32. Сутність та економічне призначення капіталу

Капітал, поряд з такими категоріями, як товар, гроші, попит, пропозиція, ціна, належить до найголовніших ринкових відносинах. Однак його місце – особливе. Він має вияв у товарі (товарний капітал), у грошах (грошовий капітал); попит, пропозиція та ціна виступають як чинники, від яких значною мірою залежить капітал. Одночасно капітал має суттєвий і зворотний вплив – попит, пропозиція і ціна залежать від обсягів капіталу. Капітал як економічна категорія є теоретичним вираженням виробничих відносин між власниками засобів виробництва і власниками робочої сили. Тобто, це історично обумовлене, суспільно_виробниче відношення між підприємцями, що володіють засобами виробництва, і людьми найманої праці (робітниками), які позбавлені будь_яких засобів виробництва.

К. Маркс звертав увагу на декілька визначень капіталу:

1. Капітал – це вартість, яка створює додаткову вартість, або капітал – це самозростаюча вартість.

2. Капітал – це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру.

3. Капітал – це не просто сума матеріальних і вироблених засобів виробництва, це перетворені в капітал засоби виробництва, які самі по собі так само мало є капіталом, як золото або срібло самі по собі – грішми.

Попередники К. Маркса – представники меркантилізму, фізіократичної школи і класичної політичної економії – ототожнювали капітал із річчю, із засобами виробництва. Меркантилісти ототожнювали капітал із грішми, фізіократи – відносили до капіталу інструменти, сировину й інші речові чинники виробництва, А. Сміт та Д. Рикардо також вважали капіталом засоби виробництва. Сучасна західна економічна думка під капіталом розуміє засоби виробництва, створені людиною, які полегшують здійснення процесу праці, в багато разів збільшуючи її продуктивність. Тобто капітал розглядається як ресурс виробництва

поряд із працею, землею та підприємницькою здатністю.

33. Структура капіталу і роль у виробництві його складових

Загальне поняття "капітал" конкретизується у багатьох його формах: продуктивному,

торговельному,

грошовому,

індивідуальному,

акціонерному,

основному,

оборотному,

міжнародному та ін.

Тому капітал розгортається в систему капіталістичних виробничих відносин.

До цієї системи не належать дрібнотоварний сектор економіки (дрібні фермери, ремісники, торговці), в якому не експлуатується наймана праця, та народні підприємства.

Складові капіталу, спрямовані на організацію виробництва, відіграють неоднакову роль у створенні вартості та додаткової вартості. Витрати капіталіста на придбання засобів виробництва є незмінними "с" .

Інша частина витрат капіталіста, яку він авансує на придбання робочої сили і яка змінює свою вартість у процесі виробництва, — це змінний капітал, "v". Він збільшує первісну вартість, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює надлишок вартості — додаткову .вартість.

Аналогічну роль виконує і праця функціонуючого підприємця.

Основний капітал - частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами в міру їх зношування.

Предмети праці (сировина, паливо, енергія, куповані напівфабрикати, тара тощо) у процесі виробництва переносять свою вартість на новостворений продукт відразу

Оборотний капітал - частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва і повністю переносить свою вартість на новостворений продукт.

До оборотного капіталу належить також вартість робочої сили (фонд заробітної плати).

За походженням капітал може бути власним або залученим (чужим), отриманим через кредити чи боргові зобов'язання.