Лекція № 2 «Сучасні методологічні напрямки, які поширені в юридичні науці: постпозитивізм, системний підхід – діалектика та синергетика, герменевтика та феноменологія» План

1. Позитивізм як методологічний напрямок

Позитивізм виникав одночасно в декількох країнах (наукових школах) – Англія, Франція, Німеччина та Італія. Однак своїм корінням ідеї позитивізму сягають епохи відродження і його появу пов’язують з Галілеєм та Ньютоном.

Іноді позитивізм виступає як синонім поняття «наука».

Позитивізм ввів ті критерії знання, які визначають наукове знання.

Франція – Огюст Конт – та особа, яка сформулювала основні критерії науки.

Цей етап називають пред.наукою.

Позитивізм єдиним джерелом істинного знання визнавав емпіричний досвід.

Відповідно головними джерелами отримання наукового знання виступало спостереження, експеримент, опис, тобто отримання фактів про дійсність.

Позитивізм пов'язаний з матеріалізмом, тому що отримати факти можна лише про матеріальні об’єкти.

Етапи розвитку:

• Класичний – Огюст Конт, Міль, Спенсер

• Кін. 19 – поч.. 20 ст. – емпіріокритицизм – Мах та Авенаріус

• Неопозитивізм або логічний позитивізм – 22 рр. 20 ст. – сер. 20 ст. – Віденська спілка (гурток) – Ганс Кельзен та Львівська та Варшавська філософська школа

• 2 пол. 22 ст. та сучасність – постпозитивізм – Поппер, Кун, Локатос

Постпозитивізм відійшов від крайностей класичного позитивізму; результат боротьби тих недоліків, які існували в попередніх видах позитивізму - критичного емпіризму та позитивізму. Це недоліки пов’язані з тим, що наука не досягла певного рівня. Для цього необхідна була певна наукова революція – Теорія відносності, теорія квантової механіка, проникнення в гуманітарне знання математичних методів.

Класичний позитивізм

Позитивізм – наукова методологія пізнання, яка ґрунтується на крайньому емпіризмі і індуктивному методі.

Позитивізм одночасно виникає як мінімум в 4 країнах – Великобританії, Франції, ФРН, Італії.

Але найбільший вплив на позитивізм здійснив Огюст Конт (Франція):

• основоположник напряму соціалістичного позитивізму;

• особа, яка на базі методології позитивізму хотіла побудувати ідеологію та релігію.

Етапи творчості Огюста Конта:

• формування основ позитивної методології та філософії

• формування релігійно-світоглядної теорії

Приклад: прапор Бразилії – прогрес та порядок – ідея Конта. Суть цієї ідеї: 1. Держава має забезпечити прогресивний (економічний та соціальний) розвиток суспільства; 2. Порядок – встановлена послідовність дії, прав та обов’язків членів товариства.

Джон Міль молодший (Великобританія)

• Джон Міль молодший під впливом ідей Бентама та Французького Просвітництва започаткував іншу ідеологію – демократичний лібералізм (Конт використовував авторитарні підходи);

• розробляв положення щодо індуктивного методу та його застосування; носій ідеї пан-індуктивізму

Експеримент

19 ст. – стрімкий розвиток фізичного та хімічного знання; тому експеримент – як основний метод – поєднання методу спостереження та порівняння. Суть: створюються базові умови, які можна повторити у цій комбінації. Але треба дуже багато повторювати, тому судимо про причинно-наслідковий зв'язок між складовими показниками, за яким потрібно спостерігати.

Класичний позитивізм – певна реакція на схоластичну філософію, яка існувала в той час в науці. Приклад схоластичної філософії: чи є в архангелів на крилах пір’я? Питання такого плану цікавили схоластичних філософів.

У Галілея вся теорія побудована на основі експериментів – перший фізик, який побачив значення експерименту. Він, спостерігаючи за рухом тіл, робив певні експерименти, які привели до загальних висновків про основи природи.

Аксіома – логіка – висновок!!! Але це треба перевірити експериментом.

Проблеми індуктивного методу та методу експерименту

1. експеримент проводився докладно, але виникли розбіжності, які треба пояснити;

2. індукцію не завжди можна застосувати до логічного процесу, щоб отримати вірний висновок

Приклад: 2 фізики експериментують у магнетичному полі, але елементи експерименту можуть бути різними. Щоб не було розбіжностей, треба, щоб системи та спостереження були ідентичними.