16.Сучасні типи економічних систем змішана і перехідна економіка

Змішана економічна система притаманна сучасним економічно розвиненим країнам, вона синтезує елементи ринкової та командної систем, їй властиві такі основні риси: високий рівень розвитку продуктивних сил з високорозвиненою ринковою інфраструктурою; широке різноманіття форм власності та господарювання за рівноправного становища всіх суб'єктів підприємницької діяльності; оптимальне поєднання механізмів ринкового саморегулювання з широким використанням державних методів регулювання економіки за їх органічного переплетення та доповнення один одного; орієнтація на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки через збільшення витрат на освіту, охорону здоров'я, поліпшення захисту членів суспільства від загальних ризиків. забезпечння захисту економічного та соціального існування окремих груп населення від загальних ризиків.

Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану). Притаманні такі риси: несталість стану, суперечливість (притаманні економічні форми і старій і новій системам, старі перетворюються на елементи нового), альтернативний характер розвитку, історичність, яка виявляється у певній специфіці перехідних процесів у різних країнах, що пов'язано з соціально-політичними, економічними, національними, культурними та іншими особливостями регіону, країни, особливостями певного історичного періоду перетворень.

Основні риси перехідної економіки зумовлюють специфічні закономірності її розвитку: з одного боку, інерційність — збереження у перехідній економіці старих економічних форм, що свідчить про спадкоємність еволюційного процесу; з другого — інтенсивність розвитку нових форм як виявлення необоротності трансформаційних процесів у суспільстві.

17.Власність її суть форми та місце в економічній системі системі

Власність - це сукупність відносин між суб'єктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.

Відносини власності - це відносини між людьми з приводу речей.

Види: відносини з приводу привласнення об'єктів власності;відносини з приводу економічних форм реалізації об'єктів власності (тобто одержання від них доходу); відносини з приводу господарського використання об'єктів власності.

Об’єкти: засоби виробництва, нерухомість, природні ресурси, предмети особистого споживання гроші, цінні папери, дорогоцінні метали

Суб’єкти: фізичні особи, юридичні особи, держава, декілька держав

Володіння – це фізичне володіння річчю, економічним благом.

Користування – полягає в праві продуктивно споживати благо, для одержання доходу чи особисто споживати його для задоволення власних потреб і інтересів

Розпорядження – право змінювати присвоєнність (приналежність) майна.

Форми: приватна власність, партнерська власність (об’єднання кількох з метою підпр.діяльності), корпоративна (акціонерна) власність, суспільна власність (усі люди рівні співвласники), державна: 1) загальнодержавна власність - це спільна власність усіх громадян країни, яка не поділяється на частки і не персоніфікується між окремими учасниками економічного процесу, 2) муніципальна (комунальна) власність - це власність, яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів (області, міста, району тощо).