Якісні показники інформаційних процесів.До основних показників якості інформаційних процесів відносяться: вірогідність даних, цілісність даних, безпечність даних.

Вірогідність даних – це властивість даних не містити прихованих помилок.

Цілісність даних – це властивість даних зберігати свій інформаційний зміст і однозначність інтерпретації в умовах випадкових впливів. Цілісність вважається не порушеною, якщо дані не перекручені і не зруйновані.

Безпечність даних – це захищеність даних від несанкціонованого доступу до них, який здійснюється із метою розкриття, зміни або зруйнування.

Економічна ефективність інформаційної системи.Економічна ефективність інформаційної системи – це оцінка результативності системи, яка визначається порівнянням витрат із отриманим від її використання ефектом, як результатом діяльності системи.

Ефект від впровадження інформаційної системи може бути соціальним, технічним і економічним.

Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників управлінського апарату, інформаційно-обчислювального центру, а також членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується із впровадженням інформаційної системи.

Технічний ефект характеризується швидкістю виконання визначених операцій, збільшенням продуктивності тощо.

Економічний ефект виявляє фактичну економію порівняно із витратами на створення інформаційної системи і оцінюється річним економічним ефектом, економічною ефективністю (економією протягом року, коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, строком окупності).

13.Основнi поняття теорii надiйностi(надiйнiсть,вiдмова,к-т готовностi,к-т техн.Використання)

Надійність – це властивість об’єкта виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання, транспортування.

Одним із основних понять теорії надійності є поняття відмови технічних засобів. Відмова технічного засобу – це настання події, яка порушує його працездатність.

Розрізнюють незалежні і залежні відмови. До перших відносяться відмови, які не обумовлені відмовами інших елементів пристрою, а до других – відмови, які є наслідком відмов інших елементів пристрою.

Крім того, існують також миттєві (раптові або катастрофічні) відмови і поступові. Поступові відмови викликаються поступовими змінами параметрів пристроїв внаслідок зношування або старіння матеріалів, із яких вони виготовляються.

Слід розрізняти стійку відмову і відмову, що самоусувається. Стійку відмову можна усунути тільки за допомогою спеціальних заходів. Відмови, що самоусуваються, усуваються з часом самі.

Короткочасні відмови, що самоусуваються, називаються збоями.

Надійність оцінюються за допомогою різних критеріїв. Фактори, які визначають надійність є випадковими, отже оцінки характеристик надійності також мають статистичний (імовірнісний) характер.

Основним показником безвідмовності пристроїв є імовірність безвідмовної роботи, який являє собою імовірність того, що у межах заданої наробітки відмова об’єкту не виникає.

Важливими характеристиками надійності є середній час між сусідніми відмовами (наробіток на відмову) і середній час відновлення.

Процес експлуатації технічних засобів являє собою зміну працездатного і непрацездатного стану. Наведені характеристики дають уявлення про кожний стан, але не дозволяють робити висновки про розподіл усього часу експлуатації між станами. Тому часто використовуються спеціальні коефіцієнти надійності: коефіцієнт готовності, коефіцієнт технічного використання тощо.

Коефіцієнтом готовності називають імовірність того, що об’єкт виявиться працездатним у довільний момент часу, крім тих періодів, коли використання об’єкту не планувалося. Коефіцієнт готовності є показником надійності технічного засобу, яке не піддається профілактичному обслуговуванню у процесі виконання задачі.

Якщо технічний засіб піддається профілактичному обслуговуванню, то для оцінювання надійності застосовується коефіцієнт технічного використання, який визначається як відношення математичного сподівання часу перебування об’єкту у працездатному стані за деякий період експлуатації до суми математичних сподівань часу перебування об’єкту у працездатному стані, часу простоїв, які зумовлені технічним обслуговуванням, і часу ремонтів за той же період експлуатації.

14.Методи аналiзу надiйностi iнформацiйних систем.Основна задача аналізу надійності полягає у визначенні характеристик надійності системи. У задачах аналізу надійності використовуються методи теорії імовірності, теорії масового обслуговування, теорії відновлення, статистичного моделювання.

Для забезпечення надійності технічних засобів використовуються наступні методи: зменшення інтенсивності відмов пристрою; внесення надлишковості у пристрій; зменшення (у середньому) часу відновлення; скорочення часу безперервної роботи.

Зменшення інтенсивності відмов пристрою може бути досягнута за рахунок спрощення системи, застосування більш надійних елементів, полегшення умов і режимів роботи, проведення профілактичних заходів тощо.

Внесення надлишковості, і, насамперед резервування, є важливим і широко застосовуваним засобом забезпечення надійності. Сенс резервування полягає у тому, що пристрій (система) поряд із основними елементами, які функціонують у відповідному з’єднанні, забезпечується додатковими „резервними” елементами, які беруть на себе функції основних елементів при відмові останніх.

Зменшення (у середньому) часу відновлення апаратури поліпшує її використання і призводить до збільшення (у середньому) тривалості справної роботи систем із резервуванням. Таке зменшення часу відновлення може досягатися за рахунок підвищення ефективності програмних тестів для АРМів і контрольної апаратури, побудови пристроїв на типових уніфікованих блоках, підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу тощо.

Скорочення часу безперервної роботи досягається відключенням апаратури на той час, коли вона не виконує свої задачі. Таким чином поступають при експлуатації термінальних пристроїв (АРМів, друкуючих пристроїв тощо). Природно припустити, що коли пристрій вимкнено, імовірність виникнення у ньому несправностей менше, ніж при включеному стані. Однак при цьому слід враховувати частоту включення і відключення пристроїв. Досвід експлуатації електронних і електромеханічних пристроїв доводить, що в момент перемикання в результаті перехідних процесів в апаратурі можуть виникати несправності, тобто висока частота перемикання може призвести до зниження надійності.

15.IC як обэкт проектування.Функцiональна та забезпечувальна пiдсистеми.Проектування – це процес переходу від первинного опису інформаційної системи у вигляді проектного (технічного ) завдання до опису її у вигляді набору стандартних документів (проектної документації, яка достатня для створення системи).

Набір стандартних документів – це технічний і робочий (техноробочий) проекти, зміст яких регламентовано державними стандартами.