39. Функції та напрямки державного регулювання економіки.

Функції	Зміст функції
Цільова	Визначення цілей, пріоритетів та основних напрямів розвитку національної економіки
Стимулююча	Формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарських суб'єктів і спрямовувати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку
Нормативна	Держава за допомогою законодавчих актів встановлює певні "правила гри" для суб'єктів економіки
Корегуюча	Коригування розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення негативних зовнішніх ефектів тощо
Соціальна	Державне регулювання соціально-економічних відносин, перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища
Безпосереднє управління неринковим сектором економіки	Регулювання державного сектору економіки, створення суспільних благ
Контролююча	Державний нагляд і контроль за виконанням встановлених "правил гри", економічних, екологічних, соціальних стандартів тощо

Напрями:

1.Державне програмування економіки. (розробка та реалізація національних програм і цільових комплексних програ)

2.Фіскальна політика (державний бюджет)

3.Грошово-кредитна політика (процентні ставки кредитів комерційних банків)

4.Інвестиції у виробничу і соціальну інфраструктуру, державні замовлення (закупівлі).

5.Регулювання грошової маси.

6.Регулювання цін.

7.Державне регулювання інтеграційних процесів.

Загалом, державне регулювання як елемент структури господарського механізму переслідує такі довгострокові, перспективні цілі: прискорення НТП і структурна перебудова народного господарства, підвищення темпів економічного зростання, створення найбільш сприятливих умов для ринкової конкуренції, завоювання нових позицій на світових ринках, усунення надмірної диференціації прибутків, підтримка соціального партнерства і в кінцевому підсумку забезпечення на цій основі високого рівня і якості життя широких верств населення, тобто надання ринковій економіці соціально орієнтованого характеру.

40. Методи державного впливу на ринкову економіку

Державне регулювання економіки здійснюється у відпо­відних формах: бюджетно-податкове, кредитно–грошове, адміністративно-економічне і цінове регулювання економіки.

Бюджетно-податкове регулювання пов'язане з функ­ціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямоване на реалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни.

Кредитно-грошове: спрямоване на забезпечення економічно повноцінною і стабільною національною валютою та регул грошового обігу відповідно до потреб економіки

Адміністративно-економічне: заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринко­вої системи і реалізації соціальних цілей суспільства (демонополізація, роздержавлення, приватизація, макроекономічне планування і програмування, регламентування зовнішньоекономічної діяльності…)

Цінове — вплив держави на ринкове ціно­утворення шляхом законодавчих, адміністративних чи судо­вих заходів з метою проведення кон'юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізації, посилення конкуренто-здатності національної економіки, пом'якшення соціальної напруги тощо.

Методи державного регулювання економіки — це су­купність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Прямі методи-за допомогою них держава безпосередньо втручається в економічні процеси (ліцензування, субсидії, дотації, тощо.)

Непрямі методи-опосередковані засоби впливу

Правові методи-системи законів і законодавчих актів

Економічні методи-створення державою економічних стимулів

Адміністративні методи-заборони,дозвіл або примус.

Неформальними засобом державного впливу на еконо­міку є переконання. Держава використовує для його реалі­зації публічні лекції, рекламу, спец програми на ра­діо і телебаченні, публікації в періодичні виданнях, соціо­логічні дослідження й опитування, вплив таким чи­ном на формування громадської думки, суспільних свідо­мості, економічного мислення.

Специфічним інструментом ДРЕ є державний сектор економіки — комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для вико­нання нею економічних соціально-культурних і політич­них функцій.