3. Визначення поняття "контент-аналіз".

Реально головною відмінною рисою контент-аналізу є не його декларована у багатьох визначеннях «систематичність» та «об'єктивність» (ці риси притаманні і іншим методам аналізу текстів), а його квантитативний характер.

Квантифікація (від лат. Quantum - скільки і facio - далеко) - кількісний вираз, опис якісних ознак об'єктів, явищ за допомогою показників та індикаторів з метою їх формалізації шляхом спеціальних кванторів.

.): контент-аналіз - це систематична числова обробка, оцінка та інтерпретація форми та змісту інформаційного джерела.

Визначення.

Контент-аналіз (англ. content - зміст) - це систематична числова обробка, оцінка та інтерпретація форми та змісту інформаційного джерела. Включає в себе кілька послідовних дій: виділення одиниць аналізу; пошук їх індикаторів у тексті; підрахунок та статистичну обробку частоти вживання певного поняття (за умови обліку виділених індикаторів або встановлення пропорції між різними групами індикаторів).

Требования к контентному ана­лизу

Измеримость.

Систематичность.

Объективность.

4 Основні напрямки застосування контент-аналізу:

• виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін об'єкта, що вивчається - навколишньої дійсності, автора або адресата);

• визначення того, що існує тільки у тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови);

• виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу).

Основа контент-аналізу – це підрахунок зустрічальності деяких компонентів в аналізованому інформаційному масиві, що доповнюється виявленням статистичних взаємозв'язків і аналізом структурних зв'язків між ними, а також забезпечнням їх тими чи іншими кількісними або якісними характеристиками. Звідси зрозуміло, що головна передумова контент-аналізу - це з'ясування того, що рахувати, іншими словами, визначення одиниць аналізу.

1. Процедура контент-аналітичного дослідження передбачає ряд стадій:

• Перш за все, повинна бути розроблена програма дослідження, визначені завдання і гіпотези дослідження, емпіричні об'єкти аналізу, вибірка.

• Потім розробляється методика дослідження з зразками документів.

• Призначення категорій контент-аналізу здійснюється в інструкції кодіровщіку, що визначає смислові межі кожної категорії, її можливі прояви, її індикатори в тексті і т.д.

• На наступному етапі проводиться пілотажне дослідження, перевірка надійності методики.

• Потім здійснюється безпосередньо збір первинної емпіричної інформації, переклад масиву тексту в умовні позначення і кількісна обробка отриманих даних.

• Завершальною стадією дослідження є інтерпретація його результатів.

2. До переваг методу контент-аналізу можна віднести:

• можливість уникнути впливу дослідника на вивчаємий об'єкт;

• досяжність високого ступеня надійності одержуваних даних;

• можливість дослідження соціально-психологічних явищ в історичному плані через аналіз історичних джерел.

Особливі переваги надійності, об'єму і швидкості аналізу в контент-аналітичних дослідженнях пов'язані з можливостями використання ЕОМ.

3. Основним недоліком методу є значна складність і громіздкість процедури і техніки, необхідність високої кваліфікації кодувальників та аналітиків, а також обмеженість такої одиницею аналізу, як слово, у випадку аналізу на ЕОМ.