26. Загальна х-ка проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки максимального значення абсолютних відхилень відгуків моделі від відгуків системи.

Перевірка адекватності здійснюється для кожної компоненти вектору відгуку. Оцінюється величина відхилення кожного значення відгуку, отриманого за допомогою моделі і аналогічного значення відгуку, отриманого від реальної системи. При порівнянні таких значень їх відхилення повинно бути не більшим, ніж деяка задана величина.

Для реалізації цього способу для кожної n-ої компоненти відгуку необхідно отримати дві вибірки його значень: даних Y_n , отриманих з використанням ІМ, та даних , отриманих від реальної системи. Причому існують певні вимоги щодо отримання вказаної експериментальної інформації. По-перше, кількість елементів у вибірках даних повинне бути однакове, тобто k = p= N. По-друге, дані у вибірках повинні бути впорядковані, тобто результати дослідів, які мали однакові початкові умови проведення для моделі та реальної системи, мають у вибірках займати однакові позиції.

Після отримання експериментальних даних та впорядкування їх у вибірках для кожної і-ої пари значень відгуків проводиться порівняння їх значень, а з отриманих результатів обирають найбільше, виражаючи його у відсотках: , де - середнє значення n-ої компоненти відгуку, значення якого отримано від реальної системи. Таким чином, Y_n є нормованим максимумом серед відхилень значень n-ої компоненти відгуку, отриманих від моделі та реальної системи при проведенні N дослідів. Зазначимо, що нормування проводиться за допомогою середнього значення n-ої компоненти відгуку, обчисленого для реальної системи і прийнятого як її дійсне (істинне) значення. Задавши у відсотках припустиме значення Y_Д відхилення кожної компоненти відгуків реальної системи від відгуків моделі, для оцінки адекватності перевіряють виконання нерівності Y_n Y_Д. Невиконання даної нерівності хоча б по одній компоненті вектора відгуку моделі ставить під сумнів її адекватність.

Для систем, які проектуються, перевірку адекватності їх моделей виконати дуже важко, оскільки немає даних від реального об'єкта для порівняння з результатами його моделювання. Тому в таких випадках етап перевірки адекватності ІМ, як правило, з процесу моделювання видаляється.

26. Характеристика вимог, які висуваються до експериментальної інформації, що використовуються при доведенні адекватності імітаційної моделі за методом оцінки максимального значення абсолютних відхилень відгуків моделі від відгуків системи.

По-перше, кількість елементів у вибірках даних повинне бути однакове, тобто k = p= N(вибірка Y_n містить k значень ,а вибірка - p значень ). По-друге, дані у вибірках повинні бути впорядковані, тобто результати дослідів, які мали однакові початкові умови проведення для моделі та реальної системи, мають у вибірках займати однакові позиції.

26. Загальна характеристика мети проведення процедури калібрування імітаційної моделі та методи проведення цієї процедури.

У випадку отримання негативного результату проведення процедури перевірки адекватності моделі, для досягнення необхідної точності моделювання може бути здійснена процедура її калібрування. Мета калібрування полягає у модифікації виду функції φ, яка синтезується програмою моделювання, таким чином, щоб вона найбільш точно відображала результати функціонування реальної системи. Розробник може коректувати або модель зовнішнього навантаження G, або алгоритм функціонування моделі (Х, G). У ході калібрування ІМ у ній рекомендується проводити зміни трьох типів: глобальні структурні зміни (наприклад, введення до складу ІМ додаткових програм процесів, зміни подій у процесах, тощо); локальні зміни (наприклад, заміна компонентів моделі більш точними); зміна деяких параметрів моделі.

Зазначимо, що структурні зміни здійснювати більш важко, а в процесі внесення таких змін існує небезпека появи структурних помилок, які додатково знизять точність результатів моделювання. Тому рішення про використання структурних змін повинно розглядатися в останню чергу, коли всі спроби відкалібрувати ІМ за рахунок зміни параметрів або проведення локальних модифікацій виявляться безуспішними.