- •Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску в октавних частотних смугах
- •Дія шуму на людину
- •Нормування, контроль та вимірювання шуму
- •Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні звуку (дБа) на робочих місцях відповідно до дсн 3.3.6.037-99
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Нормування ультра- та інфразвуку, методи захисту
- •Допустимі рівні тиску ультразвуку
- •Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах частот
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів вібрацій на робочих місцях, нормування та заходи і засоби захисту
- •Загальні характеристики вібрації та її вплив на людину
- •Та локальної (б) вібрації
- •Характер вібрації, збуджуваної машинами
- •2.5.2. Нормування та методи гігієнічної оцінки виробничої вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу «в»)
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого piвня
- •Заходи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів електромагнітних полів у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •Основні поняття та характеристики електромагнітного поля
- •Класифікація електромагнітних випромінювань по частотах
- •Тут: 0 (1/36)10-9 фарад на метр, [ф/м] – електрична стала, що означає діелектричну проникність вакууму;
- •Для вакууму
- •Методи розрахунків інтенсивності електромагнітних полів на робочих місцях
- •Дія електромагнітних полів на людину
- •Значення коефіцієнта відбиття на межах поділу між деякими тканинами
- •Глибина проникнення емп у різні тканини в долях довжин хвиль
- •Мінімальні граничні інтенсивності емп, що викликають тепловий ефект у тканинах живих організмів
- •Нормування, контроль та вимірювання електромагнітних полів
- •Гранично допустимі напруженість електричного поля промислової частоти і припустимий час опромінення (гост 12.1.002-75)
- •Припустимий час перебування людини в магнітному полі промислової частоти напруженістю понад 1,4 кА/м
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні напруженості електричної (Егд) і магнітної (Нгд) складових в залежності від часу дії емп радіочастотного діапазону
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для іемп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні густини потоку енергії (гпЕгд) в залежності від тривалості дії емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (крім телебачення) для населения, згідно з дсНіП №239-96
- •Протокол повинен бути підписаний керівником дільниці (цеху, відділення), представником служби охорони праці, особою, призначеною адміністрацією підприємства для проведення вимірювань.
- •Заходи та засоби захисту від дії електромагнітних полів
- •Рекомендації щодо вибору розмірів позамежових хвилеводів
- •Екрануюча здатність деяких сіток при кутах падіння радіохвиль від 00 до 600 (екпериментальні дані)
- •Основні характеристики існуючих радіопоглинаючих матеріалів.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів випромінювань оптичного діапазону у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.7.1. Біологічна дія, нормування та захист від іч випромінювання
- •Ступінь чорності матеріалів
- •Гранично допустимі рівні (гдр) іч випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину іч випромінювання
- •Ефективність деяких теплових екранів
- •2.7.2. Біологічна дія, нормування та захист від уф випромінювання
- •Допустимі значення рівнів уф випромінювання
- •2.7.3. Біологічна дія, нормування та захист від лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів іонізуючих випромінювань у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.8.1. Основні поняття I характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики деяких іонізуючих випромінювань (ів)
- •Біологічна дія та нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв∙рік-1).
- •2.8.3. Методи та засоби захисту від іонізуючих випромінювань
Основні характеристики деяких іонізуючих випромінювань (ів)
Вид |
Фізична природа |
Швидкість розповсю- дження, км/с |
Енергія випромінювання, МеВ |
Глибина проникнення |
Іонізуюча здатність, пар іонів на 1 мм пробігу в повітрі |
|
Повітря |
Біологічна тканина |
|||||
Альфа (α) |
Ядра гелію Не+ |
20000 |
1,83-11,65 |
2,5-11 см |
30-130 мкм |
1000 –3000
|
Бета (β) |
Електрони, позитрони |
290000 |
0,0005-8 |
0,002-34 м |
0,003-41,3 мм |
30-50 |
Гамма (γ)
|
Фотонне, ЕМВ (довжина хвилі 0,01-0,0005 нм) |
300000
|
0,01-10 |
4,8-0,02*
|
4,99-0,02* |
2-4 |
Рентгенівське (R) |
Фотонне, ЕМВ (довжина хвилі 6-0,01 нм) |
300000 |
0,001-1 |
50- 0,028* |
52 – 0,03* |
1-2 |
* Коефіцієнт ослаблення енергії фотонів (масовий коефіцієнт передачі енергії ).
Розповсюдження випромінювання у речовинні може бути охарактеризовано поняттям «шар половинного ослаблення» – тобто товщина шару певної речовини, при проходження через який інтенсивність випромінювання послаблюється у два рази. Таким чином можна визначити необхідну кількість шарів половинного ослаблення n для зменшення інтенсивності випромінювання в К разів:
К = 2n; n = 3,322 lg К. (2.117)
Ступінь, глибина і форма променевих уражень, що розвиваються в тканинах біологічних об'єктів при впливі на них IB, в першу чергу, залежать від величини поглиненої енергії випромінювання. Для характеристики цього показника використовується поняття поглиненої дози (Dпогл), тобто енергії, поглиненої одиницею маси речовини, що опромінюється:
Dпогл =dE/dm, (2.118)
де: dE – середня енергія, що передана IB речовині у елементарному об’ємі;
dm – елементарний об’єм маси речовини.
За одиницю поглиненої дози опромінення приймається джоуль на кілограм (Дж/кг) – Грей (Гр). Грей – поглинена доза випромінювання, а саме енергія в 1Дж будь-якого іонізуючого випромінювання, яка передана одному кілограму речовини, що опромінюється. У радіобіології і радіаційній гігієні широке застосування одержала позасистемна одиниця поглиненої дози – рад. Рад – це така поглинена доза, при якій кількість поглиненої енергії в 1 г будь-якої речовини складає 100 ерг незалежно від виду й енергії випромінювання, 1 рад = 0,01 Гр.
Для характеристики дози ІВ за ефектом іонізації у повітрі використовується так звана експозиційна доза (Dексп) рентгенівського (R-) і - випромінювань – кількісна характеристика рентгенівського (R-) і -випромінювань, заснована на ix іонізуючій дії і виражена сумарним електричним зарядом іонів одного знака, утворених в одиниці об’єму повітря в умовах електронної рівноваги:
Dексп = dQ/dm, (2.119)
де: dQ – прирощення сумарного заряду усіх іонів одного знака, які були утворені в елементарному об’ємі повітря;
dm – маса елементарного об’єму повітря.
За одиницю експозиційної дози рентгенівського (R-) і гамма (-) випромінювань приймається кулон на кілограм (Кл/кг).
Кулон на кілограм – експозиційна доза рентгенівського (R-) або гамма (-) випромінювань, при якій сполучена з цим випромінюванням корпускулярна емісія на кілограм сухого атмосферного повітря утворює у повітрі іони, що несуть заряд у 1 Кл електрики кожного знака.
Позасистемної одиницею експозиційної дози рентгенівського (R-) і гамма (-) випромінювань є рентген (Р).
Рентген – одиниця експозиційної дози фотонного випромінювання, при проходженні якого через 0,001293 г повітря в результаті завершення всіх іонізаційних процесів у повітрі утворюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. 0,001293 г – маса 1 см3 сухого атмосферного повітря за нормальних умов [температура 20°С і тиск 1013 МПа (1 атм фізична чи 760 мм рт. ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фотонів з повітрям. За визначенням, 1 Р відповідає заряд 1 СГСЕ = nq, де: п - число іонів, q - заряд іона (q = 4,8-10-10 СГСЕ).
Таким чином, для одержання експозиційної дози в 1 Р потрібно, щоб витрачена на іонізацію в 1 см3 (чи в 1 г) повітря енергія відповідно дорівнювала
1P = 0,114 ерг/см3 = 87,7 ерг/г.
Величини 0,114 ерг/см3 і 87,7 ерг/г прийнято називати енергетичними еквівалентами рентгена. Співвідношення між поглиненою дозою рентгенівського (R-) і гамма (-) випромінювань, вираженої в радах, і експозиційною дозою рентгенівського (R-) і гамма (-) випромінювань, вираженої в рентгенах, для повітря має вигляд
D експ = 0,877 Dпогл . (2.120)
Поглинена чи експозиційна дози випромінювань, віднесені до одиниці часу, називаються відповідно потужністю поглиненої чи експозиційної дози (Р). Вона характеризує швидкість накопичення дози, яка згодом може збільшуватися.
Якщо за деякий проміжок часу dt збільшення дози дорівнює dD, то середнє значення потужності дози за даний проміжок часу визначається як:
Р = dD/dt. (2.121)
Різні види IB мають неоднакову біологічну дію на біологічні об’єкти. Для оцінки бioлогічної дії різних видів IB нормативами НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України) введено поняття радіаційного зважуючого фактора – WR, який показує у скільки разів даний вид ІВ випромінювання має більш сильну біологічну дію, ніж рентгенівське (R-) чи - випромінювання при однаковій поглиненій дозі. Наприклад, для -випромінювання WR складає 20, для - випромінювання 1, а для нейтронного випромінювання 5-20.
Для оцінки можливих наслідків дії на людину ІВ з урахуванням його іонізуючої здатності введено таке поняття, як еквівалентна доза (Н) ІВ:
H=Dпогл•WR; (2.122)
Одиницею виміру еквівалентної дози в СІ є зіверт, 1Зв = 1Дж/кг. Позасистемною одиницею еквівалентної дози є бер, 1бер = 0,01 Зв.
Якщо еквівалентні дози однакові, ступінь ураження окремих органів і тканин тіла людини залежить від радіаційної чутливості цих органів і тканин. Для оцінки ступеня радіаційного ураження людини з урахуванням радіаційної чутливості її окремих органів і тканин введено поняття ефективної дози (Е), яка визначається виразом:
Е=
(2.123)
де Нт – еквівалентна доза в тканині чи органі;
WT – тканинний зважуючий фактор, який характеризує відносний стохастичний ризик при опромінюванні окремих тканин (WT для гонад – 0,2; для червоного кісткового мозку, кишечнику, легень – 0,12; для більшості внутрішніх органів – 0,05; для шкіри, кісток – 0,01).
