- •1.Основнi поняття iнформацiйних технологiй:iнформацiйний ресурс,iнформатика,iнформацiя,iнформатизацiя.
- •7.Класифiкацiя iнформатизацiйних систем за структурою аппаратных засобiв.
- •8.Класифiкацiя iнформатизацiйних систем за режимом роботи.
- •9.Структура iнформацiйного процесу.
- •Узагальнені структурні інформаційно-часові схеми (усічс)
- •Споживчі характеристики інформаційної системи
- •Часові характеристики інформаційної системи.До часових характеристик інформаційної системи слід віднести:
- •Якісні показники інформаційних процесів.До основних показників якості інформаційних процесів відносяться: вірогідність даних, цілісність даних, безпечність даних.
- •13.Основнi поняття теорii надiйностi(надiйнiсть,вiдмова,к-т готовностi,к-т техн.Використання)
- •Інформаційна система як об’єкт проектування
- •16.Основнi стадii створення iнформацiйноi системи.
- •Технічний проект.На стадії технічного проекту здійснюється розробка наступних основних проектних рішень по системі та її частинам:
- •18.Оцiнка дiяльностi створення ic.Внутрiшнi I зовнiшнi показники системи.
- •19.Моделi оцiнювання граничного ефекту створення iнформацiйноi системи(на прикладi системи продажу проiзних документiв)
- •20.Бази даних .Етапи розвитку.
- •Етапи розвитку баз даних
- •22.Система управлiння файлами баз даних.Основнi типии файлiв системи.
- •Безпосереднє управління даними у зовнішній пам’яті
- •Журналізація.Журналізація – це функція, яка дозволяє відновити останній стан бази даних після будь-якого апаратного або програмного збою.
- •Підтримка мов бд.Для роботи із базою даних використовуються спеціальні мови баз даних. Зазвичай виділяють дві мови:
- •Приклади використання мови запитів sql
- •31.Комутацiя каналiв у мережах передачi даних.
- •32.Комутацiя повiдомлень I пакетiв у мережах передачi даних.
Приклади використання мови запитів sql
У базі даних зберігаються таблиці: ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ (табл.9), ВАНТАЖІ (табл.10), ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ (табл.11).Таблиця 9. Таблиця ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ
КодВідпр |
Вантажовідправник |
ПунтВідпр |
ПунктПрийому |
ВІДПР1 |
Завод „Сигнал” |
Київ |
Львів |
ВІДПР2 |
Комбінат „Меблі” |
Київ |
Львів |
ВІДПР3 |
Шахта №1 |
Донецьк |
Житомир |
Таблиця 10. Таблиця ВАНТАЖІ
КодВантажу |
Найменування |
Вага |
ВАНТ1 |
Радіоапаратура |
1,0 |
ВАНТ2 |
Меблі |
0,5 |
ВАНТ3 |
Вугілля |
100,00 |
Таблиця 11. Таблиця ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ
КодВВАНТ |
КодВантажу |
КодВідпр |
ВВАНТ1 |
ВАНТ1 |
ВІДПР1 |
ВВАНТ2 |
ВАНТ2 |
ВІДПР2 |
ВВАНТ3 |
ВАНТ3 |
ВІДПР3 |
Приклад 1.
Створити запит на створення таблиці ВАНТАЖІ
Create table ВАНТАЖІ (КодВантажу text(10), Найменування text(50), Вага number);
Приклад 2.
Створити запит на виведення усієї таблиці ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ
Select КодВідпр, Вантажовідправник, ПунтВідпр, ПунктПрийому
From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ
Якщо потрібно ввести у запит усі стовпці таблиці, то можна користуватися скороченим записом із використанням символу „*” (зірочка). Символ „*” означає виведення цілого списку стовпців.
Select *
From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ
Приклад 3.
Вибрати із таблиці ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ усіх вантажовідправників із Києва.
Select Вантажовідправник
From ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ
Where ПунтВідпр = “Київ”;
Результат запиту матиме вигляд
-
Вантажовідправник
Завод „Сигнал”
Комбінат „Меблі”
Приклад 4.
Із таблиці ВАНТАЖІ вибрати усі вантажі вагою понад однієї тони.
Select Найменування
From ВАНТАЖІ
Where Вага >1;
Результат запиту матиме вигляд
-
Найменування
Вугілля
Приклад 5.
Із таблиць ВАНТАЖІ і ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ вибрати поля КодВантажу, Найменування, Вага, КодВідпр для вантажів, вагою більш ніж півтони.
Select ВАНТАЖІ.КодВантажу, ВАНТАЖІ.Найменування, ВАНТАЖІ.Вага, ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ.КодВідпр
From ВАНТАЖІ Inner Join ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ
On ВАНТАЖІ.КодВантажу=
ВАНТАЖОВІДПРАВНИКИ_ВАНТАЖІ.КодВантажу
Where Вага>0,5
Результат запиту матиме вигляд
-
КодВантажу
Найменування
Вага
КодВідпр
ВАНТ1
Радіоапаратура
1,0
ВІДПР1
ВАНТ3
Вугілля
100,00
ВІДПР3
Для користувача інтерес становить ні окремі оператори мови SQL, а деяка їх послідовність, яка оформлена як єдине ціле і така, що має сенс із його (користувача) точки зору. Кожна така послідовність операторів реалізує певну дію над базою даних. Ця дія здійснюється за декілька кроків і на кожному з них над таблицями бази даних виконуються якісь операції.
Так, у банківський системі переказ деякої суми із короткострокового рахунку на довгостроковий виконується у декілька операцій. Серед них: зняття суми із короткострокового рахунку; зарахування на довгостроковий. Якщо у процесі реалізації цих дій відбудеться збій, наприклад, перша операція буде виконана, а друга ні, то гроші будуть загублені.
Звідси витікає, що будь-яка дія над базою даних повинна виконуватися повністю, або не виконуватися зовсім. Така дія отримала назву транзакції.
Для обробки транзакцій використовується журнал транзакций. У журнал заносяться відомості про кожну транзакцию до бази даних і він використовується для відкоту транзакцій і відновлювання попереднього стану бази даних.
30.Мережнi технологii передачi даних.Основнi поняття.Термін передача даних з’явився у 60-х роках і був пов'язаний із появою дистанційного доступу до обчислювальних ресурсів, а також обміну інформацією між термінальним обладнанням абонентів і ЕОМ у режимі телеобробки даних.
Стрімкий розвиток програмно-технічних засобів обчислювальної техніки зумовив у наступні роки появу обчислювальних мереж або мереж ЕОМ.Обчислювальна мережа – це сукупність територіально розосереджених систем обробки даних, засобів і систем зв’язку і передачі даних, яка забезпечувала користувачам дистанційний доступ до ресурсів мережі і колективне використання цих ресурсов. Із цього визначення випливає, що до складу обчислювальної мережі входять два основних компоненти територіально розосереджених об’єктів:
системи обробки даних;
засоби зв’язку і передачі даних.
Системи обробки даних – це різні ЕОМ для виконання обчислень, збереження даних, пошуку інформації тощо, а також термінальне обладнання (телетайпи, дисплеї, персональні комп’ютери), яке забезпечує взаємодію користувачів із системами обробки даних.
Засоби зв’язку і передачі даних забезпечують як дистанційний доступ користувачів до ресурсів систем обробки даних, так і обмін інформацією між різними віддаленими системами обробки даних, а також між окремими користувачами мережі.
У
сі
об’єкти, які підключаються до засобів
зв’язку і передачі даних є абонентами
мережі, а їх обладнання – абонентською
системою
або крайовим
обладнанням
незалежно від технічної реалізації
(універсальні ЕОМ, центри обробки даних,
персональні комп’ютери користувачів
мережі тощо).Абонентська
мережа
– це сукупність усіх абонентів
обчислювальної мережі, рис.15.Засоби
зв’язку і передачі даних утворюють
мережу
передачі даних,
рис.15.
Абонентська мережа
канал зв’язку з іншою мережею
…
Крайове обладнання
Вузол комутації
Концентратор.Рис.15. Структура обчислювальної мережі
Мережа передачі даних складається із безлічі територіально розосереджених вузлів комутації, які поєднані між собою, а також з абонентами мережі за допомогою каналів зв’язку.
Вузол комутації являє собою комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують комутацію каналів, повідомлень і пакетів.
Термін комутація означає процедуру розподілу інформації, за якою потік даних, який надходить у вузол по одних каналах зв’язку, передається із вузла по іншим каналам зв’язку, з урахуванням необхідного маршруту передачі даних.
Концентратор являє собою пристрій, який об’єднує завантаження декількох каналів передачі даних для наступної передачі даних по меншому числу каналів. Використання концентраторів дозволяє заощадити канали зв’язку, які забезпечують підключення абонентів до мережі передачі даних.
Структура мережі (рис.15) передбачає, що абоненти мережі не мають між собою прямих (виділених) каналів зв’язку, а з’єднуються із найближчим вузлом комутації і вже через нього – із будь-яким іншим абонентом, або навіть іншою мережею ЕОМ.
Перевагою побудови мереж ЕОМ із застосуванням вузлів комутації є:
значне скорочення загальної кількості каналів зв’язку та їх довжини;
висока ступінь використання пропускної спроможності каналів зв’язку за рахунок використання тих самих каналів зв’язку для передачі різних видів інформації між абонентами мережі;
можливість уніфікації технічних рішень по програмно-технологічним засобам обміну для різних абонентів мережі, включаючи створення вузлів інтегрованого обслуговування, які здатні здійснити комутацію інформаційних потоків, які містять сигнали даних, голосів, телефаксів, відео.
На сучасному етапі у мережах передачі даних використовуються три методи комутації:
комутація каналів;
комутація повідомлень;
комутація пакетів.
