2.3. Класифікація економічної інформації

Інформацію, що циркулює в економічному об’єкті, можна класифікувати за різними ознаками. Розглянемо деякі з них.

1. За місцем виникнення і напрямком руху інформація ділиться на вхідну і вихідну.

Інформація, яка надходить в об’єкт управління, називається вхідною, а результатна – вихідною.

Кожен з цих видів інформації, своєю чергою, з погляду відношення до об’єкта управління, можна розділити на зовнішню і внутрішню. Внутрішньою називається така інформація, яка виникає всередині об’єкта (цеху, відділу). Зовнішня виникає за межами об’єкта. Зовнішня вхідна інформація підрозділяється на три групи: планова, нормативно-довідкова, про зовнішні викривлення.

Планова – всякого роду інформація про параметри об’єкта управління на майбутній період. Вона директивна і при оперативному управлінні коригується. Нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні і довідкові Діні. Ця інформація вводиться і змінюється рідко. Інформація про зовнішні викривлення включає відомості, які характеризують зміну плану, недопостачання матеріалу і комплектуючих виробів, брак технологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація підрозділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію включає в себе комплекс даних, які характеризують з кількісного і якісного боку всі види продукції, а також повідомлення про рух цих видів продукції в циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлення про простоювання обладнання, робітників, транспортних засобів, відсутність матеріалів тощо.

Внутрішня вхідна інформація поділяється на групи: планова (для ділянок і робочих місць), транспортні команди, технічні завдання майстрам, робочі команди на ліквідацію внутрішніх викривлень.

2. За стадіями утворення інформація підрозділяється на первинну і вторинну (похідну).

Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяльності об’єкта і реєструється на початковій стадії процесу управління (стадії первинного обліку). Вторинна (похідна) отримується внаслідок обробки інформації і може бути проміжною або результативною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп інших задач або для цього ж розрахунку, що створюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв’язок в середині інформаційної системи і взаємодію підсистеми.

Результатну інформацію одержують під час обробки первинної і проміжної інформації і використовують її для управління об’єктом і прийняття рішень.

3. За відношенням до процесу обробки інформація класифікується на таку, що піддається обробці, і таку, яка не піддається обробці.

4. За способом відображення даних інформація підрозділяється на текстову (алфавітну, цифрову, алфавітно-цифрову) і графічну.

5. За функціями управління економічна інформація ділиться на планову, нормативну, бухгалтерську, статистичну і оперативно-технічну.

6. За стабільністю інформація підрозділяється на змінну і умовно-постійну інформацію, яку коротко називають постійною.

Змінна інформація відображає фактичні кількісні і якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об’єкта, вона може змінюватись для кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів – ознак, так і за кількісними величинами реквізитів – основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі обробки, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною упродовж тривалого часу, багатократно використовується при обробці змінної інформації. Постійність інформації в часі характеризується коефіцієнтом стабільності, який визначається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило року), до загальної кількості позицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0,7.

Постійна інформація, своєю чергою, ділиться на нормативно-розцінювальну, довідкову, табличну, планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить діючі місцеві, галузеві і загальнодержавні нормативи, виражені в абсолютних і відносних величинах. До абсолютних належать норми часу і розцінки на виготовлення виробів, норми витрат матеріальних ресурсів, ціни на матеріали і вироби, тарифи тощо. Відносними є різні тривалий час діючі розрахункові коефіцієнти, процентні ставки тощо.

Постійна довідкова інформація включає опис постійних властивостей об’єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний час. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Наприклад, табельному номеру працівника (ключова ознака) відповідають такі ознаки: відділ, цех. Дільниця. Категорія працівника, професія, розряд тощо.

До довідкової інформації можна зарахувати і структурну інформацію, яка визначає склад об’єкта або явища, наприклад розподіл цехів і відділів підприємства за видами виробництва, склад збиральних з’єднань тощо.

Таблична інформація містить заздалегідь обчислені показники, наприклад таблиці сум податків, таблиці сум амортизації.

Планова інформація містить планові показники, які багатократно використовуються під час розв’язання різних техніко-економічних задач. Вищеперерахована інформація, зафіксована в таблицях, довідниках, цінниках, утворює документальні масиви, дані яких підлягають групуванню, обчислювальній обробці.

Постійна інформація забезпечує розв’язання комплексу задач кожної інформаційної системи.