- •80. Перетворення білків в процесі технологічної обробки.
- •82. Обчислити масову частку Нітрогену в лізині.
- •95. Повноцінні та неповноцінні білки.
- •96. Скласти рівняння реакції утворення дипептиду аланін-метіонін.
- •97. Добова потреба людини в клітковині 8-25 г. Обчисліть ступінь полімеризації клітковини (целюлози), якщо молярна маса макромолекул складає 35 000. Яка роль клітковини в харчуванні людини?
- •98. Класифікація біогенних елементів
- •99.Порівняльна характеристика глюкози і фруктози: будова, властивості.
- •102. Обчислити скільки естеру утвориться внаслідок взаємодії 92 г етанолу з надлишком оцтової кислоти, якщо практичний вихід продукту 95%.
- •103. Розчини. Способи вираження вмісту розчиненої речовини в розчині.
- •100. Перетворення білків в процесі травлення.
- •101. Скласти рівняння гідролізу солей: Na2co3; NaCl; ch3cooNa; FeCl3. Вказати рН середовища та забарвлення індикаторів.
- •118. Вимоги до якостіпитної води в Україні.
- •119. Сучасні уявлення про структуру білків.
- •120. Функція вуглеводів в організмі людини.
- •124. Елементи – органогени . Харчові продукти,що є джерелом їх надходження.
- •125. Ліпіди : фізико – хімічні властивості, класифікація, функції. Класифікація ліпідів.
- •Аеробне та анаеробне окиснення глюкози в організмі людини.
- •Скласти рівняння реакції лужного гідролізу триолеїну.
- •Обчислити масові частки хімічних елементів в кальцій ортофосфаті.
- •134.Молочна кислота: фізико-хімічні властивості, біохімічна роль, застосування в харчовій промисловості.
- •135. Класифікація ліпідів
- •142. Перетворення ліпідів в організмі людини
118. Вимоги до якостіпитної води в Україні.
Питна вода маємістити не більш як 1 г/л ( в деякихвипадкахдопускається 1,5 г/л) солей. Вона неповинна міститигалогенсульфіт і метан, щонадаютьїйнеприємного запаху і смаку. Вміст солей кальцію і магніюзумовлюєтвердість води. Загальнатвердість водимаєстановити 7 – 10 мг помножений на екв/л.
Важливимпоказником є прозорістьводи,яказумовлюєінтенсивність фотосинтезу, глибинупроникненнясвітла в товщу води. Прозорістьзалежитьвідкаламутності води, тобтовідвмісту в нійзавислихречовин. Водневийпоказник, абоконцентраціяйонівводню, визначаєкислотністьчилужність води. При коцентраціїйонівводнюпорівняно 7 вода нейтральна,
Водневийпоказникпитної води маєстановити 6,5 – 8,5.
Гігіенічні вимоги до якості питної води за ДСАНПІН включають безпеку в епідемічному відношенні, нешкідливість хімічного складу, сприятливі органолептичні властивості та радіаційну безпеку. Мікробіологічні показники безпеки питної води доповнені показниками термостабільних кишкових паличок, патогенних мікроорганізмів і числом коліфагів, котрі мають бути відсутні відповідно в 0,1 л, 1 л, 1 л.
119. Сучасні уявлення про структуру білків.
Структура білків
До складу білків входить в основному 20 різних альфа-амінокислот, якісполученіміж собою у певнійпослідовності. У молекулібілкарозрізняютьтакітипизв’язків:
Пептидний, дисульфідний, водневий, йонний та гідрофобнувзаємодію.
Пептидний.Амінокислотиздатні до конденсації при взаємодіїкарбоксильноїгрупиоднієїамінокислоти та аміногрупи - іншої:
Утворенасполуканазивається пептидом, а зв'язок - пептидним. При сполученнідвохамінокислотутворюється дипептид, трьох - трипептид, а багатьох - поліпептид. Пептиднийзв'язокміцний, вінпіддаєтьсягідролізутільки при триваломукип'ятінні в кислому аболужномусередовищі.
Наявність пептидного зв'язкувизначаютьбіуретовоюреакцією, характерною для амідів, зокрема, для біурету:ПершимбіуретовуреакціюпептидіввивчавО. Я. Данилевський. Суть їїполягає у взаємодіїпептидноігрупи з йонамиміді (II) в лужномусередовищі з утвореннямрозчинного комплексу фіолетовогокольору. Цяреакціядужечутлива і використовується як дляякісного, так і для кількісноговизначенняпептидів.
Дисульфіднізв’язкимаютьвеликезначення у формуваннітретинноїструктурибілків. Нестійкі до діїводню. УтворюєтьсявнаслідоквідщепленняатомівГідрогенувідсульфіднихгрупдвохамінокислотнихзалишківцистеїну:
SH + HS- → - S-S- + 2H
У білківрозрізняютьчотирирівніструктурноїорганізації – первинну, вторинну, третинну й четвертинну.
Первинна: певнапослідовністьзалишків альфа амінокислот у поліпептиднихланцюгах молекул білка.
Вторинна: простороваконфігураціяполіпептидноголанцюга. Існує у вигляді альфа-спіралі, спіраль право закручена, та бета-складчастоїструктури – виникає, коли поліпептидніланцюгискладаються у пачки.
Третинна: це структура, яка виникає, коли поліпептидніланцюгиукладаються, утворюючи структуру близьку до сферичної. Укладеніполіпептидніланцюгиможутьматиспаралізовані й лінійніділянки.
Четвертинна: характерна для тих білків, молекулиякихскладаються з двох, чотирьох, і більшеполіпептиднихланцюгів. Четвертинну структуру маютьбілки, яківиконуютьскладнібіологічніфункції і активністьякихзалежитьвіддіїрегулюючихфакторів.
