68. Методичні основи розрахунку кошторису та скупних витрат на виробництво товарної продукції.

Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Кошторис виробництва складається за такими економічними елементами: -матеріальні витрати (містять витрати на сировину, напівфабрикати, виробничі послуги, допоміжні матеріали, паливо і енергію, пошук природної сировини тощо).

-заробітна плата (всі форми оплати штатного і позаштатного персоналу). -відрахування на соціальні потреби (відрахування на соціальне страхування, пенсійний фонд, фонд сприяння зайнятості тощо).

-амортизація основних фондів.

-інші витрати (оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, страхування, винагорода за винаходи тощо).

69. -

70. Методи і принципи управління якістю

Якість продукції – це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості даної продукції з відповідними показниками якості базової продукції або іншими показниками, що встановлені діючими стандартами та нормами.

Завдання визначення рівня якості продукції розв'язується у три етапи.

Перший етап – вимірювання показників якості: кожен показник має бути зображений числом. Для цього використовуються наступні три методи: експериментальний, розрахунковий, експертний. 1. Експериментальний

2. Розрахунковий метод полягає в обчисленні якості на основі одиничних показників: наприклад, вартість однієї кіловат-години потужності, величина економічної ефективності тощо. 3. Експертний метод 

Другий етап полягає у виборі базових показників для порівняння. Базові показниками можуть бути 1.  Показники якості, що закладені у технічні завдання, технічні чи робочі проекти виробів. 2.  Показники дійсно існуючих виробів, які виготовляються в нашій країні або кордоном і є кращими зразками світового рівня.

3.  Показники, що закладені у вітчизняні чи закордонні стандарти.

Третій етап – це порівняння показників якості нової продукції з базовими і визначення доцільності виробництва нової продукції. Таке порівняння можна проводити різними способами (методами), зокрема 1. Диференціальним методом – одиничні показники порівнюються попарно, визначається індекс якості з кожного показника

2. Комплексним методом – попарно порівнювані одиничні показники об'єднуються за допомогою відносних коефіцієнтів.

принципів управління якістю. Принцип 1. Орієнтація (або фокус) на споживача.

Принцип 2. Лідерство.

Принцип 3. Залучення персоналу.

Принцип 4. Процесний підхід.

Принцип 5. Системний підхід.

Принцип 6. Безперервне поліпшення.

Принцип 7. Підхід до прийняття рішень на основі фактів.

Принцип 8. Взаємовигідні відносини з постачальниками.

Управління якістю – методи і види діяльності оперативного характеру, що використовуються для виконання вимог до якості.

71. Сутнісна характеристика та методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками. Оцінка якості передбачає визначення:

-абсолютного рівня якості (шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів)

-відносного (шляхом порівняння показників продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних товарів).

-перспективного (враховує пріорітетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки). -оптимального (тобто такого рівня, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною). Показники якості продукції можна поділити на дві групи: перша – диференційовані (поодинокі) показники; друга – загальні показники якості всього обсягу продукції яку виробило підприємство.

В свою чергу диференційовані діляться на:

-одиничні (характеризують будь яку одну властивість одиниці продукції). -комплексні (характеризують декілька властивостей одиниці продукції одночасно). Методи оцінки якості продукції.

Для визначення рівня якості виготовлених або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів:

-об’єктивний (означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та приборних вимірювань, лабараторного аналізу).

-органоліптичний метод (грунтується на наслідках аналізу сприймання органами почуттів людини (зором, нюхом, слухом, смаком, дотиком) без застосування технічних вимірювальних та регестраційних засобів).

-диференційований метод (оцінка рівня якості передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або ж з базовими показниками стандартів (технічних умов)). -комплексний метод (полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу).

72. -