- •Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску в октавних частотних смугах
- •Дія шуму на людину
- •Нормування, контроль та вимірювання шуму
- •Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні звуку (дБа) на робочих місцях відповідно до дсн 3.3.6.037-99
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Нормування ультра- та інфразвуку, методи захисту
- •Допустимі рівні тиску ультразвуку
- •Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах частот
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів вібрацій на робочих місцях, нормування та заходи і засоби захисту
- •Загальні характеристики вібрації та її вплив на людину
- •Та локальної (б) вібрації
- •Характер вібрації, збуджуваної машинами
- •2.5.2. Нормування та методи гігієнічної оцінки виробничої вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу «в»)
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого piвня
- •Заходи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів електромагнітних полів у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •Основні поняття та характеристики електромагнітного поля
- •Класифікація електромагнітних випромінювань по частотах
- •Тут: 0 (1/36)10-9 фарад на метр, [ф/м] – електрична стала, що означає діелектричну проникність вакууму;
- •Для вакууму
- •Методи розрахунків інтенсивності електромагнітних полів на робочих місцях
- •Дія електромагнітних полів на людину
- •Значення коефіцієнта відбиття на межах поділу між деякими тканинами
- •Глибина проникнення емп у різні тканини в долях довжин хвиль
- •Мінімальні граничні інтенсивності емп, що викликають тепловий ефект у тканинах живих організмів
- •Нормування, контроль та вимірювання електромагнітних полів
- •Гранично допустимі напруженість електричного поля промислової частоти і припустимий час опромінення (гост 12.1.002-75)
- •Припустимий час перебування людини в магнітному полі промислової частоти напруженістю понад 1,4 кА/м
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні напруженості електричної (Егд) і магнітної (Нгд) складових в залежності від часу дії емп радіочастотного діапазону
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для іемп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні густини потоку енергії (гпЕгд) в залежності від тривалості дії емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (крім телебачення) для населения, згідно з дсНіП №239-96
- •Протокол повинен бути підписаний керівником дільниці (цеху, відділення), представником служби охорони праці, особою, призначеною адміністрацією підприємства для проведення вимірювань.
- •Заходи та засоби захисту від дії електромагнітних полів
- •Рекомендації щодо вибору розмірів позамежових хвилеводів
- •Екрануюча здатність деяких сіток при кутах падіння радіохвиль від 00 до 600 (екпериментальні дані)
- •Основні характеристики існуючих радіопоглинаючих матеріалів.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів випромінювань оптичного діапазону у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.7.1. Біологічна дія, нормування та захист від іч випромінювання
- •Ступінь чорності матеріалів
- •Гранично допустимі рівні (гдр) іч випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину іч випромінювання
- •Ефективність деяких теплових екранів
- •2.7.2. Біологічна дія, нормування та захист від уф випромінювання
- •Допустимі значення рівнів уф випромінювання
- •2.7.3. Біологічна дія, нормування та захист від лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів іонізуючих випромінювань у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.8.1. Основні поняття I характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики деяких іонізуючих випромінювань (ів)
- •Біологічна дія та нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв∙рік-1).
- •2.8.3. Методи та засоби захисту від іонізуючих випромінювань
Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
Bиpi6 або конструкція |
Товщина шару матеріалу виробу, мм |
Повіт- ряний зазор, мм |
Коефіцієнт звукопоглинання при середньо геометричних частотах октавних смуг, Гц |
|||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|||
Плити мінераловатнi, акустичні |
20 |
0 |
0,02 |
0,03 |
0,17 |
0,68 |
0,98 |
0,86 |
0,45 |
0,20 |
Теж саме |
20 |
50 |
0,02 |
0,05 |
0,42 |
0,98 |
0,90 |
0,79 |
0,45 |
0,19 |
Бетонна конструкція, оштукатурена та пофарбована масляною фарбою |
- |
- |
0,01 |
0,01 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
Звукопоглинанням
поверхні огородження А на
даній частоті називають добуток площини
огородження S на її коефіцієнт
звукопоглинання
:
(2.33)
Звукопоглинання
приміщення складається із суми
звукопоглинання
поверхонь та звукопоглинання
штучних поглиначів.
,
(2.34).
де: n – кількість звукопоглинальних поверхонь;
m – кількість штучних поглиначів;
– звукопоглинання штучного поглинача.
Сталою В приміщення називають величину
,
(2.35)
де: - середній коефіцієнт звукопоглинання, який складає
,
(2.36)
Коефіцієнт зниження шуму звукопоглинальним облицюванням у децибелах визначають вдалині від джерела шуму у відбитому звуковому полі за формулою:
,
(2.37)
де:
–
сталі приміщення відповідно до та після
проведення акустичних заходів.
Використання звукопоглинальних конструкцій може дати ефект зниження шуму на 12-15 дБА поблизу від цих конструкцій. Поблизу джерела шуму ефект зниження шуму не перевищує 2-5 дБА. Однак, при цьому, за рахунок зміни структури звукового поля знижуються дискомфортні акустичні умови і поліпшується слухова адаптація людини в приміщенні.
Метод зниження шуму звукопоглинанням застосовують, якщо неможливо забезпечити нормальних акустичних умов методами зниження шуму в джерелі випромінювання та звукоізоляції. Цей метод доцільно застосовувати, якщо у приміщенні доля прямого та відбитого звуку майже дорівнюють один одному (дифузне акустичне поле), та є можливість облицювання звукопоглинальним матеріалом більше 60% поверхонь у приміщенні.
Для зниження шуму газодинамічного обладнання найчастіше використовують глушники шуму.
Глушники є обов'язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння, газотурбінними та пневматичними двигунами, вентиляторних та компресорних установок, аеродинамічних пристроїв тощо. Розрізняють глушники із звукопоглинальним матеріалом (активні), які поглинають звукову енергію, та без звукопоглинального матеріалу (реактивні), які відбивають звукову енергію назад до джерела. Глушники з поглинаючими матеріалами (трубчаті, пластинчаті, екранні) використовують в компресорних та вентиляційних установках. На високих частотах їx ефективність може досягати 10-25 дБ. Глушники без звукопоглинального матеріалу (з розширюючими камерами, резонансні) використовують переважно в поршневих машинах, пневматичних та ротаційних двигунах і двигунах внутрішнього згоряння. Ці конструкції настроюються на окремі частотні смуги, які мають найбільшу енергію випромінювання, і мають при цьому ефект зниження шуму до 30 дБ.
Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи захисту не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7-45 дБ. Найчастіше використовують вкладишні ЗІЗ у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал, та протишумові навушники, які закривають вушну раковину зовні, а також шлеми та каски. Наприклад, для зниження середньочастотних та високочастотних шумів найбільш доцільно використовувати навушники типу ПШН-Б та ВЦНИИОТ-2М, або вкладишні ЗІЗ типу «Беруши СТ-1» або типу «Грибок». Як приклад, нижче приведений зовнішній вигляд наступних вітчизняних ЗІЗ: протишумових навушників ПШН-Б, які призначені для захисту органів слуху від дії середньо частотних та високочастотних шумів з рівнем до 115 дБА і мають ефективність (середнє послаблення шуму) в залежності від частоти від 5 до 32 дБ – ГОСТ 12.4.051-87 (рис.2.36); протишумових вкладишів „БЕРУШИ СТ-1”, що призначені для захисту органів слуху від виробничих і побутових шумів і є виробами одноразового користування з гарантійним строком зберігання 5 років з моменту виготовлення – ТУ У 25513947.002-99 (рис.2.37).
|
|
Рис.2.36 Протишумові навушники ПШН-Б |
Рис.2.37 Протишумові вкладиші „БЕРУШИ СТ.-1” |
