20. Попит на гроші для угод (Дт). Попит на гроші з боку активів (Да).

перша причина безсумнівно полягає в тому, що люди мають потребу в грошах кА до в засобі обігу підприємствам потрібні гроші для оплати праці ... і т.п.-це називається просто попитом на гроші. Кількість грошей, необхідних для укладення угод визначається головним чином загальним грошовим рівнем, чи номінальним ВНП. Чим більше загальна грошова вартість знаходяться в обміні товарів і послуг, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Попит на гроші для угод змінюється пропорційно номінальному ВНП. Пропорція між попитом Дт і процентною ставкою зображена на малюнку. Оскільки попит на гроші залежить від відсоткової ставки-у вигляді прямої. Чому ми визначили попит на гроші в 100 млрд дол. якщо кожен дол. використовується в середньому 3 рази на рік, а номінальний ВНП передбачається дорівнює 300 млрддол, то людям буде потрібно 100 млрддол для покупки цього ВНП. Друга причина чому тримають гроші, випливає з функції як засобу заощадження. Люди можуть тримати свої можуть тримати свої гроші в різних видах-облігацій, акцій, М1.-тут існує попит з боку активів. Що визначає попит на гроші з боку активів. Недоліком володіння грошима як активом, то що вони не приносять доходи. Скільки активів тримати? рішення залежить від ставки відсотка. Коли%-я ставка або нижчі витрати володіння грошима, як активом низькі, люди воліють володіти великою кількістю грошей в якості активів.

21. Грошовий ринок: попит на гроші, пропозиція грошей

ДР балансує грошові потоки і грошовий обіг в цілому. Але роль грошового ринку не обмежується межами грошового обороту. Найважливішою якісною характеристикою грошового ринку є процент.

Суб'єкти грошового ринку (продавці, покупці, посередники).

ПОПИТ-це намагання суб'єктів мати у своєму розпорядженні певну встановлену ними масу грошей. Зниження ціни завжди призводить до зростання величини попиту.

ПРОПОЗИЦІЯ грошей на рівні окремого суб'єкта залежить від зміни доходності розміщення коштів в активи, отже від зміни%. Чим вище% тим вище пропозиція. Пропозиція слід розглядати з точки зору вигідності її ціни.

Пропозиція на макрорівні-постійний фактор = загальна маса грошей в обігу.

22. Чекові внески і кредитні карти

Чеки є не що інше, як засіб передачі власності на внески в банки й інші фінансові заснування, широко використовуються як засіб звертання. Крім того, такі внески можуть бути за вимогою негайно звернені в паперові і металеві гроші; чеки, виписані на ці внески, при будь-якім практичному використанні заміняють гроші.

Чекові внески, безсумнівно, є самим важливим компонентом грошової маси.

Кредитні картки - зручний засіб придбання покупок. Кредитні карти насправді не гроші, а скоріше засіб одержання короткострокової позички в комерційному чи банку іншім фінансовому заснуванні, що випустило картку.

Можна зробити висновок - кредитні картки призначені для того, щоб відстрочити відкласти оплату на короткий час.

23. Структура ринку

Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція і ціна.

Більшість авторів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила. Індивідуальна робоча сила евляeт собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів i послуг. Робоча сила, як зазначалося, є обьeктом купівлі-продажу. Купівля товару "робоча сила" називається найманням на роботу. При цьому робоча сила називається найманою робочою силою, а працівник - найманим працівником. Працівник продаe свою робочу силу підприємцю на певний період, залишаючись власником цього товару. Найманий працівник i підприємець юридично рівноправний користується правами людини і громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником і роботодавцем оформляються трудовим договором (контрактом).

Структура ринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Принципи класифікації ринку

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку: - за об’єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;

за суб’єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;

за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;

за галузями: автомобільний ринок; комп’ютерний ринок і т. д.;

за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;

за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;

за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;

за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.