Тема 6. Видатки бюджету на народне господарство. План.

1. Видатки на народне господарство.

1. Видатки на науку.

1. Видатки бюджету на народне господарство включають:

• капіталовкладення

• операційні витрати

• кредити і дотації

Фінансування капіталовкладень: може здійснюватись за двома напрямками:

1. В розрізі міністерств і відомств.

1. В розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень розподіляється між міністерствами і відомствами, вони розподіляють цю суму між підприємствами і організаціями. Є основним в Україні. Його недоліки: розпорошення коштів.

Фінансування інвестиційних проектів навпаки дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань. Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету визначається двома чинниками.

1. Можливостями бюджету.

1. Наявністю необхідних і ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має ніякої нормативної бази (наприклад відповідно до Закону “Про освіту” щорічно на її фінансування повинно виділятись 10% ВВП, і хоча як правило, розмір не витримується, але є база, тому виділити суму неможливо). Планування капіталовкладень іде від досягнутого рівня.

Необхідно організація, яка б проводила конкурсний підхід. Конкурсний відбір проектів здійснюється спеціальними органами, наприклад створення спеціалізованих банків розвитку, якими передаються з бюджету кошти, призначені для фінансування капіталовкладень і які складають їх кредитні ресурси. Раніше бюджетне асигнування виступало балансовим регулятором капіталовкладень. Суму, якої не вистачало, отримували з бюджету. Виділення асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі:

1. Проводиться конкурсний відбір проектів - на підставі критерію терміну окупності, рентабельності, мінімальності ризиків та економічної ефективності проекту.

1. Проводиться конкурс серед виконавців, того чи іншого проекту.

В основі механізму виділення коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів економічного росту (приріст ВВП).

Операційні витрати являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

1. Фінансування геологорозвідувальних робіт.

1. Фінансування лісового і водного господарства.

2. Землевпорядковувальні роботи.

3. Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідемій.

4. Утримання насіневих станцій і племінних господарств.

Фінансування геологорозвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел:

• бюджету

• коштів підприємств

З бюджету фінансується роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин. За рахунок підприємств видобувної промисловості в межах існуючих родовищ.

Фінансування бюджетом геологорозвідувальних робіт забезпечується цільовим доходом - відрахування на геологорозвідувальні роботи, які вносять підприємства видобувної промисловості.

Обсяги фінансування і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені але не збалансовані. В кожному році існують незначні відхилення між цими показниками. Залишок відрахувань використовується в поточному році на фінансування видатків, а якщо недостатньо, то перекриваються іншими доходами бюджету. Вартість геологорозвідувальних робіт визначаються на підставі спеціальних кошторисів, які розраховуються, виходячи з обсягів цих робіт і існуючих розцінок.

Утримання лісового і водного господарства віднесене на видатки бюджету в зв’язку з тим, що на даний час існує “загальнонародна” власність на ці ресурси. В бюджеті існують цільові доходи, пов’язані з фінансуванням вказаних витрат - лісовий доход і плата за використання прісних водних ресурсів, однак на відміну від геологорозвідувальних робіт доходи і видатки за цими напрямками не врівноважені - видатки набагато вищі.Видатки на лісове господарство включають в себе:

По водному господарству фінансуються видатки на утримання водогосподарських систем і проведення меліоративних заходів (зрошення, осушення).

Землевпорядкувальні роботи включають заходи з підвищення родючості грунтів і відновлення родючості (наприклад гіпсування, протиерозійні заходи - боротьба з вітряною і водною ерозією грунтів). Щодо вітряної ерозії - проблема на Україні вирішена. Фінансування землевпорядкувальних заходів здійснюється в кошторисному порядку.

Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобою тварин, протиепідемічні заходи фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон. Поточні витрати в цьому напрямку фінансують безпосередньо господарство. Виділення коштів бюджету здійснюється на підставі кошторису. Також в кошторисному порядку фінансуються насіневі станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону.

Бюджетні кредити надаються підприємствам державного сектору на тимчасові потреби при фінансових ускладненнях. Вони можуть бути безпроцентні, або з невисокою процентною ставкою.

Державна дотація являє собою виділення з бюджету коштів на покриття збитків суб’єктів господарювання в тому випадку, коли збитковість визначається певною фінансовою політикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін). Може надаватись в сумі, що повністю відображає збитки чи покривати їх частково. Це визначається станом бюджетної бюджету. Обсяг дотацій встановлюється як різниця між витратами і доходами підприємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків. Крім державних дотацій бюджетне регулювання збитковості може здійснюватись не основі субвенцій і покриття різниці в цінах. Державна субвенція в цьому випадку являє собою дольову участь держави в покритті витрат такого підприємства.

Така система зацікавлює підприємства в ефективному господарюванні. Якщо підприємство отримує прибуток, то він не буде вилучатись в бюджет (за винятком податків) і на цю величину буде зменшуватись обсяг субвенцій.

Метод покриття різниці в цінах характеризує виділення з бюджету коштів на суму різниці між цінами придбання тих чи інших товарів, сировини і цінами реалізації, які обмежені державою. Використовувався в попередні часи в сільському господарстві.

2. Джерело фінансування наукових досліджень залежить від характеру цих досліджень. Розрізняють два напрямки наукових досліджень:

0. Фундаментальні дослідження.

0. Прикладні дослідження.

Фундаментальні дослідження характеризують пошукові теоретичні напрямки науки. Визначити наперед результативність і ефективність таких досліджень дуже складно. В зв’язку з цим неможливо встановити їх вартісну оцінку. В зв’язку з великим ризиком у використанні інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

Прикладні дослідження пов’язані з визначенням форм і методів впровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які закінчились певними винаходами. Оскільки в даному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійснюватись за рахунок коштів замовника.

В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Є академічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній Академії Наук. Займаються фундаментальними дослідженнями, то в цій частині фінансування здійснюється за рахунок замовника.

Другу групу складають відомчі заклади. Основний їх профіль - прикладні дослідження з метою забезпечення розвитку даної галузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств і відомств або за рахунок замовників. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику то в цій частині вони отримують кошти з бюджету.

Бюджетне фінансування здійснюється двома способами:

0. Фінансування наукових закладів.

0. Фінансування наукової тематики.

Відмінності:

Фінансування наукових закладів застосовується на складанні їх кошторису.Обсяг фінансування насамперед визначається штатним розкладом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка склалась в даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (лаборант, інженер: науковий співробітник) і науковою ступеню (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розклад наукового закладу затверджується його керівником. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень - придбання і обслуговування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень. Визначається профілем навчального закладу. При фінансуванні наукової тематики розробляється кошториси на кожну тему. Той заклад, який буде розробляти дану тему отримує дану суму асигнувань. На даний час багато проблем - значні скорочення фінансування.