Тема 7. Фінансування соціально-культурної сфери. План.

1.Склад видатків на бюджету на соціальну сферу.

2. Основи кошторисного фінансування

3.Фінансування освіти.

3.1. Оперативно сітьові показники по загальноосвітніх школах.

3.2. Система зарплати вчителів.

3.3. Кошторис загальноосвітньої школи.

3.4.Особливості фінансування шкіл-інтернатів і дитячих дошкільних закладів.

3.5. Фінансування вищих закладів освіти.

4. Фінансування охорони здоров’я.

4.1. Оперативно сітьові показники медичних закладів.

4.2. Система зарплати медичних працівників.

4.3. Кошторис медичного закладу.

4.4. Фінансування медичних закладів за нормативом видатків на одного жителя.

5. Фінансування культурно-освітніх закладів.

5.1. Фінансування бібліотечних будинків і Палацу культури.

5.2. Фінансування театрів та музеїв.

6. Фінансування закладів соціального забезпечення.

1. Видатки на соціально-культурну сферу включають:

1. Фінансування освіти:

• загальноосвітні школи

• школи-інтернати

• дитячі дошкільні заклади

• вищі заклади освіти

• ПТУ

• заклади післядипломної освіти

1. Фінансування охорони здоров’я:

• медичні заклади

• санітарно-профілактичні заклади

• заклади судової медекспертизи

2. Фінансування культури:

• театри

• музеї

• бібліотеки

• будинки і палаци культури

• радіо, телебачення, преса

3. Соціальне забезпечення:

• будинки інвалідів

• будинки для осіб похилого віку

2. Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію.

Суть кошторисного фінансування полягає у виявленні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документу - кошторису. Визначення обсягів фінансування засновуються на двох показниках:

0. Показниках, які характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи - оперативно-сітьові показники.

0. Нормативах видатків в розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники діляться на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі). Вони в свою чергу діляться на:

Вихідні - об’єктивно існуючі на даний період часу

Похідні - визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі) - залежить від кількості учнів і норми граничної наповненості класів.

б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на одна розрахункову одиницю в залежності від базу розрахунку є узагальнені і постатеві нормативи.

Узагальнені - показують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад нормативи видатків на охорону здоров’я на одного жителя. На Україні переважають постатеві нормативи.

Постатеві нормативи відображають норми витрат в розрізі окремих статей - зарплата, господарські витрати та інше.

За методом обчислення нормативи поділяються на 2 групи:

а) нормативи, розраховані на основі фізіологічних потреб ( на харчування, на освітлення, опалення, інше).

б) розраховані на основі статистичних спостережень.

За характером використання нормативи поділяються на:

0. обов’язкові - встановлюються органами державної влади і управління

1. факультативні - встановлюються галузевими органами чи бюджетними установами.

Кошторис - плановий документ в якому визначається обсяг бюджетних асигнувань, їх постатевий і поквартальний розрахунок.

Складається з 4-х умовних частин:

1. Виробничі показники.

1. Загальні показники.

2. Розрахунки обсягів фінансування в розрізі окремих статей.

3. Зведення видатків з поквартальним розподілом.

Види кошторисів: кошторисне планування і фінансування включає складання 4-х видів кошторису:

а) індивідуального кошторису - для кожної бюджетної установи;

б) зведений кошторис - по групі однорідних закладів - загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади.

в) кошториси на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління.

г) загальні кошториси - обсяги фінансування для окремого органу управління, наприклад - загальний кошторис по відділу народної освіти включає: зведені кошториси по загальним освітнім школам, школам-інтернатам, дитячим дошкільним закладам і кошторис на децентралізовані заходи.

3. Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів фінансування лежать два показники:

0. вихідний - кількість учнів

1. похідний - кількість класів

Ці показники відображаються в кошторисі на дві дати - 1 січня і 1 вересня планового року. Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року.

Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на перше січня.

Кількість учнів перший класів на 1 вересня поточного року - на основі перепису дітей в районі школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповненості одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

1-9 класи - 35 учнів

10-11 класи - 25 учнів

Оскільки бюджетний рік на співпадає з навчальним, крім показників на 1 січня і 1 вересня розраховуються середньорічні за такою формулою:

Ксер=К1.01*8/12 + К1.09*4/12

3.2. Система зарплати вчителів складається з 3-х елементів:

а) оплата навчальних годин

б) доплата за перевірку зошитів

в) додаткова доплата

Основним елементом виступає оплата за навчальні години.

Визначається за такою формулою:

О=С*Г/Нг , де

О - оплата.

С - ставка зарплати вчителя. Встановлюється в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій ( вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель). Раніше ставка встановлювалась від освіти і стажу.

Г- кількість годин роботи в класі на тиждень

Нг - норма педагогічних навантажень вчителя на тиждень (1-4 класи - 20 годин., 5-11 - 18 годин)

Доплата за перевірку зошитів для вчителів початкової школи та старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:

Оз=Нз*Г/Нг, де

Нз -норматив, Г - кількість годин, Нг - норматив годин, норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмету.

Додаткові доплати, встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідницькими майстернями, ділянками, ведення позакласних фізкультурних робіт, бібліотечні роботи.

Розрахунок зарплати вчителів проводиться у спеціальному документі - тарифікаційному списку. В рядках відображаються дані по кожному вчителю, графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:

• освіта, номер диплома

• кваліфікаційна категорія

• предмет

• навчальне навантаження в розрізі трьох груп класів (1-4, 5-9, 10-11)

• сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів

• додаткові доплати (по кожному виду) - класне керівництво і т.д.

Підсумкова графа - загальна сума зарплати за місяць. В тарифікаційному списку підбиваються підсумки по рядкам (зарплата кожного вчителя) і по графам, де відображаються обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата. Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин - ставку директора чи завуча і оплату педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження - максимальний обсяг педагогічного навантаження - 2/3 від нормального (12 год).

Основною статтею витрат по школі є - Стаття 1 - фонд зарплати. За звичайних умов 70-80% обсягу фінансування школи складає зарплата. Фонд зарплати складається з трьох елементів:

1. Педагогічного персоналу

1. Адміністративно-управлінського

2. Обслуговуючого

Фонд зарплати вчителів планується в розрізі трьох складовий системи зарплати. Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:

1. Кількості педагогічних ставок

1. Середньої ставки зарплати

Педагогічна ставка - це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок розраховуються по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована в тарифікаційному списку. Визначається, виходячи з кількості класів в кожній групі і обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів - праця, фізкультура, іноземна мова.

Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів.

Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів - за січень-серпень і вересень-грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів в кожній навчальній групі.

За січень-серпень: кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і множиться на 8 місяців (8,5). В сільських школах зарплата - раз на місяць, в міських два рази, тому в містах - на 8,5.

За вересень-грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множимо на середню ставку зарплати станом на 1 січня і множиться на 4 (3,5) місяця.

Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів в даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на 1 клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів в тарифікації на кількість класів на 1 січня.

Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:

• за класне керівництво - середньорічна кількість класів на норматив доплати

• за керівництво кабінетами - кількість кабінетів на норматив доплати

• за ведення позакласної фізкультурної роботи встановлюються в залежності від чисельності класів у школі.

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

• директор

• заступники

• організатори масової роботи

Кількість посад заступників і організаторів залежить від кількості класів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Ставка зарплати директора і його заступників залежать від кількості учнів у школі.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналу. Планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається санітарно-технічним устроєм школи (наприклад: вид опалювальної системи). Наприклад, кількість посад прибиральниць встановлюється за нормативами площі щодо однієї (прибиральниці).

Стаття 2. Нарахування на зарплату, враховує відрахування в Пенсійний фонд (31%), фонд соціального страхування - 4%.

Стаття 3. Канцелярські і господарчі витрати.

Відображають такі витрати:

а) опалення

б) освітлення

в) поточний ремонт

г) канцелярські витрати

Планування витрат на опалення залежить від встановленої системи. При центральній системі опалення обсяг витрат визначається на підставі угод з постачальниками тепла, як правило, на рівні попереднього сезону при врахуванні змін тарифів. При місцевому опаленні (власна котельна) розрахунок витрат ведеться на основі двох показників: нормативів теплозабезпечення (враховують тривалість опалювального сезону в регіоні) і встановлених цін на паливо. Спочатку на підставі нормативів теплозабезпечення розраховується потреба в паливі на основі встановлених цін, визначається сума витрат. Крім того, враховуються витрати, пов’язані з доставками палива і підготовкою до його використання.

Витрати на освітлення можуть плануватись двома способами:

1) Прямий розрахунок, виходячи з площі освітлюваних приміщень і встановлених нормативів освітлення. При цьому розрахована потреба в електроенергії, що необхідна для забезпечення встановленого освітлювального режиму. Перемноживши потребу в електроенергії на тариф за 1 Квт*год отримуємо суму витрат на освітлення.

2) Розрахунок на основі кількості освітлювальних точок і середні витрати електроенергії на кожну точку.

Сума витрат на освітлення встановлюється шляхом множення кількості освітлювальних точок на в плановому році на середні витрати електроенергії на точку в поточному році і на тарифну плату за 1 Квт*год в плановому році.

Поточний ремонт.

Витрати на поточний ремонт плануються, виходячи з встановлених нормативів на 1 кв. метр площі приміщень. Рівень нормативного забезпечення настільки низький, що переважна частина поточного ремонту забезпечується за рахунок батьків чи спонсорів.

Канцелярські витрати.

Канцелярські витрати формуються на рівні попереднього року. На даний час склалась значна заборгованість загально-освітних шкіл та інших установ соціально-культурної сфери по оплаті комунальних послуг. В 96, 97 роках був введений взаємозалік - тобто заборгованість підприємствам комунального господарства враховувалась в сумі належної до оплати ними в бюджет податків. Виділення коштів з бюджету на канцелярські витрати. проводиться на досить низькому рівні. Тому знову зросла заборгованість.

Стаття 4. Підручники і службові роз’їзди. По цій статті можуть плануватись витрати на придбання проїзних квитків.

Стаття 5. Стипендії.

Стаття 6. Видатки на харчування. В цілому в школах видатки на харчування забезпечуються за рахунок батьків. За рахунок бюджету може забезпечитись безкоштовне чи пільгове харчування окремих дітей з груп подовженого дня. В районах, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, пільгове (безкоштовне) харчування забезпечується за рахунок Чорнобильського фонду.

Стаття 10. Придбання медикаментів, перев’язочних засобів - плануються витрати на забезпечення медпунктів і аптечок.

Стаття 12.Придбання обладнання та інвентаря. Плануються, виходячи з встановлених нормативів забезпечення фактичної наявності інвентаря, вибуття в плановому році зношених інвентаря і обладнання. На підставі цих данних визначається потреба в придбанні ( нормативна потреба мінус наявність мінус вибуття). Сума витрат по статті 12 визначається шляхом множення необхідної кількості придбання на встановлені ціни. Практично ніколи витрати по цій статті не забезпечувались. Фактичні терміни використання обладнання і інвентаря набагато перевищували нормативи.

Стаття 16. Капітальний ремонт будівель і споруд - плануються за окремим кошторисом, виходячи з обсягу виконаних робіт і встановлених розцінок на ремонтні роботи. Потреба в проведенні капітального ремонту встановлюється відповідним органом управління. ( відділом освіти).

Стаття 17. Інші витрати. Плануються витрати на забезпечення навчального процесу.

В цілому школи-інтернати і дитячі дошкільні заклади функціонують аналогічно загальноосвітнім школам. Особливості по школах-інтернатах:

а) в статті 1 виділяється видаток на зарплату вихователів ( у зв’язку з цим не планується доплата за класне керівництво)

б) планування витрат на харчування (стаття 6) виходить з цілодобового забезпечення всіх учнів)

Планування здійснюється шляхом множення кількості діто-днів перебування одного дня в інтернаті на встановлений норматив витрат на харчування на діто-день.

в) в кошторисі передбачено формування за статтею 14 “Придбання м’якого інвентаря та обмундирування”; взуття, одяг для дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей.

Особливості дошкільних закладів.

а) планування фонду зарплати здійснюється за спрощеною методикою:

Кількість посад на середню ставку зарплати.

Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюються за нормативом по групам. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі. Найбільш поширене 12-годинне перебування дітей: норматив - 2 вихователя + 2 помічника.

Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розкладами виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів у відпустці з даної посади на середньоденну зарплату.

б) Планування витрат на харчування. Кількість діто-днів помножено на вартість одного дня. Особливість полягає в тому, що кількість діто-днів встановлюється на основі фактичних даних за попередній період.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а в бюджет. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

Система вищої освіти в Україні зараз містить дві групи закладів:

І-ІІ рівень акредитації (коледжи, технікуми, інститути)

ІІІ-IV рівень акредитації (інститути, університети, академії)

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1.Бюджет.

2.Платне навчання.

ІІІ-IV рівень.

Стаття 1. Фонд зарплати включає 5 елементів:

1. Фонд зарплати професорсько-викладацького складу.

2. Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу.

3. Навчально-допоміжний апарат.

4. Обслуговуючий персонал.

5. Фонд погодинної оплати праці викладачів.

Фонд зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативами кількості студентів на викладача і диференційовані по формах навчання (очна, вечірня, заочна).

Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), вченого ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

Фонд погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1-2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу, використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.

Фонд зарплати адміністративного і навчально-допоміжного персоналу та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розкладу вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором. Особливістю вищих закладів є планування по статті 17 - інші видатки, видатки на наукові дослідження, практику студентів та забезпечення бібліотеки.

Видатки на практику передбачають приїзд на місце практики - видача добових студентам та керівникам практики. Крім того, тут визначається оплата підприємств та організаціям за надання баз практики.

Витрати на проведення наукових досліджень характеризують матеріально-технічне їх забезпечення - прилади, устаткування, препарати. В кошторисі вищого закладу освіти виділяється стаття 5 - стипендія. Планування здійснюється шляхом множення кількості студентів, які мають право на отримання стипендії на середній розмір стипендії. Стипендія аспіранта встановлюється, виходячи з зарплати за попереднім місцем роботи і максимальних обмежень.

4.1. Планування видатків бюджету на охорону здоров’я може здійснюватись:

1. На основі кошторису.

1. На основі нормативу витрат на одного жителя.

Кошторисне фінансування здійснюється на таких показниках:

- по стаціонару кількість ліжок і ліжкоднів, по поліклініках - кількість лікарських відвідувань. Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок. Кількість ліжкоднів - добуток: кількість ліжок помножене на кількість днів функціонування одного ліжка на рік. По поліклінікам кількість лікарняних відвідувань: чисельність жителів помножене на середню кількість відвідувань однієї людини лікарні на рік (приблизно 30 разів). Загальна кількість відвідувань розподіляється по окремим спеціалістам - хірургам, терапевтам, т.д.

4.2. Система зарплати медичних працівників встановлюється в розрізі категорій медичного персоналу.

1. Лікарі

1. Середній медичний персонал

2. Молодший медичний персонал

3. Обслуговуючий персонал

Система зарплати лікарів засновується на встановленні ставки зарплати та системи надбавок. Ставка зарплати залежить від посади (інтерн чи заввідділенням) та кваліфікаційної категорії.Ставка залежить від місцезнаходження лікарні - міська чи сільська місцевість. Надбавки до зарплати встановлені за шкідливі та небезпечні умови праці (інфекційні лікарні, рентген-кабінети), за роботу у вихідні, святкові дні та нічний час.

Ставки зарплати середнього персоналу залежать від освіти (наявність середньої та середньої спеціальної освіти, але дозволено пройти курс) і стажу роботи. Для молодшого медичного персоналу ставки встановлені в залежності від стажу - до 5 років і понад 5 років. На середній і молодший медперсонал - надбавка за шкідливі умови праці. Для медичних працівників розрахунок зарплати встановлюється по відношенню до обсягу роботи - 0,25;0,5;0,75;1,0;1,25;1,5 ставки. Дозволяється поєднувати обов’язки медичної сестри та санітара. Для обслуговуючого персоналу встановлені тверді розміри зарплати.

4.3. При фінансуванні на основі кошторису порядок його складання в цілому ідентичний загальноосвітній школі. Статті 2,3,4,12,14,16 плануються в тому ж порядку як і в школі.

Стаття 1. Фонд зарплати включає відзначені раніше 4 складові. Порядок планування:

1.Кількість посад на середню ставку зарплати. Середня ставка зарплати медперсоналу встановлюється на підставі тарифного списку.

2.Кількість посад лікарів визначається: по стаціонару, виходячи з кількості ліжок на одного лікаря (25-30 ліжок). Нормативи диференційовані в розрізі відділень - хірургічне, терапевтичне,т.д. Враховуються посади завів відділеннями, інтернів та лікарів-спеціалістів.

3.Кількість посад лікарів по поліклініці визначається на основі кількості лікарняних відвідувань в розрізі спеціалістів і встановлених нормативів на одного лікаря. В поліклініці передбачаються посади зав. відділеннями.

4.Кількість посад середнього медперсоналу визначається по стаціонару, виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість усіх постів визначається за нормативами кількості ліжок на один пост, які диференціюються по кількості відділень. Встановлюються для денних і нічних годин. Кількість посад на один пост визначається шляхом ділення річного балансу часу в годинах (365х24) на кількість годин роботи однієї медсестри на рік. Крім того, враховуються посади старшої медсестри, медсестри-господарки та посади медсестер у лікувальних кабінетах.

По поліклініці кількість посад встановлюється за нормативом до кількості посад лікарів (1:1). Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно середньому, відмінність в тому, що норматив кількості ліжок на 1 пост більше. кількість посад обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розкладами.

По статті 3 в лікарнях плануються витрати на приготування їжі та прання білизни. Планування цих витрат залежить від характеру виконання даних робіт: безпосередньо в лікарні чи на замовлення.

В статті 6 (харчування) та статті 10 (придбання медикаментів і перев'язочних засобів) плануються за встановленими нормативами витрат на один ліжкодень. Нормативи диференційовані в розрізі відділень і окремо по стаціонару і поліклініці. В умовах інфляції замість грошових нормативів витрат можуть використовувати матеріальні нормативи. Оплата витрат здійснюється за цінами придбання відповідних продуктів та медикаментів.

Медичні заклади, які фінансуються за нормативом видатків на одного жителя складають фінансовий план. В доходній частині відображаються такі групи:

1.Бюджетні асигнування (кількість жителів помножене на норматив).

2.Доходи, які надходять від підприємств, організацій і установ за встановленими угодами на проведення медичного обслуговування працівників.

3.Доходи від надання платних послуг - видача довідок.

4.Надходження від спонсорських і благодійних внесків.

Видаткова частина фінансового плану складається аналогічно кошторису бюджетної установи. За рахунок додаткових надходжень можуть проводитись певні доплати персоналу та фінансуватись харчування і медикаменти. Особливістю даного методу бюджетного фінансування є встановлення системи розрахунків між бюджетними закладами. Кошти з бюджету виділяються за місцем проживання відповідному районному територіальному медичному об’єднанню. При лікуванні в інших закладах - на підставі направлення проводяться відповідні перерахування коштів.

4.4. Страхова медицина - в медичному страхуванні об’єктом виступає здоров’я громадян. На відміну від особистого страхування, де теж об’єктом може виступати здоров’я громадян, страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування в медичному закладі. Існують різні форми медичного страхування: обов’язкове і добровільне.

Як правило, мінімум медичних посад забезпечуються обов’язковим страхуванням, додаткові - добровільним. Страховиком можуть виступати як державні (обов’язкове страхування) так і недержавні страхові компанії. Страхувальники:

1. Держава, за рахунок бюджету - бюджетна страхова медицина, яка пропонується в Україні.

1. Роботодавці.

2. Громадяни.

6. Соціальне забезпечення - надання фінансового забезпечення тим громадянам, які внаслідок певних об’єктивних причин не мають достатніх власних доходів і не можуть перебувати на чиємусь утриманні. До системи соціального забезпечення відносяться:

1. Будинки інвалідів.

1. Будинки для осіб похилого віку.

2. Інтернати для дітей ( з різними відхиленнями у здоров’ї).

Фінансування вказаних закладів здійснюється на кошторисній основі. В основі складання кошторису лежать показники кількості ліжок і ліжкоднів. Порядок проведення розрахунків з окремих статей аналогічний лікарні (стаціонару). Відмінність - у нормах видатків - вони дещо вищі.

5. Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. В кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер. На даний час - це бібліотеки. Палаци, будинки культури на даний час фінансуються на мінімальному рівні. Комерційний розрахунок може бути повний або частковий. Повний - відсутність бюджетних асигнувань і отримання прибутку. Частковий - характеризується покриттям затрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так і за рахунок надання платних послуг. Такий метод фінансової діяльності встановлюється по відношенню до провідних театрів.

Фінансування бібліотек засновується на показнику бібліотечних фондів.

Стаття 1. Фонд зарплати : включає зарплату бібліотекарів, визначається за встановленими нормативами бібліотечного фонду на одну посаду. Обслуговуючий персонал встановлюється за типовими штатними розкладами в залежності від площі приміщення. Ставки зарплати встановлюються Міністерством культури.

В кошторисі придбання книг для поповнення фондів відображається в статті 17. Решта планується так як і в школі.

В аналогічному порядку фінансується музей. Чисельність штатних працівників визначається за нормативами музейних фондів на одного працівника. Посади обслуговуючого пресоналу визначаються за типовими штатними розкладами. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати.

На даний час Палаци культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується зарплата. Штатний розклад розробляється окремо для кожного закладу в залежності від того, які гуртки в ньому функціонують.