- •Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску в октавних частотних смугах
- •Дія шуму на людину
- •Нормування, контроль та вимірювання шуму
- •Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні звуку (дБа) на робочих місцях відповідно до дсн 3.3.6.037-99
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Нормування ультра- та інфразвуку, методи захисту
- •Допустимі рівні тиску ультразвуку
- •Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах частот
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів вібрацій на робочих місцях, нормування та заходи і засоби захисту
- •Загальні характеристики вібрації та її вплив на людину
- •Та локальної (б) вібрації
- •Характер вібрації, збуджуваної машинами
- •2.5.2. Нормування та методи гігієнічної оцінки виробничої вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу «в»)
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого piвня
- •Заходи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів електромагнітних полів у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •Основні поняття та характеристики електромагнітного поля
- •Класифікація електромагнітних випромінювань по частотах
- •Тут: 0 (1/36)10-9 фарад на метр, [ф/м] – електрична стала, що означає діелектричну проникність вакууму;
- •Для вакууму
- •Методи розрахунків інтенсивності електромагнітних полів на робочих місцях
- •Дія електромагнітних полів на людину
- •Значення коефіцієнта відбиття на межах поділу між деякими тканинами
- •Глибина проникнення емп у різні тканини в долях довжин хвиль
- •Мінімальні граничні інтенсивності емп, що викликають тепловий ефект у тканинах живих організмів
- •Нормування, контроль та вимірювання електромагнітних полів
- •Гранично допустимі напруженість електричного поля промислової частоти і припустимий час опромінення (гост 12.1.002-75)
- •Припустимий час перебування людини в магнітному полі промислової частоти напруженістю понад 1,4 кА/м
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні напруженості електричної (Егд) і магнітної (Нгд) складових в залежності від часу дії емп радіочастотного діапазону
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для іемп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні густини потоку енергії (гпЕгд) в залежності від тривалості дії емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (крім телебачення) для населения, згідно з дсНіП №239-96
- •Протокол повинен бути підписаний керівником дільниці (цеху, відділення), представником служби охорони праці, особою, призначеною адміністрацією підприємства для проведення вимірювань.
- •Заходи та засоби захисту від дії електромагнітних полів
- •Рекомендації щодо вибору розмірів позамежових хвилеводів
- •Екрануюча здатність деяких сіток при кутах падіння радіохвиль від 00 до 600 (екпериментальні дані)
- •Основні характеристики існуючих радіопоглинаючих матеріалів.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів випромінювань оптичного діапазону у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.7.1. Біологічна дія, нормування та захист від іч випромінювання
- •Ступінь чорності матеріалів
- •Гранично допустимі рівні (гдр) іч випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину іч випромінювання
- •Ефективність деяких теплових екранів
- •2.7.2. Біологічна дія, нормування та захист від уф випромінювання
- •Допустимі значення рівнів уф випромінювання
- •2.7.3. Біологічна дія, нормування та захист від лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів іонізуючих випромінювань у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.8.1. Основні поняття I характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики деяких іонізуючих випромінювань (ів)
- •Біологічна дія та нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв∙рік-1).
- •2.8.3. Методи та засоби захисту від іонізуючих випромінювань
Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
Матеріал огородження |
Середня звукоізолююча властивість, дБ |
Брезент |
4 – 8 |
Повстина волосяна завтовшки 15 мм в кілька шарів: два три чотири |
9 13 17 |
Картон: звичайний завтовшки 4 мм азбестовий завтовшки 25 мм |
16 18 |
Тканина вовняна товщиною 2 мм |
5 – 6 |
Залізо листове завтовшки, мм: 0,7 2,0 |
25 33 |
Фанера товщиною 3 мм |
17 |
Залізобетон завтовшки, мм: 80 110 |
44 47 |
Перегородка поштукатурена: із дощок завтовшки 40 мм із шлакобетонних блоків завтовшки 90 мм |
30 – 34 42 |
Кладка цегляна: в 1 цеглину (25 см) в 1,5 цеглини (37 см) в 4 цеглини (100 см) |
43 49 60 |
Стіна з двох гіпсових плит завтовшки по 8 см: без проміжку з проміжком 6 см з проміжком 10 см |
44 49 51 |
Скло дзеркальне завтовшки 3-4 мм |
28 |
Звукоізоляція від повітряного шуму забезпечується за допомогою звичайних будівельних матеріалів – цегли, бетону та залізобетону, металу, фанери, плит із деревних стружок, скла, тощо.
У якості звукоізолюючих матеріалів, які застосовують у конструкціях перекриттів для зниження передачі структурного (ударного) звуку переважно в житлових та громадських будівлях, використовують мати та плити зі скляного волокна, м'які плити з деревних стружок, картон, гуму, металеві пружини, утеплений лінолеум тощо.
Якщо необхідно додатково знизити звукову енергію, що відбивається від внутрішніх поверхонь приміщення, використовують звукопоглинальні конструкції та матеріали. Це, як правило, конструкції, які складені з шпаристих матеріалів. В шпаринах таких матеріалів енергія звукових хвиль переходить у теплову енергію. Звукопоглинальні матеріалі застосовують у вигляді облицювання внутрішніх поверхонь приміщень, або ж у вигляді самостійних конструкцій – штучних поглиначів, які, як правило, підвішують до стелі (рис. 2.35). У якості штучних поглиначів використовують також драпірування, м'які крісла і т. п.
Рис. 2.35. Звукопоглинальні конструкції:
а - облицювання огороджень приміщень; б - штучні поглиначі у вигляді кубів; в – штучні поглиначі у вигляді куліс; 1 - звукопоглинальний матеріал; 2 - будівельна конструкція; 3 - перфорований металевий або вапняковий лист (на б і в перфорація не показана); 4 - захисний шар (склотканина); 5 - повітряний проміжок; 6 - каркас
Поверхня звукопоглинального облицювання характеризується коефіцієнтом звукопоглинання α, який дорівнює відношенню інтенсивності поглинутого звуку до інтенсивності звуку, що падає на поверхню цього облицювання
α =Jпогл /Jпад (2.32)
Коефіцієнт звукопоглинання α залежить від виду матеріалу, його товщини, шпаристості, величини зерен або діаметра волокон, частоти та кута падіння звуку, розмірів конструкцій звукопоглинання, а також від наявності за шаром матеріалу повітряного зазору, тощо. Для відкритого вікна α = 1. Коефіцієнти звукопоглинання деяких матеріалів наведені в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
