- •Загальна характеристика роботи
- •Зміст роботи
- •Розділ 1 Сутність, історія, сучасний стан проблеми
- •Розділ 2 Теоретико-методологічні та методичні засади
- •Розділ 3 Знаряддя та прилади
- •Розділ 4 Оснащення та предмети побуту
- •Розділ 5 Технологічні умови утилізації кістки й рогу
- •Розділ 6 Культурно-історична інтерпретація індустрій
- •Список основних публікацій за темою дисертації
- •Висновки
- •Анотації
Розділ 5 Технологічні умови утилізації кістки й рогу
5.1. Співвідношення функціональних і технологічних класів. З 49-ти категорій в СК наявні 46, в БК – 32. Прикметна фурнітура СК: в розподілі категорій вона на 2-му місці, за часткою у вибірці – на 5-му, що пояснюється самобутністю витворів. Міцність, сталість форм визначили першість знарядь в акомодатах та модифікатах. Природна форма щезає у розмаїтті п-модифікатів, конвертатів. У БК збідніли приладдя, начиння, побільшало оздоб, що походять, головно, з могил, а знаряддя численні в наборах (карди). Згідно розподілу формотипів сировини, категорії БК успадковані від СК, у т. ч. по технокласах. Новим є освоєння порожнистого рогу.
5.2. Кістка. До н-акомодатів належать скафи, м’ялки, беззубі розбильники, фаланги-скребачки, підвіски, до п-акомодатів – скалки кісток (скафи, м’ялки, шпателі, стеки, скребачки, рибочистки). Прості н-модифікати – шила, орнаментир з грифельних кісток, астрагали, зуби-підвіски, упори, ідоли. У розбильниках, скафах, гребенястих, совку, підвісках вжито 2-4, в ковзанах, тупцях – до 8-ми операцій. П-модифікатами довгої кістки є веретінні блоки, упори, підвіска-епіфіз. Параметри, пропорції вказують топографію заготовок блоків, види, засоби сегментації: півкуля, у т. ч. базально сегментована та базально сегментована зрізана; нижній, верхній сегменти; верхній сегмент зрізаний. Діафізи втілено у фурми, сюрчки, рурки, низки, гарпуни; клини з верхніми епіфізами правили як долота, тесла, шпильки. У калібрувальнику, скафі, м’ялці, шпателі, гребенястих, штангенінструменті, низках, псаліях вжито елементи лопаток і ребер. Утилізацію коротких кісток являє пришивка, черепа – чаша. Конвертати зроблено з діафізів (карди, шила, голки, гачки, шпильки, застібки, ґудзики, стріли, низки, блоки, прилад плетіння, наконечник на пас), епіфізів (зачіпка), пласких кісток і ребер (роздільник, гребінець, нанісник, шпатель, стека, плектр, гуркало, пряжка).
5.3. Ріг. Найбільше даних постачає Дикий Сад, де рештки купчилися передусім у рові. В відростків вжито кінці (стріли), верхівки (руків’я, шила, псалії), тіла (гарпун), пластини (псалії, штангенінструмент, вушка стріл). Гілку членували рурками (=довжині псалія, штангенінструменту), розрізували на обапілки (прилад плетіння), бруски (псалії). Двоякі пластини стовбура йшли на ґудзик, нанісник, інкрустації, роздільник. Розетку вжито в гаку, крайку – в псалії, розгалуження – в гаку, гачку. Сегменти розетка/стовбур задіяно в молотах, муфтах. Сугачі черепи трощили, а роги рубали біля основи після зняття чохлів. З черепів стинали круглі заготовки гарпунів і 4-гранні для псаліїв, гачків.
5.4. Узагальнення. Напрями освоєння фауни домірно відбилися в сировині. Сугачі роги постачав промисел черепів, тому кісток обмаль; обробка скинутих рогів вільна, заміни кісткою (у т. ч. оленячою) не помітно. Більшості типів властиві «свої» елементи; найширше вжито ребра. На особисте вироблення і вжиття речей вказують досяжні навички та деяка мінливість сталих форм. Оснащена пилкою, теслицею, шаблоном і пазурцем рогообробка задовольняла попит серійних виробів.
