27. Операції фрс і їх мета

Ядром кредитної системи США є Федеральна резерв ¬ ва система (ФРС), яка складається: 1) з 12 федеральних ре ¬ зервной банків; 2) з великої кількості банків-членів. Відповідно до федерального резервного акту 1913р. всі банки - члени Федеральної резервної системи повинні були: а) поза ¬ сті 6% власних капіталів в якості пайового внеску в ос-новних капітал федеральних резервних банків; б) тримати в останніх свої резерви в обсязі 3% суми строкових вкладів і від 7 до 13% суми вкладів до запитання. Федеральні ре ¬ зервной банки були зобов'язані мати резерв в золоті і законних платіжних засобах у розмірі 35% своїх депозитів. Таким чином, пасиви федеральних резервних банків полягають: 1) з власних капіталів, створених за рахунок пайових внесків бан ¬ ків-членів; 2) з банкнотної емісії; 3) з банківських депо ¬ зітов, що представляють собою резерви банків - членів ФРС.

Зосередження у федеральних резервних банках грошових резервів комерційних банків з'явилося чинником економії грошей. Організація ФРС сприяла економії готівки верб іншому відношенні - завдяки розвитку безналіч ¬ них розрахунків, які стали в широких розмірах здійснюва ¬ ляться через федеральні резервні банки.

Разом з тим створення ФРС підсилило централізацію банків ¬ ської системи США і панування великих банків - цитаделі

фінансової олігархії. З кінця 1915 р. по серпень 1972 питома ¬ ний вага ФРС в загальному числі американських комерційних бан ¬ ків піднявся з 28 до 41%, а в загальній сумі їх депозитів - з 48, до 78%. Хоча членами ФРС є багато банків, ре ¬ шує вплив у ній має лише невелике число великих і найбільших банків.

У серпні 1935 р. був прийнятий закон, що вніс деякі ор ¬ нізаційних зміни в ФРС. Зміст цього закону укладав ¬ ся насамперед у подальшій централізації банківської системи США-Все штатні банки з депозитами не менше 1 млндол би ¬ ли зобов'язані у визначений термін вступити в члени ФРС; права центральних органів ФРС були значно розширені: на чолі ФРС був : поставлений Рада керуючих (у складі 7 чле-нів, що призначаються президентом США на 14 років), якому дано право визначати облікові ставки федеральних резервних бан ¬ ків, змінювати норми обов'язкових резервів банків-членів, уста ¬ новлюється норми кредитування під цінні папери, затверджувати вибрані резервними банками ради директорів. Був створений також особливий Комітет з операцій на відкритому ринку, причому всі федеральні резервні банки повинні слідувати його вказівкам ¬ ям при проведенні своїх операцій на відкритому ринку.

Ресурси федеральних резервних банків утворюються за рахунок:

1) емісії банкнот-федеральних резервних квитків; 2) прийому депозитів, головним чином від банків-членів і від казначейства. Незначна частина коштів федеральних резервних банків со ¬ варто з їх власних капіталів (сплаченого і додаткового).

З часу одержавлення золотих запасів, здійснений ¬ ного в 1934 р., федеральні резервні банки перестали бути хра ¬ вання золотих резервів країни, але в активі їх балансу числи ¬ лися золоті сертифікати, що представляють собою паперові зна ¬ ки золота, зосередженого в державному казначействі.

Головною активною операцією федеральних резервних банків є купівля державних цінних паперів. По порівняй ¬ нію з цим незначну суму складають позики федераль ¬ них резервних банків банкам-членам.

Федеральні резервні банки є по перевазі кредиторами держави. Але кошти, вкладені ними в дер ¬ дарчі цінні папери, в кінцевому рахунку використовуються в інтересах корпорацій, так як витрачаються державою значною мірою на оплату держзамовлень і покупку товарів.

Крім емісійних (федеральних резервних) банків, бан ¬ ський система США включає: 1) комерційні банки, 2) ін ¬ вестіціонного банки, 3) взаємно-ощадні банки, 4) бан-Кирського будинку.