Класифікація ситуацій
Характеристика стану підприємства, яка виникла в певний момент часу, та його процесів, що можуть бути з точки зору суб'єктів управління прибутковими або збитковими, формують управлінську ситуацію певного типу.
У тлумачному словнику приводиться таке визначення поняття «ситуація»: «Ситуація – становище, що виникло на основі збігу, сукупності умов і обставин» [ВТС].
В. Василенко пропонує виконати класифікацію ситуацій за такими видами, як звичайна виробнича ситуація та проблемні — кризова і надзвичайна.
Звичайна виробнича ситуація виникає у будь-який момент часу, коли виробничі та економічні показники підприємства, а також клімат у колективі знаходяться на визначеному рівні, тобто повністю відповідають плану дій або допущеним відхиленням, які встановлені стандартами підприємства.
Кризова ситуація характеризується можливістю втрат в результаті відхилень, що перевищують межу обмежень. Підприємство опиняється в зоні критичного ризику, виходом з цього може бути або повернення до раніше запланованого графіку роботи, або придбання нового сприятливого стану.
Надзвичайна ситуація — це несприятливе поєднання факторів і подій, яке утворилось в зоні катастрофічного ризику, область втрат якої перевищує критичний рівень. У результаті цього підприємство може збанкрутіти.
На думку О. Берсуцького, ситуації можуть бути класифіковані відповідно до аспекту часу. Є ситуації, які виникають на оперативному інтервалі часу, тобто прийняття рішень повинне реалізовуватися практично в реальному масштабі часу. Поточні ситуації характеризуються тим, що прийняття рішень може бути підготовлено і реалізовано на достатньо тривалому інтервалі часу. Стратегічні ситуації відрізняються тим, що прийняття рішень повинно бути ретельно підготовлено і реалізовано на достатньо тривалому інтервалі часу з урахуванням дій різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів. Цікавою є точка зору Бондар: вона виділяє ситуаційну стратегію ‑ стратегія, що розробляється і реалізовується у випадку різких змін обставин зовнішнього та внутрішнього середовища організації.
Виханський з огляду на те, що середовище функціонування підприємства є динамічним і складним здійснив двомірну класифікацію факторів зовнішнього середовища, що дозволяє виявити чотири типи ситуацій, кожна з яких найбільше відповідає тому чи іншому виду бізнесу.
Для ситуаційного управління характерні такі риси: адекватне відображення суб'єктом управління основних рис об'єкта управління і його зовнішнього середовища, в тому числі суттєвих ситуацій; відповідні перегрупування сил, нову тактику його поведінки, що відповідає новим умовам; активну та ефективну взаємодію керівників і працівників усіх рівнів у процесі з'ясування проблеми та прийняття рішень.
До числа ситуаційних факторів належать: зміна технології та обсягу виробництва, орієнтація на нововведення, характер і важливість завдань, які розв'язуються, система організації виробництва і її забезпечення тощо.
До ситуаційних факторів належать також зовнішні умови господарювання (попит, обслуговування, забезпеченість ресурсами тощо).