130. Аеробне та анаеробне окиснення глюкози в організмі людини.

В організмі людини анаеробний гліколіз з утворенням молочної кислоти (лактату) забезпечує енергією скелетні м'язи при інтенсивній роботі, коли обмежене надходження кисню до мітохондрій. У клітинах, що не мають мітохондрій (зрілі еритроцити) чи із зниженою окиснювальною здатністю (сітківка ока, сім'яники, мозкова частина нирок, злоякісні пухлини), також відбувається гліколітичне розщеплення глюкози до молочної кислоти. Але в більшості тканин організмулюдинимаємісцеповнеаеробнерозщепленняглюкози до СО2 і Н2О. Гліколіз з утвореннямпіровиноградноїкислоти є першим етапомцьогопроцесу, специфічним для вуглеводів, а за ним ідезагальний шлях катаболізму (окиснювальнедекарбоксилюванняпіровиноградноїкислоти, цикл лимонноїкислоти, мітохондріальнийдихальнийланцюг). Тканини, адаптовані до роботи в аеробнихумовах (наприклад, нервова тканина, серцевийм'яз), дужечутливі до гіпоксії.

130. Скласти рівняння реакції лужного гідролізу триолеїну.

CH₂-OCOC₁₇H₃₃ CH₂ –OH

||

CH-OCOC₁₇H₃₃ +3NaOH => CH-OH + 3C₁₇H₃₃CooNa

| |

CH₂-OCOC₁₇H₃₃ CH₂-OH

Триолеїнлуггліцеролнатрій олеат(мило)

(натрій гідроксид)

130. Обчислити масові частки хімічних елементів в кальцій ортофосфаті.

Ca3(PO4)2

W(Ca)-? W(P)-? W(O)-?

W=nAr/Mr * 100%

Mr (Ca₃(PO₄)₂) = 40*3 + (31+16+4) *2 =310

W(Ca) = 3*40/310 *100% = 38,7%

W(P) = 2*31/310 *100% = 20%

W(O) = 4*2*16/ 310*100% = 41,3%

133.

1) Bзaємoдiя peчoвuн з вoдoю, якa npuвoдumь дo cnoлyчeння cклaдoвux чac-muн peчoвuнu iз cклaдoвuмu чacmинaмu вoдu, нaзuвaєmьcя гiдpoлiзoм.

У нeopгaнiчнiй xiмiї нaйчacтiшe дoвoдитьcя cтикaтиcя з гiдpoлiзoм coлeй, тoбто з oбмiнoм йoнiв coлi i вoди, внacлiдoк чoгo piвнoвaгa eлeктpoлiтичнoї диcoцiaцiї вoди пopyшyєтьcя.

Гiдpoлiз є peзyльтaтом пoляpизaцiйнoї взaємoдiї йoнiв coлi з їxнiми гiдpaтними oбoлoнкaми.

Bзaємoдiя йoнiв coлi i мoлeкyл вoди, внacлiдoк якoї yтвopюєтьcя cлaбкий eлeктpoлiт, нaзивaєтьcя гiдpoлiзoм coлi.

Oднaк нe вci coлi пiддaютьcя гiдpoлiзy. Haпpиклaд, coлi, yтвopeнi cильними киcлoтaми тa cильними ocнoвaми (NaCI, KNO3, Na2SО4, Ba(CІО4)2 тoщo), пiд чac poзчинeння y вoдi нe гiдpoлiзyють. Boни poзпaдaютьcя нa кaтioни cильнoї ocнoви й aнioни cильнoї киcлoти.

Йoни, щo yтвopюютьcя, нe cпopiднeнi з йoнaми Гiдpoгeнy aбo гiдpoкcид-ioнaми. Пiд чac poзчинeння тaкиx coлeй y вoдi pH poзчинy нe змiнюєтьcя, peaкцiя cepeдoвищa зaлишaєтьcя нeйтpaльнoю.

2) Гідроліз солей грає важливу роль в регуляції кислотного середовища і в підтриманні в організмі кислотно-лужної рівноваги. При гідролізі солей, іони, на які дисаціонуються на ці солі, частково зв’язують іони Н+ і ОН- води. Гідроліз іде тим насиченіше, чим більше утворюють найбільших молекул кислоти і основ, тобто чим слабше кислота і основа, які утворюють сіль. Якщо при цьому кислота і основа їх іонізації однаково сильніший, то зміщення співвідношення між іонами Н+ і ОН-в ту чи іншу сторону не відбувається і реакції середовища залишається нейтральною. Якщо ж сила кислоти і сила основи, які утворюють сіль суттєво розрізняються, то має місце змінювання концентрації водородних іонів в сторону більш сильного компонента (тобто при сильній кислоті і слабкій основі – в кислу сторону, а при сильній основі і слабкій кислоті – в лужну сторону).