Розділ 4 Оснащення та предмети побуту

4.1. Приладдя. Давність і живучість ковзанів (65/26 [34/11]) нині очевидні. Ревізію С.А. Семенова приймають на віру [Панковский, Усачук 1996; Горячев, Чернов 2007], і це приклад пастки позакомплексного аналізу функцій, незрілості археології до розуміння середовища й механізмів зношування, вигляду кріплень («псалій» Степового), збуджувачів ковзанярства.

Астрагали (65/24) є грально-ворожильними та/або обрядовими. З поселень знані шліфовані кістки; з могил БК – н-акомодати, у т. ч. набори. Отвори, знаки на шліфованих боках є тільки в СК. Дірчасті н-модифікати рідкісні. Фаланги як ляльки-ідоли [Кислий 2007; Caldwell 2009] вказують на призначення кісток бика, котрим не знайшлося місця в начинні. Не сповна ясна функція кінських фаланг з отворами без зношування.

Сюрчки-вабики (25/19 [9/3]) бувають короткі (31-43 мм) й довгі (50-98 мм). В довгих і найкоротших отвори посередині, в решти зсунуті. З репліки вабика вилучено Е 4-ї октави. До звукових інструментів належать гуркала і плектр.

4.2. Начиння. Розглянуто шила, голки, швайки – грифельні кістки коня (іноді сегментовані) або скалки довгих кісток вівці, променя та ліктьової бика, плесна коня, ліктьової кістки собаки, ребер, відростків рогу. Відростки поряд з кістками без нижніх епіфізів є руків’ями-футлярами шил.

Навмисно перфоровані і трепановані ззовні путові кістки бика вважали за сюрчки, молотки, затискачі вогненої дрелі. Симулякр фаланга+шило [Лопатин 1996] ілюструє гіпотезу руків’я-упору. У вибірці (87/43 [9/6]) рішуче переважають перфоровані; в СК відношення зворотне.

Рурки-контейнери – ковзні гольники, -посередники – ті, що за конфігурацією не годилися як контейнери. Крім знаного тлумачення (для доїння), є інші (сечовідводи; сопло; для пиття). Рогова муфта з Волоського є частиною клейнода. Комплекс БК Атманай 2/5 містив чашу з черепа людини.

4.3. Зброя, промислове оснащення. Класифікацію наконечників стріл (41/21) побудовано як сполученість кріплень (втулки, черешок, затискач) та вістер (10 видів). Розглянуто черешкові вушка стріл (в БК з декором), поворотні наконечники гарпунів (17/13) з ліктьових кісток та рогу з наскрізним cтоппор-лінєм, основи гачків (стрижні з борідкою СК, дугасті БК).

4.4. Аксесуари, оздоби. Шпильки СК з отворами в кулястих головках, цвяхоподібна, рівна з виїмками на верхівці, з пласкими головками. Останні є в БК поряд з тими, в котрих головки масивні.

Підвіски з хребців риб, свердлені ікла є тільки в СК, в БК маємо зуби хижих і травоїдів, вирізні фігурні підвіски. Низки СК рурчасті з кісток птахів, з сегменту ребра, діжкоподібна. В БК звичні рурчасті, дискові, циліндричні, рурчасто-борознисті.

4.5. Фурнітура. Ґудзики v-подібного кріплення 2-х видів: з компакти; з пластин компакти й губчастої речовини. Рідкісні півкулі зі шпарами U-подібного кріплення; дірчасті з троякої пластини або компакти пласкої кістки; півсферичні та пласкі кружальця; з кипом; з петлею.

Гаки (Волоське, Дикий Сад) знані як псалії всупереч формі, декору, слідам зношування. Невідповідність зрозуміла проти щиткових псаліїв ПБІІ-ІІІ, з яких постали інші (дійсні) псалії. Версія тримача поводів на візку для наших гаків не діє. Показова матриця з Любимівки: гак з неї та рогові гаки близькі висним пасовим гапликам хуфських мисливців і оленевих каменів. Інші категорії: наконечники на пас (гаман?), стрижневі, молоточко-, коткоподібні блоки, зачіпка, рамкова пряжка.

У поступі псаліїв вбачають волго-уральську лінію щиткових, карпато-дунайські та дніпро-дністровські стрижневі. Однак місце стрижня з Чикалівки – в зауральсько-казахстанській серії. Тип Чикалівка-Кент з різновидами (Чеканівський Лог-1, Шортанди-Булак тощо) поряд із іншим (цапфовим) типом (Миржик, Кент, Шиловське тощо) мають витоки в псаліях Алакуль, Шибаєво-І, Новомикільське.

З-поміж псаліїв БК знали послідовно виниклі типи: 1) з прямокутним і круглими отворами, 2) з майже рівними шпаринами. Оскільки атрибуцію щораз ускладнено (Усатове, Кавадінєшть), їхні взаємини од Олту до Алтаю, від Ками до Куми не сповна зрозумілі. Схему переглянуто згідно знаних і нових контекстів (6.3).

Нанісники Огріні та Брилівки спірні, бо трапилися з напівфабрикатом псалія або без псаліїв. Інший тип являють вироби з пунктів Дикий Сад, Фірсове XVIII, Гулькин Пагорб. Вигляд їхніх планок повторює півкруглий роздільник (Широке), а трипелюстковий (Кірове) має паралелі в СОК. За ПБIV-V знані інкрустації: пришивка з таранної кістки, візерункові накладки.