- •1.Характеристика специфічних особливостей об’єктів моделювання, які обумовлюють застосування агрегатного способу їх формалізації при формуванні імітаційної моделі.
- •2.Характеристика специфічних особливостей об’єктів моделювання, які обумовлюють застосування процесного способу їх формалізації при формуванні імітаційної моделі.
- •3.Характеристика структурної побудови класичної схеми агрегату та функціонального призначення його елементів.
- •4.Характеристика функціонального призначення операторів керування та переходів у структурі агрегатів.
- •8. Призначення та правила побудови матриці комутації вихідних полюсів агрегатів.
- •9. Призначення та правила побудови матриці комутації вхідних полюсів агрегатів.
- •10.Принцип функціонування агрегату-генератора компонент для об’єкта моделювання.
- •13. Правила побудови моделі процесу для компоненти об’єкту моделювання, формалізованого за процесним способом
- •11.Функціональне призначення операторів черг та часової затримки у складі агрегатів, які імітують функціонування етапів технологічного процесу.
- •12.Принципи взаємодії операторів черг та часової затримки у складі агрегатів з керуючою програмою моделювання.
- •14. Принципи застосування адресації окремих активностей процесів у процесі імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •18. Принципи побудови та використання таблиці станів процесів у ході імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •19. Характеристика структури таблиці станів процесів для об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •Принципи побудови та використання списку одночасної активізації за процесним способом.
- •Принципи взаємодії масиву станів процесів, таблиці станів процесів та списку одночасної активізації процесів у ході імітації об’єкта, формалізованого за процесним способом.
- •Функціональне призначення та використання у ході імітації операторів , які входять до структури процесів об’єкта моделювання.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури алгоритмізації компонент імітаційної моделі.
- •Характеристика змісту процедури алгоритмізації компонент моделі, формалізованої за агрегатним способом.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедур визначення керуючих зв'язків між компонентами моделі та уточнення їх взаємодії керуючою програмою моделювання.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури перетворення формальної мови моделювання в опис імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика внутрішньої синхронізації компонентів моделі.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури зовнішньої синхронізації компонент моделі
- •Загальна для проведення імітації.
- •Характеристика процесу імітації.
- •Характеристика способів організації контролю за ходом процесу імітації
- •Загальна характеристика процедури організації збору даних імітаційного експерименту.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури підготовки початкових даних для проведення процедури імітаційного моделювання.
- •Принципи підготовки інф для моделювання у ході дослідження характеристик реального об’єкта.
- •Загальна характеристика мети та змісту проведення процедури верифікації імітаційної моделі.
- •Характеристика методів та засобів, які використовуються для проведення верифікації імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі.
- •Загальна характеристика проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Характеристика основних розрахункових формул, які використовуються при проведенні процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Правило прийняття рішення про адекватність імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Процедура визначення емпіричного значення критерію Ст’юдента у ході доведення адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Процедура визначення критичного значення критерію Ст’юдента у ході доведення адекватності імітаційної моделі за методом оцінки відхилень середніх значень відгуків.
- •Загальна характеристика проведення процедури перевірки адекватності оцінки відхилення дисперсій відгуків моделі від середнього значення відгуків системи.
- •Правило прийняття рішення про адекватність імітаційної моделі за методом оцінки відхилення дисперсій відгуків моделі від середнього значення відгуків системи.
- •Загальна х-ка проведення процедури перевірки адекватності імітаційної моделі за методом оцінки максимального значення абсолютних відхилень відгуків моделі від відгуків системи.
- •Загальна характеристика мети проведення процедури калібрування імітаційної моделі та методи проведення цієї процедури.
- •Загальна характеристика процедури калібрування моделі за рахунок глобальної модифікації.
- •Правило визначення оцінки розбіжності функцій розподілу векторів вихідних характеристик об’єкта та моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Загальна характеристика мети проведення етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Характеристика процедури виконання етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Характеристика основних розрахункових формул, які використовуються при виконанні етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Загальна характеристика мети проведення етапу оптимізації моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
- •Алгоритм процедури виконання етапу оптимізації моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
Загальна характеристика мети проведення етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
Балансування моделі є 2-м етапом проведення калібрування моделі. Нехай для набуття даних для перевірки точності роботи моделі на реальному об’єкті було здійснено натурний експеримент, метою якого була фіксація значень вектора Y*Q за умови зміни значень вектора параметрів системи Q*. Значення параметів змінювали V раз, а кількість дослідів для кожного m-го значення Q* становила N. Перед етапом балансування моделі дослідник має у своєму розпорядженні вибірки значень для кожної n-ої компоненти відгуку реальної системи Y*Qn. Аналогічний експеримент проводиться на моделі, таким же чином змінюючи значення вектора параметрів і фіксуючи значення компонент Yn відгуків моделі системи. У процесі балансування моделі необхідно спочатку для кожного значення параметрів системи Q* визначити середні значення квадратів різниць компонент відгуків натурного і модельного експериментів Hnm , а потім цю величину намагаються мінімізувати (тобто Hnm min) . Отже, метою проведення етапу балансування є мінімізація величини різниці компонент відгуків натурного та модельного експериментів шляхом зміни значень параметрів моделі для забезпечення її адекватності.
Характеристика процедури виконання етапу балансування моделі при проведенні її калібрування за рахунок глобальної модифікації.
Нехай для набуття
даних для перевірки точності роботи
моделі на реальному об’єкті було
здійснено натурний експеримент, метою
якого була фіксація значень вектора
Y*Q
за умови зміни значень вектора параметрів
системи Q*.
Значення параметів змінювали V
раз, а кількість дослідів для кожного
m-го
значення Q*
становила N.
Перед етапом балансування моделі
дослідник має у своєму розпорядженні
вибірки
значень для
кожної n-ої
компоненти відгуку реальної системи
Y*Qn.
Аналогічний експеримент проводиться
на моделі, таким же чином змінюючи
значення вектора параметрів і фіксуючи
значення компонент Yn
відгуків моделі системи.
У процесі
балансування моделі необхідно спочатку
для кожного значення параметрів системи
Q*
визначити
середні
значення квадратів різниць компонент
відгуків натурного і модельного
експериментів Hnm
, а потім
цю величину намагаються
мінімізувати(тобто
Hnm
min).
Ця операція полягає у розробці та
наступному аналізі рівняння регресії
виду
,після
отримання якого необхідно провести
оцінку значимості коефіцієнтів q
для обраного рівня значимості. Якщо
деякі з них виявляться значимими, то у
моделі необхідно змінити значення тих
параметрів, які у регресійному рівнянні
зв’язані з цими коефіцієнтами. Після
цього знову проводиться експеримент
на моделі і його результати використовуються
для перевірки значимості коефіцієнтів,що
в ній залишилися. Якщо провести певну
кількість таких ітерацій, то можна
сподіватися, що значення Hnm
може бути суттєво зменшене, а нові
значення параметрів моделі забезпечать
її адекватність.
