- •Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску в октавних частотних смугах
- •Дія шуму на людину
- •Нормування, контроль та вимірювання шуму
- •Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні звуку (дБа) на робочих місцях відповідно до дсн 3.3.6.037-99
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Нормування ультра- та інфразвуку, методи захисту
- •Допустимі рівні тиску ультразвуку
- •Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах частот
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів вібрацій на робочих місцях, нормування та заходи і засоби захисту
- •Загальні характеристики вібрації та її вплив на людину
- •Та локальної (б) вібрації
- •Характер вібрації, збуджуваної машинами
- •2.5.2. Нормування та методи гігієнічної оцінки виробничої вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу «в»)
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого piвня
- •Заходи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів електромагнітних полів у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •Основні поняття та характеристики електромагнітного поля
- •Класифікація електромагнітних випромінювань по частотах
- •Тут: 0 (1/36)10-9 фарад на метр, [ф/м] – електрична стала, що означає діелектричну проникність вакууму;
- •Для вакууму
- •Методи розрахунків інтенсивності електромагнітних полів на робочих місцях
- •Дія електромагнітних полів на людину
- •Значення коефіцієнта відбиття на межах поділу між деякими тканинами
- •Глибина проникнення емп у різні тканини в долях довжин хвиль
- •Мінімальні граничні інтенсивності емп, що викликають тепловий ефект у тканинах живих організмів
- •Нормування, контроль та вимірювання електромагнітних полів
- •Гранично допустимі напруженість електричного поля промислової частоти і припустимий час опромінення (гост 12.1.002-75)
- •Припустимий час перебування людини в магнітному полі промислової частоти напруженістю понад 1,4 кА/м
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні напруженості електричної (Егд) і магнітної (Нгд) складових в залежності від часу дії емп радіочастотного діапазону
- •Максимальні гранично допустимі значення Егд мах, Нгд мах та гранично допустимі значення енЕгд , енНгд для іемп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні густини потоку енергії (гпЕгд) в залежності від тривалості дії емп радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (крім телебачення) для населения, згідно з дсНіП №239-96
- •Протокол повинен бути підписаний керівником дільниці (цеху, відділення), представником служби охорони праці, особою, призначеною адміністрацією підприємства для проведення вимірювань.
- •Заходи та засоби захисту від дії електромагнітних полів
- •Рекомендації щодо вибору розмірів позамежових хвилеводів
- •Екрануюча здатність деяких сіток при кутах падіння радіохвиль від 00 до 600 (екпериментальні дані)
- •Основні характеристики існуючих радіопоглинаючих матеріалів.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів випромінювань оптичного діапазону у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.7.1. Біологічна дія, нормування та захист від іч випромінювання
- •Ступінь чорності матеріалів
- •Гранично допустимі рівні (гдр) іч випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину іч випромінювання
- •Ефективність деяких теплових екранів
- •2.7.2. Біологічна дія, нормування та захист від уф випромінювання
- •Допустимі значення рівнів уф випромінювання
- •2.7.3. Біологічна дія, нормування та захист від лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні у випадку однократного впливу на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Гранично допустимі рівні при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •Санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів іонізуючих випромінювань у виробничому середовищі, нормування та заходи і засоби захисту
- •2.8.1. Основні поняття I характеристики іонізуючих випромінювань
- •Основні характеристики деяких іонізуючих випромінювань (ів)
- •Біологічна дія та нормування іонізуючих випромінювань
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв∙рік-1).
- •2.8.3. Методи та засоби захисту від іонізуючих випромінювань
Нормування ультра- та інфразвуку, методи захисту
Ультразвук застосовується у самих різних галузях виробництва. Наприклад у техніці його використовують для диспергування рідин, очищення поверхонь, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів від шкідливих домішок і т. ін.
Згідно ДСН 3.3.6.037-99 (ГОСТ 12.1.001-83) ультразвуковий частотний діапазон поділяється на низькочастотний (від 1,12•104 до 1,0•105 Гц), коли ультразвукові коливання поширюються як повітряним, так і контактним шляхом, та високочастотний (від 1,0•105 до 1,0•109 Гц), коли ультразвукові коливання поширюються лише контактним шляхом.
На організм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контакті з обладнанням що генерує ультразвук, а також через повітря. При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров'я не позначається. Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку нормовані ДСН 3.3.6.037-99 (таблиця 2.12) і складають при восьмигодинному робочому дні:
Таблиця 2.12
Допустимі рівні тиску ультразвуку
Середньогеометрична частота октавних смуг, кГц |
16 |
31,5 |
63 та вище |
Допустимі рівні тиску, дБ |
88 |
106 |
110 |
Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі, а також локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних та планувальних рішень і здійснюють організаційно-профілактичні заходи. Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі може досягатися, наприклад, підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для локалізації дії ультразвуку конструктивними та планувальними рішеннями використовують: звукоізолюючі кожухи, напівкожухи, екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове обладнання; блокування, що відключає генератор ультразвуку у paзі порушення звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень та кaбін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно-профілактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвищених рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також організацію раціонального режиму праці та відпочинку.
Для індивідуального захисту від ультразвуку, як правило, використовують подвійні рукавиці з повітряним прошарком, які частково відбивають ультразвук шаром повітря, а також протишуми при захисті від ультразвуку, який поширюється повітряним шляхом.
Вимоги щодо безпеки праці при використанні ультразвукового обладнання регламентуються ГОСТ 12.2.051-80 „ССБТ. Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности”.
Інфразвук є одним із найбільш несприятливих факторів виробничого середовища. Він характеризується високою проникаючою та біологічною здатністю. При рівнях звукового тиску більше 110-120 дБ має місце дуже негативний його вплив на стан та здоров’я людини.
Зовнішні коливання частотою менш 0,7 Гц порушують у людини нормальну діяльність вестибулярного апарата. Інфразвукові коливання (менш 16 Гц), впливаючи на людину, пригнічують центральну нервову систему, викликаючи почуття тривоги, страху. За певної інтенсивності на частоті 6...7 Гц інфразвукові коливання, втягуючи у резонанс внутрішні органи i систему кровообігу, здатні викликати травми, розриви артерій, тощо.
На виробництві коливання інфразвукових частот виникають під час роботи компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, великих вентиляторів, руху локомотивів та автомобілів. Допустимі piвнi тиску інфразвуку в октавних смугах наведені у таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
