29. Види конкуренції та їх вплив на класифікацію ринків

Під конкуренцією розуміють перш за все змагання, боротьбу в досягненні кращих результатів на будь-якому терені, суперництво фірм за здобуття вигідніших умов виробництва і збуту товарів, змагання між країнами за джерела сировини, ринку збуту і сфери вкладання капіталу.

Конкуренція – невід’ємний атрибут товарного виробництва та обігу, зорієнтованого на споживача, це об’єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між відособленими товаровиробниками і споживачами їх продукції.

Конкуренція має такі функції:

– змушує товаровиробника підвищувати якість продукції, розширювати асортимент товарів та послуг, що пропонуються;

– забезпечує тенденцію до постійного зниження цін;

– стимулює впровадження науково_технічних досягнень і зростання продуктивності праці;

– веде до виведення з ринку неефективних підприємств, сприяє раціональному перерозподілу ресурсів;

– охороняє споживача від диктату виробника.

Саме тому конкуренція є головною рушійною силою ринку, найсуттєвішим інструментом його самореалізації.

Структура ринку – це внутрішня будова, розміщення, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку.

Структура ринку визначається за такими критеріями:

- за об’єктами,

- за суб’єктами,

- у територіальному аспекті,

- за формами контактів,

- за рівнем насиченості,

- за ступенем зрілості,

- за ступенем обмеженості конкуренції,

- за асортиментом товарів тощо.

За суб’єктами виділяють ринки: покупця, продавця, державних установ, посередницький ринок. На ринку покупця пропозиція перевищує попит, виникає конкуренція між продавцями; більшість сучасних ринків – це ринки покупця. На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію; існує конкуренція між покупцями, дефіцит товару.

За ступенем обмеженості конкуренції розрізняють:

- ринок вільної конкуренції,

- монополістичний ринок,

- олігополістичний ринок,

- ринок монополістичної конкуренції.

Ринок вільної конкуренції – це бездефіцитний ринок, оскільки він функціонує на основі саморегулювання, спрямований на задоволення різноманітних потеб людини за допомогою рівноважних цін, на базі попиту-пропозиції, створює орієнтири для капіталовкладень і виробництва, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів серед альтернативних споживачів.

Монополістичний ринок – це це такий тип ринкової структури, для якого характерно:

1. весь галузевий випуск постачає одна фірма, частка кожного споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна;

2. продукція однорідна і не має близьких замінників;

3. входження на ринок нових фірм блоковано (крупний первісний капітал, отримання патентів, ліцензій);

споживачі не взаємодіють між собою; присутні елементи нецінової конкуренції, що проявляється у рекламі, існуванні торгової марки фірми, хоча особливої потреби у ній не відчувається за відсутності конкурентів

Ринок монополістичної конкуренції – це такий тип ринкової структури, де:

1. на ринку діє багато продавців та покупців, частка кожного з них не є значною;

2. продукція різних фірм неоднорідна (диференційована). Суттєвою характеристикою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження у галузь нових фірм.