- •1.Характеристика формаційного підходу до періодизації економічної історії.
- •2.Характеристика цивілізаційного підходу до періодизації економічної історії.
- •3.Визначення предмету і завдань курсу економічна історія.
- •4. Порівняльна харектеристика східної та античної рабовласницької системи господарювання.
- •5.Формування феодального землеволодіння в Зх. Європі і утворення його форм.
- •6. Значення середньовічного міста у виникненні і розвитку ринку і його інститутів.
- •7. Економічні причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русію.
- •8.Особливості розвитку феодального землеволододіння і його форм в українських землях під владою Польщі і Литви.
- •10. Господарський розвиток Зх Європи в 15 ст як основний фактор великих географічних відкриттів.
- •9. Організація феодального господарства у формі фільварків, причини характеристики , наслідки.
- •11. Формування світового ринку і роль великих географічних відкриттів в цьому процесі.
- •12. „Революція цін” , її причини особливості для окремих країн і наслідки для європейської економіки.
- •13.Особливості колонізаційного процесу і формування світової колоніальної системи.
- •14.Суть процесу накопичення капіталу і його особливості вокремих європейських країнах.
- •15. Промисловий переворот в Англії , його соціально-економічні передумови і наслідки.
- •16. Особливості промислового перевороту у Франції.
- •17. Загальна характеристика і специфічні риси в Німеччині.
- •18. Встановлення машинного виробництва в сша.
- •19. Українська революція 1648 р – 1676 р, економічні причини і наслідки.
- •20. Економічна політика Богдана Хмельницького, суть і напрям розвитку.
- •21. Порівняльна характеристика економіки Правобережжя і Лівоборежжя в період Руїни.
- •22. Суть колонізаційної політики московського керівництва відносно економіки України.
- •23.Економічна політика Петра Першого.
- •24. Мануфактурне виробництво і його особливості в Україні.
- •25. Криза кріпосної системи господарювання в українських землях.
- •26.Загальна характеристика світового економічного розвитку в 2 половині 19-го і початку 20-го століття.
- •27. Перетворення сша в провідну індустріальну країну світу.
- •28. Особливості економічного розвитку Фрації у 19-20 ст.
- •29. Реформування аграрного сектору в західних українських землях в середині 19 століття.
- •30. Особливості кріпацтва в Російські імперії , основні положення селянської реформи 1861 року.
- •31. Протиріччя розвитку аграрного сектору Придніпровської України на рубежі 19-20 ст.
- •32. Столипінська аграрна реформа і спроби її реалізаціїї в Україні.
- •33. Концентрація промислового капіталу і монополізаціця промисловості між 19-20 ст в українських землях.
- •34. Особливості економічного розвитку провідних країн світу у роки першої Світової війни.
- •35. Спроба утворення української національної держави і економічні програми національних урядів.
- •36. Економічні причини і наслідки післявоєнної кризи в провідних країнах світу після першої Світової війни.
- •37. Версальська угода та її вплив на економіку провідних країн світу.
- •38. Плани Дауеса та Юнга , їх роль упіслявоєнному відродженні Німеччини.
- •39. Світова економічна криза в сша, і шляхи виходу з її.
- •40. Економічна програма нацистів , як шлях виходу з „великої депресії”.
- •41. Становлення Радянської системи , „Воєнний комунізм” і реалізація в українських землях.
- •42. Перегляд основних положень Радянської господарської системи на початку 20-х років.
- •43. Відмова від ринкових відносин і повернення до командно – адміністративних методів.
- •44. Радянська індустріалізація і проблеми підготовки планів і шляхи фінансування.
- •45.Підсумки промислового розвитку українських земель в довоэнних п’ятирічках.
- •46. Колективізація , причини та наслідки.
- •47. Наслідки другої світової війни для України.
- •48. Етапи відбудови економічного потенціалу України та його основні напрямки.
- •49. Економічні наслідки другої світової війни для світового господарства.
- •50. План Маршала і його роль у відбудові господарства західноєвропейських країн.
- •51. Основні тенденції післявоєнного економічного розвитку в сша .
- •52. Особливості відновлювальних процесів і економічного розвитку Західної Німеччини.
- •54. Економічні наслідки поразки Японії в Другій світовій війні, причини її економічного підйому в 50-60-ті роки 20-го століття.
- •55. Підвищення інтеграційних процесів в світовій економіці після другої світової війни, „Спільний ринок виникнення , розширення складу і перспективи”.
- •56. Криза радянськогї тоталітарної системи та спроби її модернізації в 50-60х роках.
- •57. Економічна реформа 1965 року і її основні напрямки.
- •58. Збитковий характер Радянської економіки в 70х першій половині 80х років.
- •59. Спроби реформування Радянського господарства в др. Пол. 80 р.І причиниїх невдач.
- •60.Економіка незалежної України, проблеми реформування.
- •61. Якими були основні характеристики рабовласницької системи господарювання.
- •62. Що привело до кризи рабовласницьку систему господарювання
- •63. Причини об”єднання ремісників середньовічних міст Зх. Європи в цехи
- •64, 65. Які наукові і технічні досягнення створили передумови вгв
- •66.Основні характеристики промислового переворота в Англії
- •67. Загальні для всіх країн риси промислового перевороту
- •68. Чим характеризується процес формування ринка праці і капіталу для Англії , Франції, Німеччини, сша
- •69. Якими були економічні причини та наслідки Війни за незалежність в Пн.Америці.
- •70. Які були економічні причини і наслідки Громадянської війни в сша.
- •71. Чим обумовлена втрата Англії світової економічної першості в кінці 19 ст.
- •72. З якими причинакми пов’язане уповільнення темпів економічного розвитку в Франції в кінці 19 ст.
- •Чим зумовлений економічний підйом Німеччини в другій половині 19 ст.
- •Чим хараектерний економічний розвиток Англії , Франції , Німеччини , та сша в кінці 19 ст. (71-73)
- •Визначте найбільш характерні особливості економіки провідних країн світу в останній третині 19 ст.
- •Якими були економічні причини Першої світової війни.
- •Чим характерна економіка провідних країн світу в роки Першої світової війни.
- •Які були наслідки Першої світової війни для провідних країн світу – Англії , Франції , Німеччини , сша.
- •Дайте порівняльну характеристику: 1)Версальської угоди; 2)Плана Дауеса; 3)Плана Юнга.
- •Вкажіть чим характеризується економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період.
- •Вкажіть чим характеризується економічний розвиток Франції в міжвоєнний період.
- •Вкажіть чим характеризується економічний розвиток Англії в міжвоєнний період.
- •Вкажіть чим характеризується економічний розвиток сша в міжвоєнний період.
- •Визначте економічні причини і наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •85. Зрівняйте альтернативи виходи з „Великої дипресії” сша та Німеччини.
- •86. Дати характеристику воєнної економіки (1939-1945): Англії , Франції , Німеччини , сша, Японія.
- •87. Дати характеристику національних економік після Другої світової війни: Англії , Франції , Німеччини , сша, Японія.
- •88. Чим зумовлений економічний підйом фрн.
- •89. Які були причини економічного підйому Японії в 50-60ті роки 20ст.
- •90. Чим характеризується економічний розвиток Англії після Др. Св. Війни
- •91. Визначіть категорії залежного населення Київської Русі
- •92. Чим характеризується економіка українських земель польсько-литовської доби
- •93. Що таке „устава на волоки” і яку роль вона відіграла в розвитку сільського господарства українських земель
- •94. Що таке фільварок і які його основні характеристики
- •95.На що були направленгі еконоиічні реформи Петра і
- •97. Дати порівняльну характеристику указів австрійського уряду , які відмінили кріпацтво в західноукраїнських землях 1)указ 17 квітня 1848 , 2) указ 7 вересня 1848.
- •98. Визначіть межі і основні характеристики промислового розвитку в українських землях в період з кінця 18ст початку 20ст.
- •99. Виділіть основні моменти, які характеризують реформу 1861 р. І пореформенний розвиток українських земель у складі Російської імперії
- •100. Хронологічні рамки і наслідки промислового перевороту в українських землях у складі Російської імперії.
- •103. Дайте порівняльний аналіз основних характеристик економічного розвитку українських земель в складі Австро-Угорської і Російської імперіїї.
- •101. Дайте характеристику окремих етапів економічного розвитку українських земель в складі Рос. Імперії в пореформенний період і визначіть їх часові рамки (100)
- •102. Чим характеризується економічний розвиток західноукраїнських земель в другій половині 19 ст – початку 20 ст.
- •104. Яку мету мала Столипінська аграрна реформа і її основні напрями проведення.
- •105. Чим характеризується економічна програма Центральної Ради.
- •106. Які економічні перетворення здійснювались урядом Скоропадського.
- •107.В чому економічна суть Декларації Директорії.
- •108. Дати характеристику політики „воєнного комунізму” і її запровадження в Україні.
- •109. Охарактеризуйте два етапи запровадження політики „воєнного комунізму” в Україні : 1) зима-весна
- •110 .Чим була спричинена необхідність організації державної промисловості на умовах госпрозрахунку в період непу.
- •111. Як розглядалася в період Непа необхідність відбудови с.Г. Кооперації
- •112. Яку ціль наслідувала грошова реформа 1922 – 1924 рр.
- •113.Чим була обумовлена індустріалізація народного господарства рад. України в роки довоєнних п”ятирічок
- •114. Чим характеризується стан с. Г. Рад. України в довоєнні роки
- •115. На що було спрямоване промислове виробництво усср в роки довоєнних п”ятирічок
- •116. Вкажіть характеристики економічного розвитку України в роки післявоєнної відбудови ( 1946-1950 рр. )
- •117. Які риси характеризують систему управління народним господарством запроваджену в 1957 р.
- •118. Наведіть основні характеристики, які розкривають ціль господарської реформи 1965 р.
- •119. Дайте порівняльну характеристику реформаторських заходів радянської влади періоду1966-1970 рр., 1985-1990 рр.
- •120. В яких напрямках йде розвиток Української держави і його економіки в умовах незалежності
7. Економічні причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русію.
Розвиток феодальної земельної власності — основи феодалізму— мав значні наслідки для Київської Русі. Внаслідок загарбання общинних земель і посилення експлуатації смердів посилилось як економічне, так і політичне становище місцевих феодалів, що експлуатували також і населення міст. Збагачуючись, великі феодали почали заводити власні двори, військо, будували фортеці. Колись слухняні, поважаючі великого князя київського, вони тепер починають вважати за тягар залежність від нього, намагаються проводити самостійну політику, виступають проти великого князя київського. З другої половини XI ст. йшли невпинні міжусобні війни. Ця боротьба послаблювала економічну міць великого князя київського, його політичний авторитет, послаблювала державу взагалі. Крім уже зазначених причин, на розпад Київської Русі вплинули і міжнародні обставини. З кінця XI ст. розпочалися хрестові походи, вони призвели до зміни напрямків торговельних шляхів. Багато які з західноєвропейських країн, особливо німецька, перестали користуватися шляхом «із варяг у греки». Відтепер Схід торгував з Центральною Європою через Середземне море. Це викликало занепад торгівлі по Дніпру, Київ втратив роль міжнародного торговельного центру, а це, в свою чергу, призвело до економічного та політичного послаблення великого князя київського.
Виснажувала економічні і воєнні сили великого князя і безперервна боротьба з племенами кочовиків, що чинили напади на Русь— печеніги, половці, берендеї, чорні клобуки (каракалпаки) тощо. Таким чином, ріст місцевих феодальних центрів, слабкі економічні зв'язки всередині країни, що обумовлювалось пануванням натурального господарства, і ряд додаткових зовнішніх причин призвели в середині XII ст. до розпаду Київської держави на окремі самостійні князівства. Настала епоха феодальної роздробленості. У результаті розпаду Давньоруської держави на її місці утворилося багато самостійних і напівсамостійних князівств. Між ними весь час точилась боротьба за землі. Це призводило до економічного занепаду багатьох з них, і в 30—40 рр. XIII ст. Русь потрапила під владу татаро-монгольської держави — Золотої Орди.
8.Особливості розвитку феодального землеволододіння і його форм в українських землях під владою Польщі і Литви.
В умовах невпинної гонитви за грошима феодали Литви і Польщі шукають нові форми господарювання й експлуатації селян.
У XVI ст. великого значення набули фільварки, що особливо поширились після Люблінської унії. Фільварк — це власне господарство феодала, прибутки від якого повністю йшли в його розпорядження. Як ми вже говорили, фільварк засновувався на панщинній праці селян, і продукція в ньому вироблялася не тільки для внутрішніх потреб, але й на продаж. Під фільварки відводилися кращі землі: орні, сіножаті, місця з бортями, боброві гони тощо, які, як правило, відбирали у селян. При цьому селян зганяли з земель, або зменшували їхні наділи, або давали їм землю гіршої якості.
Швидкому зростанню фільварків в Україні сприяла аграрна реформа короля польського і князя литовського Сигізмунда II Августа, що розпочалася з 1557 р. У 1557 р. було видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким було проведено перерозподіл земель у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся земля, що нею володіли селяни, поділялася на волоки. (Волока або лан — ділянка землі біля 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство — дим, яке мало худобу і реманент і повинно було відбувати всі повинності й панщину. З цього часу панщина стала головною формою експлуатації селян.
Господарства, що не могли обробляти з якихось причин волоку і відбувати панщину, повинності, наділялися половиною волоки, «загородами» — близько 1/11 волоки. Наділ передавався в спадок, його можна було ділити, але не збільшувати. Купівля і продаж землі селянам заборонялася. Реформа зміцнила феодальну власність на землю. В Україні, як і в Польщі, запанував принцип: нема землі без сеньйора. Тобто нешляхетської землі не може бути. Селяни українських земель, що були у складі Польщі, в більшості були покріпачені в першій половині XVI ст. Таке ж становище, з деякими відмінами, було і в Литві. Тут також селянам заборонялося скаржитися на своїх панів, феодали одержали право купувати селян без землі. Під ярмом панської Польщі українського селянина було позбавлено всіх прав. Шляхтич мав право не тільки продати і купити селянина, а й засудити його на смерть. Селян заковували в кайдани, вішали, цькували собаками, саджали на палі, четвертували, відрізали їм вуха, носи, спалювали на вогнищах. Усі сучасники підкреслювали повне безправ'я селян у Польщі й Литві.