвої назви для аналітичного документу часто недооцінюється, але істотно, що назва є суттєво більшою, ніж просто перша частина документу, яку бачать читачі. З нього починає процес передачі інформації, що міститься в документі. Ефектна назва повинна надати читачам побіжний огляд предмета, спрямованості документу і даної проблеми. Також читач може використовувати своє судження про дієвість цього першого елементу документу як критерій для вирішення - читати цей документ або ні. Тому виділення достатнього часу і уваги на складання помітної назви вашого аналітичного документу є вирішальним чинником для привертання і утримання читацького інтересу.

Оскільки складання назви є справою дуже суб'єктивною, враховуючи індивідуальний стиль автора і мету доповіді, не існує легких правил, наслідуючи які ви б могли скласти ефектну назву для кожної доповіді. Проте, зважаючи на важливу роль назви вашого аналітичного документу, деякі поради з написання назви можуть бути вам корисні в практиці і поліпшенні цих умінь.

Ефектна назва повинна поєднувати такі риси і бути:

- описовою, тобто пояснювати предмет і проблему, що розглядаються в документі;

- настільки чіткою, наскільки це можливо;

- найбільш короткою і лаконічною;

- цікавою для ваших читачів.

1. Більшість назв складаються з неповних речень. Це допомагає притягнути увагу читачів і також забезпечує порівняльну стислість назв.

2. У назві ключові слова йдуть першими. Перші слова назви часто дуже чітко вказують на основні проблеми, які розглядаються в документі з метою негайного привертання читацького інтересу. Приклад: "Відкрита конкуренція, прозорість і об'єктивність в проведенні органами місцевого самоврядування тендерів на надання послуг".

3. Деякі автори розділяють назву на дві частини, використовуючи двокрапку. Такий підхід допомагає забезпечити чіткість, розділивши потенційно довгу назву:

1. "Індія - Пакистан: насильство у Пенджабі ускладнює відносини"

2. "Лівія: відродження програми дозаправлення в повітрі"

3. "Колумбія: пожвавлення боротьби з наркотиками"

Окрім знайомства з предметом двокрапка часто означає рух від загальної спрямованості аналітичного документу до конкретних проблем, що розкриваються – "Фіскальна децентралізація: від командної до ринкової економіки".

4. Деякі автори в назві вказують на основні результати документу. Такий підхід до складання назв є засобом привертання інтересу читача і його бажання дізнатися яким чином автор отримав цей результат.

1. "Між активною оцінкою, пасивним схваленням і недовірливою неучастю" (“Between Active Appreciation, Passive Approval and Distrustful Withdrawal”, Swianiewicz, 2001).

Заголовок значно спрощує роботу з документом. У ньому коротко й точно, в одній фразі, повинний бути відбитий основний зміст документа. Заголовок – це заявка, що породжує очікування в думках у читача. Заголовок повинен бути не тільки описовим, а і аналітичним, повністю порівнянним із вступним реченням, і навпаки, заявка, що робиться в заголовку, підтверджується у вступному реченні.