2.3. Організація емпіричного дослідження або педагогічного експерименту

Другий розділ бакалаврської роботи – емпіричний (експериментальний). У ньому детально описується зміст, форми й методи навчання та виховання, що розроблені й використовувалися в процесі дослідження, тобто розкривається методика наукового пошуку.

Вказується база проведення дослідної роботи: назва, номер, місце знаходження навчального закладу. Визначається контингент учнів (вихованців) експериментальних і контрольних груп, які мають бути рівноцінними.

Необхідно стисло вказати, які принципово важливі зміни передбачається внести у педагогічний процес у відповідності до завдань і гіпотези дослідження. Треба також коротко пояснити організацію дослідження.

Якщо передбачається проведення психолого-педагогічного експерименту, то він має включати: констатувальний, формувальний та контрольний етапи. Експеримент проводиться в природних умовах педагогічного процесу навчального закладу - в навчальній, позанавчальній, трудовій діяльності школярів, організованій студентом.

Констатувальний етап психологічного експерименту має на меті констатувати наявний стан функціонування предмета дослідження, тобто виявити й зафіксувати відповідний рівень наявності (чи відсутності), рівень розвитку чи сформованості тієї особистісної якості (якостей), психічних процесів, моральних уявлень, знань, умінь тощо, що будуть формуватись у суб'єкта(-ів) дослідження в подальшій експериментальній роботі.

На основі зібраних в констатувальному експерименті даних конкретизуються завдання дослідження, визначаються критерії і розробляються показники оцінювання явища, процесу, певної якості особистості, визначається рівень сформованості вказаної категорії у досліджуваних.

Для одержання об'єктивних даних у ході констатувального етапу експерименту необхідно використати не один, а декілька методів дослідження у взаємозв'язку. Застосовувані методи мають допомогти з'ясувати предмет дослідження відповідно до визначених критеріїв і показників. Наприклад, метод спостереження обрано основним для збору фактів. Його, можуть доповнити бесіди, анкетування, аналіз документації тощо. За таких умов проведення констатувального етапу експерименту можна з'ясувати причини недостатньо ефективного функціонування предмета дослідження. Надалі вони мають бути враховані при проведенні формуючого етапу.

Дані констатувального етапу експерименту (проведеного в експериментальній та контрольній групах) узагальнюються у вигляді схем, таблиць, діаграм тощо. Ці дані аналізуються та інтерпретуються. На основі констатувального етапу робляться висновки, які є вихідним матеріалом наступної частини дослідження, а саме: визначення змісту і побудови методики формуючого етапу експерименту.

Формувальний етап експерименту є ядром психологічного експерименту. Він організовується на основі висновків із попереднього вивчення стану проблеми та аналізу результатів констатації. У процесі формуючого етапу експерименту дослідником вирішуються поставлені завдання. Саме їх розв'язання є метою і наслідком дослідження. На цьому етапі перевіряється цінність розробленої студентом методики, її окремих компонентів – прийомів та методів виховання й навчання. Результати, отримані під час розв'язання завдань, є матеріалом для формулювання проміжних і остаточних висновків.

Експеримент будується на основі наукового передбачення гіпотези. Під час експерименту вона перевіряється та, в разі потреби, здійснюється її коригування. Перевірка гіпотези відбувається за рахунок введення в навчально-виховний процес нових умов і методик та вивчення їхнього впливу на підвищення ефективності навчання й виховання дітей. У ході побудови методики та організації формуючого етапу експерименту доцільно провести його структурування і виділити в ньому послідовні етапи здійснення роботи.

Підготовчий етап – визначаються методи і прийоми, що використовує дослідник для залучення школярів чи студентів до необхідного виду діяльності, в якому здійснюватиметься подальша формуюча робота; власне експериментальний етап, в ході якого буде апробований новий зміст навчального матеріалу або нові методи навчання та виховання (чи їх комбінація), ефективність використання нестандартних форм організації роботи тощо. Описуючи формуючий етап експерименту, необхідно не лише показати систему роботи й обґрунтувати передбачувану ефективність використання того чи іншого елементу впливу на педагогічний процес.

Студенту необхідно довести, чим запропонована методика відрізняється від методики роботи в контрольній групі. Важливо вказувати на ті недоліки й ускладнення, які зустрілися в процесі роботи, пояснити, чому вони виникли, а також якими педагогічними заходами були усунені.

Контрольний етап експерименту має логічно завершити дослідну роботу, розкрити перевагу експериментальної методики роботи над традиційною на основі змін у розвитку дітей.

При підведенні підсумків дослідження необхідно здійснити всебічний кількісний (у вигляді таблиць, діаграм, схем тощо) та якісний аналіз результатів, показати ступінь досягнення поставленої мети, розкрити фактори, що вплинули на позитивні зрушення у розвитку дітей. Для цього дані, отримані в ході контрольного експерименту, слід порівняти з даними констатувального і надати пояснення наявним відмінностям до початку і в кінці дослідження, а також між результатами в контрольній та експериментальній групах. На основі аналізу отриманих даних студент може зробити висновки про ефективність використаних методів та прийомів виховання й навчання у експериментальній групі.

Висновки до бакалаврської роботи є її логічним завершенням. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Необхідна узгодженість висновків із завданнями дослідження. Перш ніж переходити до написання висновків, доцільно ще раз перечитати завдання, що ставились дослідником на початку роботи, а потім згідно з ними послідовно розкривати досягнуті результати. До кожного завдання дослідження має бути 1-2 висновки, а в разі наявності важливого матеріалу – більше. Орієнтовний обсяг цієї частини дослідження – 3-5 сторінок машинопису.

Завершуючи висновками дослідження, слід чітко й конкретно вказати, яке саме нове педагогічне знання здобув студент. Доцільно також наголосити, яке воно має значення для науки й практики, які теоретичні положення розвиває, чим їх доповнює, що нового вносить у методику роботи з дітьми.

Якщо в меті та завданнях автор сподівався з'ясувати певне питання, проблему розробити необхідні критерії, вивчити ефективність умов, методики тощо, то у висновках має бути вказано, що ж нового удалось встановити, в чому полягає суть пропонованих умов чи методики, а також у чому саме вбачається їх результативність.

Всі встановлені нові положення краще викладати з коротким описом їх змісту, а не перераховувати у вигляді анотації. Добре, коли автор заявить про власні здобутки у порівнянні з уже відомими положеннями з даної проблеми, теорії, методики. До теоретичної новизни у висновках можна віднести підтвердження концептуальних положень, виявлені закономірності навчально-виховного процесу, обґрунтований понятійний апарат тощо.

У висновках про практичну новизну обґрунтовується нова дидактична чи методична система, правило, пропозиція, рекомендація, педагогічний засіб та ін.

Висновки мають містити положення, які студент може винести на захист, а саме: сукупність одержаних теоретичних положень і практичних рекомендацій, розкритих за змістом, які можна використати в науковій і практичній діяльності.

На завершення роботи важливо дати практичні рекомендації до застосування результатів дослідження психологами, педагогами в умовах шкіл чи у вищих навчальних закладах освіти.