- •Предмет і метод політичної економії
- •Методи та функції політичної економії
- •Економічні закони та специфіка їх дії
- •Історія розвитку політичної економії як науки
- •Сучасний етап в розвитку політичної економії як науки
- •Економічна суть виробництва та його фактори
- •Сутність та роль в економіці економічних потреб
- •Класифікація економічних потреб
- •Класифікація економічних систем
- •Сутність економічної системи і фактори що її формують
- •Власність в системі економічних відносин
- •Форми організації суспільного виробництва: натуральне та товарне господарство
- •Товарна форма організації виробництва: просте та розвинуте товарне господарство
- •Товар та його властивості. Двоїстий характер праці втілений в товарі
- •Виникнення та економічне призначення грошей
- •Функції грошей
- •Ціноутворення та закони ринку
- •Вартість товару та її складові
- •Витрати виробництва та шляхи їх зниження
- •Прибуток як економічна категорія
- •Розподіл прибутку та процес нагромадження
- •Розподіл прибутку між різними групами капіталістів
- •Норма прибутку та фактори, що на неї впливають
- •Сутність ринку та ринкових відносин
- •Функції ринку та взаємовідносини ринку та держави
- •Класифікація ринків
- •Інфраструктура ринка
- •Ринкові відносини та конкурентна боротьба
- •Види конкуренції та їх вплив на класифікацію ринків
- •Монополістичний ринок – це це такий тип ринкової структури, для якого характерно:
- •Ринок монополістичної конкуренції – це такий тип ринкової структури, де:
- •Олігополістичний ринок – це такий тип ринкової структури, де:
- •Підприємство як первісна ланка виробництва
- •Типи підприємств та підприємницької діяльності
- •Сутність та економічне призначення капіталу
- •Структура капіталу і роль у виробництві його складових
- •Фізичний та моральний знос капіталу. Амортизація
- •Капітал сфери обігу. Позичковий капітал
- •Банки та їх функції
- •Капітал та наймана праця: вартість робочої сили
- •Сутність, форми і ситеми заробітної плати
- •Специфіка сільськогосподарського господарства
- •Специфіка землеволодіння при капіталізмі
- •Джерела та механізм утворення земельної ренти: диференційна рента
- •Диференційна рента 2: її відмінність від диференційної ренти 1
- •Сутність і види відтворення
- •Сукупний суспільний продукт та його склад по власності і натуральній формі
- •Розподіл та перерозподіл національного доходу
- •Нагромадження та споживання національного доходу
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •Економічна система монополістичного капіталізму
- •Види монополістичних угрупувань
- •Економічна система регулювання капіталізму
- •Соціалістична економічна система та її еволюція
- •Порівняльна характеристика капіталістичної та соціалістичної систем
- •Моделі соціалістичної економічної системи
- •Основні характеристики змішаної економіки
- •Суспільно-економічні уклади в межах змішаної економіки
- •Державне регулювання в межах змішаної економіки
- •Особливості еволюції перехідних економік
- •Класифікація типів перехідних економік
- •Економічний лад переходу від економічної системи соціалізму до соціально-орієнтованої в постсоціалістичних країнах
- •Проблеми формування в Україні Соціально-орієнтованої економіки
Власність в системі економічних відносин
У системі економічних виробничих відносин суспільства основоположними виступають відносини власності. Річ у тім, що будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. Так, щоб розпочати виробництво матеріальних благ, необхідно спочатку оволодіти об’єктивними умовами виробництва: землею, засобами і предметами праці. Хто привласнив засоби виробництва, той стає господарем продуктів виробництва, розподіляє їх і обмінює в своїх інтересах. Тому, коли говорять про власність, йдеться в першу чергу про те, кому належать засоби виробництва та вироблений продукт, матеріальні та духовні блага.
Західна економічна наука, беручи до уваги лише юридичний аспект (право володіння, користування, розпорядження), зводить поняття власності до її речових об’єктів і визначає власність як ставлення людини до речей (об’єктів власності). Марксистська політекономія, роблячи наголос на економічну основу (поділ праці, купівля, продаж, спадщина об’єктів власності), визначає власність як певні економічні відносини між людьми з приводу привласнення ними матеріальних благ. Розглядаючи власність як об’єктивні відносини між людьми з приводу привласнення ними об’єктів власності й, насамперед, засобів виробництва, в її економічному змісті будемо розрізняти два аспекти:
а) матеріальноо-речовий (ставлення людей до об’єктів власності;
б) соціально-економічний (відносини між людьми в зв’язку з привласненням ними об’єктів власності).
Зумовлено це тим, що в практичній господарській діяльності тісно переплітаються стосунки між людьми з приводу об’єктів власності зі ставленням людей до самих об’єктів власності, їх використання з найбільшою для себе вигодою. Така вигода може бути досягнута лише тоді, коли господарюючий суб’єкт має право розпоряджатися об’єктом власності, користуватися результатами його функціонування. Тому, розкриваючи економічний зміст власності, можна дати таке її визначення.
Власність – це сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення ними об’єктів власності, в першу чергу, засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об’єктами та результатами їх функціонування. Проте значення власності визначається не лише тим, що
вона породжує право володіння, розпорядження й користування, – це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб’єкти).
Конкретно вона визначає:
– умови поєднання робітника із засобами виробництва;
– відносини між людьми з приводу привласнення засобів і результатів виробництва;
– умови розпорядження й використання чинників виробництва.
У всіх цих випадках люди опиняються в певних відносинах один з одним. Отже, зводити відносини власності лише до відносин, які виникають у процесі користування об’єктами власності, означає невиправдане звуження їхнього змісту так само, як і обмеження їх лише відносинами між людьми з приводу привласнення об’єктів власності. Виходячи з розглянутого, можна дійти висновоку, що власність, особливо на засоби виробництва, є основоположною економічною категорією. Саме вона визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і їхні взаємовідносини, бо становить основу всіх.
