6. Подієвий підхід в управлінні

Функціонування підприємства, що систематично здійснює виробництво по певній технології, за допомогою методів організації виробництва на базі рутин, задає суттєву степінь статичності. Разом з тим внутрішнє життя підприємства і його положення в зовнішньому середовищі носять динамічний характер, що відображає як постійні зміни в зовнішньому середовищі, так і неминучу внутрішню динаміку. Мова йде не про зміни на підприємстві, що виникають з плином часу, а про взаємодії підприємства з часом [Клейнер]. Г. Клейнер пропонує для надання теорії стратегічного управління динамічного характеру ввести категорію події, що змінить погляди на проблеми розвитку підприємства. Як зазначає О. Воробьев [Воробьев]: «…подія – це те чи інше значне явище, факт, стан, ситуація чи збіг обставин…». На думку Г. Клейнера подія є короткочасною суттєвою зміною, що стосується різних сфер і підсистем підприємства.

Системні події, тобто факти, що мають суттєве значення для сприйняття підприємства всіма суб’єктами, пов’язані з його діяльністю. «Вихідним матеріалом» для формування подій є факти, тобто дискретні зміни стану об’єкта чи його зовнішнього середовища, що спостерігаються. Процес трансформації фактів в події Г. Клейнер називає івентуалізацією фактів [Клейнер]. Разом з тим відносно автономний потік однорідних фактів, що здійснює вплив на результат процесу в міру інтенсивності потоку можна інтерпретувати як фактор. Обставина чи потік фактів, кількісна міра яких не здійснює пропорційного впливу на результат є умовою.

Подієвий підхід можна розглядати як ортогональний по відношенню до функціонального (неокласичного) згідно з яким прийняття рішень з управління підприємством здійснюється у відповідності з оцінкою їх впливу на функціональні показники (прибуток, дохід…).

Також подієвий підхід можна трактувати як доповнення до ресурсної концепції: запас значущих для даного підприємства подій утворює своєрідний ресурс, який можна залучати, нарощувати, набувати і використовувати на виробництві. При цьому події є спеціалізованим (унікальним) ресурсом як матеріальні, трудові та інтелектуальні.

Зв'язок між подієвим потоком, що проходить через підприємство, тобто потоком явищ, які вважаються на підприємстві подіями, і стратегією підприємства носить тісний характер. Тому управління подіями по своїй суті належить до стратегічного управління і дозволяє не лише визначити поточне бачення підприємством свого місця в ринковому середовищі, але й сформувати бачення майбутнього стану, що відноситься до стратегічного планування і управління [Клейнер].

17