Розділ 6 Культурно-історична інтерпретація індустрій

6.1. Приклад ковзанів. Зіставлено дистальні й проксимальні модифікації в метаподіях (218 екз.). Сукупності модів показують збіжності СК↔БМЗК (←9→), БМЗК↔СОК (7), СК↔Ноуа (6), БМЗК→постзрубна (12), СК→постзрубна (10), СОК→постзрубна (8), СК→БК (5), видні також у сукупностях сполучених та супутніх модів та сполучених модів. Поширення в цілісності та сполученнях модів виявляє наступність БМЗК і СК→пост-БМЗК, Ноуа→БК. Підсумкова типологія така.

Метаподії. Тип Садчиковський. Західний варіант постає у БМЗК, СОК, постзрубних групах, головно у пост-БМЗК, і дериватами в СК. Східний варіант представлено в СОК. Тип Сабатинівка І. Варіант Сухий Лиман маємо в CК, БМЗК, пост-БМЗК. Варіанти Магала і Забара постають в СК, Ноуа, Косложень, БК, а дериват другого – в БМЗК, пост-БМЗК. Змішані форми. Варіант Надазовський І знаний в CК, БМЗК, пост-БМЗК, ІІ і ІІІ – в БМЗК, пост-БМЗК. Варіант Буго-Дніпровський представлено в СК, Ноуа, БК. Доробок СК, БМЗК, Ноуа наслідує БК, а БМЗК/пост-БМЗК/СОК досить однорідні.

Промені (36 екз.). Тип І (з дистальними отворами). Варіант А (парнопалі) – Ноуа, СК, Тшинецьке культурне коло (ТКК). Варіант Б (кінь) – Ноуа, СК, ТКК. Тип ІІ (парнопалі; з ускладненим кріпленням) – похідний типу І (Ноуа, БК). Типи ІІІ, IV (з малими отворами) – похідні типу І та ковзанів-метаподіїв (БК, пост-БМЗК). Даних щодо решти культур бракує.

Чи не перші полоззя-промені – овечі кістки Михайлівки, в яких вбачали лощила. На тип І щедрі культури дзвоноподібних кубків, Мадьяровце, Ветежов, Ватін, Отомань, Нова Цереква. Проблема ковзанів-метаподіїв на Донщині до ПБІ нерозв’язна поза атрибуції комплексу Бессергенівка ІІІ 10/1.

Введенню ковзанів у мандрах і забавах сприяли природні, господарсько-побутові, технологічні умови. Кінські кістки для криги й снігу сприймалися в магічному сенсі як частина, втілення й заміна коня, чия рухливість меншала взимку через бездоріжжя та хіонофобію, а сезонний обіг металовиробництва спирався на ковзани як субституцію кінській тязі. У передзимку забій постачав кістки. Металообробка знана всюди, де є ковзани і оброблені розплавом заготовки. Де-не-де традиція живе по кінець доби; ренесанс часів античних тривав по ХХ ст. (нарти сабатинівця Ф.С. Жовтого).

6.2. Приклад веретінних блоків. За обраною методикою (5.2) впорядковано 232 блоки.

Клас Дискові. Тип Пласкі. Варіанти: 1 – в інгульській, Дніпро-Прутській бабинській культурі (ДПБК), комплексі Мамбетали, 2 – у лолінській, кам’янській, баланбаській культурах. Отже, маємо понтійську та азово-каспійську гілки. Волго-уральські серії похідні від обох, однак азово-каспійська вагоміша. Зокрема, варіанти 1 і 2 знані в пам’ятках покровського типу (ППТ), у покровсько-мосоловській зрубній культурі (ПМЗК), причому 2-й провідний. Він постає різновидами в Синташті: один знаний також у ПМЗК, інший – у ППТ, доно-волзькій абашевській культурі (ДВАК), Петрівці, ПМЗК, третій – як інновація в Потапівці, ДВАК. Згодом варіант 1 знов виник у БК та пост-БМЗК, а обидві первинні форми та похідні є в СОК поряд з роговими дисками, що виробили Петрівка і Федорове. Тип Сегментні знаний у севано-узерліцькій групі, потім у Синташті, Потапівці, Петрівці, ППТ, ПМЗК, ТКК, а надалі в СК, СОК, постзрубних групах, чустській, хвалинській культурах.

Клас Склепінчасті. Тип Півкульові. Варіанти: 1 – у раннькатакомбній групі Прикаспію, 2 – у севано-узерліцькій групі, 3 – у посткатакомбних групах Волги й Кубані, 4 – у Дніпро-Донській бабинській культурі (ДДБК), лолінській, баланбаській. Отже, витоки типу кавказько-каспійські (варіанти 1, 2). Як у випадку з пласкими, у варіантах 3 і 4 видні зв’язки понто-каспійського та волго-уральського ареалів і взаємини у першому. Так само складові взаємин (варіанти) постали потім у ПМЗК і тяжать до Надчорномор’я (СК, Ноуа, Косложень, БМЗК, пост-БМЗК, отрадненська, БК, білогрудівсько-чорноліська культура /БЧК/, Бабадаґ, Кишинеу), зрідка – до азійських культур (СОК, чустська). Схожі вияви типу Фасеткові, що з’явився в інгульській культурі та ДПБК, знаний в СК, Ноуа, БМЗК, БК (з дериватом) та іноді в ПМЗК/Алакуль і СОК. Інший варіант і дериват виникли за ПБІ і знані, крім вказаних культур, у Петрівці, ТКК, пост-БМЗК, отрадненській, бондарихинській, хвалинській.

6.3. Приклад псаліїв. Деякі з 59-ти тридірчастих псаліїв вибірки подибуємо у типах, що ігнорують взаємини універсально-категорійних рядів археологічної типології [Boroffka 1998]. Побудови 1960-90-х (сума сум: Dietz 1998) піддано ревізії [Ailincăi, Mihail 2010].

Згідно автора, у ранній БК Буго-Дністров’я та Криму виник тип Усатове, знаний у БЧК і культурах, що змінили Ноуа, Косложень; варіант Дикий Сад відбив вправи з пласкими заготовками. Обидва виказують силкування оздобити в стилі типу Суботів, а виразний зразок Усатового знаний в парі з пишним псалієм того типу. У Пруто-Дністров’ї поряд з Усатовим є варіант Трінка, знаний в БЧК, яка, відтак, пов’язується з молдовською та понтійською гілками усатівської лінії. Іншою ланкою між БЧК та Карпато-Подунав’ям є Суботів. Отвори на вигині й декор зріднюють його з типом Чикалівка-Кент, який поряд з типами Язьове, Новомикільське є в Ірмені та СОК. У двох перших є додаткові отвори. Згідно контекстів, Усатове, Суботів та Чикалівка-Кент одночасні. Останній та інші похідні від алакульських знані в Ноуа (Кобильня, Калафіндєшть) поряд із типами ПБIV; це їх заступила нова фурнітура. Якби джерелом інновації був Язьове, додаткові отвори були б у типі/варіантах Усатове, які, відтак, є вихідними для типів Язьове та Фірсове в СОК та Ірмені.

Тип Мурзихінський, варіант Полянський, тип Маклашеєвський, форма Кайбели пов’язані з маклашеєвською культурою (МК), а передостанній – з бондарихинською. Полянський поодинокий в БК. В МК видні зв’язки з типом Фонтани; окремий від усатівської лінії, він сам має широкі зв’язки. Його декор схожий на такий у виробах з Трінки, Мурзихінського, Гордіївки, тоді як декор Усатового відповідає стилю БК і БЧК. Тип представлено парами в культурах Бабадаґ, каякентсько-хорочоївській, МК південного просування, постзрубному комплексі поряд із варіантом Підгірний усатівської лінії. Йому, як варіанту Дереївка, властиві малі отвори, що вирізняє Фонтани, серію МК та усатівські варіанти. Показові Донеччина і Кавказ із волго-камським металом і псаліями типу Фонтани вкупі зі схожою фурнітурою. Форми Огрінь, Усове Озеро, Дєвічій Городок визначено як постзрубні, маклашеєвські та похідні.

6.4. Мінливість індустрій простежено у моделях секвентних взаємин.

Абсолютну традицію уособили типи з визначеною мінливістю. Субстратів СК сягають упори, рурки, гребінці, астрагали, руків’я, долота, тесла, совок, шила, голки, ідоли. Тупці з клубових кісток повсюдні за придатності кістки різних видів, а зі щелеп коня – у разі зросту частки виду в дієті. Тупці зі щелеп бика, карди, вушка стріл прикуті до ПБІ Волго-Уралля; з огляду ж на прясельця і скафи, витоки можливі у понто-каспійському обширі ІІІ тис. до н. е. Рогові гарпуни (як в БК) знані від неоліту, а в СК вони кістяні.

Абсолютна інновація означає нову комірку класифікації. В СК це гребенясті знаряддя, м’ялки, фаланги-скребачки, гуркала, плектри, калібрувальник, блоки, муфти, застібки, молоти, а також спільні з БМЗК сюрчки і «шпателі». Рибочистки і скребачки з дрізок – єдина місцева інновація БК в знаряддях, а штангенінструмент має відповідники в СОК. Форми гачків, нанісників, приладів плетіння БК спеціалізовані. На межі ПБIV-V наявне розмаїття типів роздільників, наконечників на пас (Широке; Гордіївка, разом з псалієм Чикалівка-Кент). До впливів Лісостепу належать орнаментир і чаша.

Розвиток розбильників кам’янської культури і наконечників стріл ПБІ кушнірами й лучниками СК є інновацією з абсолютною традицією. Схожу наступність виявляють композитні разки ПБV. Категорія ґудзиків СК має карпато-дунайські та зауральські складові. Єдиний ґудзик БК – з петлею, як в металевих.

Інновацію з відносною традицією представлено наступністю типів з системно відмінними ознаками (пряжка, інкрустації). Наступність СК→БК видна у простіших шпильках; частина типів імітують металеві зразки.