Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді_на_екзамен_з_укр.літ_для_непрофільник...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
209 Кб
Скачать
☆

49.Морально-етична проблематика й особливості поетики «малої прози» Гр. Тютюнника

Оповідання Григора Тютюнника — це яскраві малюнки з життя, сповнені яскравої образності та гостроти. Письменник умів у короткій новелі повно, багатогранно розкрити внутрішній світ героя. Багато писав Григір Тютюнник про дітей.Ці образи зустрічаємо в багатьох оповіданнях Є у Григора Тютюнника й оповідання, в яких змальовується ставлення людини, і зокрема дітей, до природи. Григір Тютюнник бачив ті ганебні й антигуманні явища, які витворила радянська дійсність. Наприклад, міщанство й владу речей над людиною зображував у новелі «Син приїхав». Хвилювало його й поступове духовне зубожіння людей, зникнення у їхніх серцях милосердя, співчуття, жалю, бездушність бюрократів, здатних понівечити людську долю. До цих проблем звертався письменник в оповіданнях «Оддавали Катрю», «Вуточка», «Чудасія». Він бачив, що поступово під впливом тоталітарного суспільства руйнується не тільки соціальний устрій, але й національний український характер, що базувався на народній моральності, розвитку індивідуальної свободи, чистоті душевних порухів. Григір Тютюнник не тільки викривав те, що нав'язав українському суспільству «радянський режим», але й, глибоко люблячи своїх героїв, показував їхнє благородство, велич людини в праці, прагнення їх до краси почуттів, естетизм, притаманний українцям від природи, милосердність і святість їхніх душ. Саме такими є герої його оповідань «У кравчини обідають», «Дивак», «Іван Срібний», «Три зозулі з поклоном». Кожен твір письменника — ніби образок із сільського життя, хоча писав він і про місто, його загрозливу механізацію, про ті надмірності, які супроводжують сучасне життя міста. Художній світ Григора Тютюнника — це розп'ята на хресті, знищена голодомором і геноцидом селянська нація, останній оплот української душі. Герої Тютюнника від природи трохи дивакуваті, але водночас щирі, запальні, наївні, довірливі натури.Саме такі натури втілюють глибинний сенс життя, саме вони своєю добротою та чистотою зберігають мудрість нації. Торжество добра й благородства — так можна визначити провідну тему всієї творчості Григора Тютюнника. Він — винятковий майстер психологічної новели й повісті, він уміє точно, ясно, виразно змалювати колоритний народний характер. У книгах Г. Тютюнника герої завжди по-народному добрі, щедрі й талановиті душею. Проза Гр. Тютюнника багата гумористичними ресурсами, вона зіткана з іронічних, глузливих, хоч мало коли відсторонених, частіше співчутливих деталей, інтонацій, реплік, часто це колізії, про які в народі кажуть: «і сміх і гріх». Стиль Григора Тютюнника давно вже визначають як реалістично-психологічний.В Григоровому селі немає ознак міфологічності, ідеалізації, патріархальних аксесуарів, це не поетизований осередок збереження духовності, як один час було модно зображати село і трактувати його. Воно реальне, правдиве і відтак сучасне, а якщо й колишнє, повоєнне, то побачене сучасним поглядом письменника-реаліста.