90.Договірне регулювання оплати праці .

Система методів договірного регулювання (або система соціального партнерства) в Україні визначена наступними законодавчими актами: Законом України “Про колективні договори і угоди”, Законом України “Про оплату праці”, Кодексом законів про працю, а також Указами Президента України “Про національну раду соціального партнерства” і “Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні”.

Згідно з чинним законодавством договірне регулювання оплати праці реалізується шляхом проведення переговорів між основними соціальними силами суспільства та укладання тарифних угод на державному, галузевому та регіональному рівнях. На підприємствах, де використовується наймана праця, укладається колективний договір. Основним предметом переговорів при укладанні угод усіх рівнів є формування тарифної системи, яка є основою організації заробітної плати.

На державному рівні укладається Генеральна (міжгалузева) угода, сторонами якої виступають профспілкові об’єднання України та власники або уповноважені ними органи (Кабінет Міністрів України і Конфедерація роботодавців України).

Предмет переговорів на державному рівні:

-мінімальні розміри тарифних ставок 1– го розряду за галузями економіки з урахуванням складності й умов виконуваних робіт;

-порядок перегляду рівнів мінімальної тарифної ставки;

-мінімальні розміри доплат і надбавок, що мають міжгалузевий характер.

На галузевому рівні укладаються галузеві тарифні угоди. Сторонами при цьому виступають органи управління галузями і галузеві профспілки.

Предмет переговорів на галузевому рівні:

-розміри тарифних ставок 1 – го розряду за основними видами робіт і виробництв;

-порядок перегляду мінімальних ставок оплати праці;

-діапазон галузевої тарифної сітки і величина тарифних ставок за кожним із розрядів;

-внутрішньогалузева диференціація тарифних ставок 1 – го розряду за підгалузями, видами виробництв і робіт;

-мінімальний розмір доплат і надбавок, що відображають галузеву специфіку;

-нижня межа частки основної заробітної плати у винагороді за працю;

-показники регулювання (зростання) ФОП.

На регіональному рівні укладаються регіональні тарифні угоди між місцевими органами державної влади і профспілками цього ж рівня.

Предметом переговорів на регіональному рівні виступають норми соціального захисту найманих працівників підприємств регіону, які включають вищі порівняно з Генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

На виробничому рівні укладаються колективні договори між власником (адміністрацією) та профспілками підприємства.

Предмет переговорів на виробничому рівні:

-розміри місячних (годинних) тарифних ставок робітників, які виконують некваліфіковані роботи і не тарифікуються за розрядами;

-розміри місячних (годинних) тарифних ставок робітників 1 – го розряду;

-тарифна сітка для оплати праці робітників залежно від кваліфікації або єдина тарифна сітка для всіх категорій працівників;

-перелік професій робітників, яким замість тарифних ставок установлюються місячні оклади;

-питання присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам і тарифікації робіт та удосконалення нормування праці;

-схеми посадових окладів керівників, спеціалістів, службовців;

-системи оплати праці, що застосовуються в різних структурних підрозділах;

-види доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів, їх розміри;

-показники, умови преміювання, коло осіб (професій), що мають право на премії, розміри преміальних виплат;

-оплата праці за певні відхилення від нормальних умов праці;

-місце і терміни виплати заробітної плати;

-питання перегляду і зміни норм праці.