7. Почему в условиях сущ-вования д., имев­ших товарную форму, избыточный спрос на д. Не приводит к сущ-ным нарушениям в системе обществ-го пр-ва

Початковою вихідною формою повноц. грошей були то­варні гроші. Гроші, що мають товарну форму, принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони мають не лише конкретну, а й загальну спо­живчу вартість. Тобто вони здатні задовольняти будь-яку з потреб лю­дини, попередньо обміняв­шись певними благами. Тому гроші стають, по-перше, абс. товаром, який протистоїть на ринку всім ін. товарів, по-друге, вони стають мірилом всіх інших товарів і, по-третє, вони вважаються безпосереднім втіленням багатства.

Спочатку товарними грошима були предмети першої необхідності — худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо як найбільш ходові товари. Так, худоба, що має широкий спектр споживчих ознак, активно і довго використовувалася в ролі грошей у багатьох стародавніх народів — слов'ян, індійських племен, інших кочових племен.

На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей посту­пово прийшли предмети розкоші, передусім прикраси: намисто з черепашок, перли, хутра, інші дорогоцінні вироби. Це можна по­яснити тим, що попит на предмети розкоші виявився більш ди­намічним, тривалим і об'ємним, ніж на предмети першої необ­хідності. Та й за своїми фізичними даними вони були менш гро­міздкі, довше зберігалися, мали більш сталу вартість.

На території Київської Русі з цього різновиду товарних гро­шей найбільш поширеним було хутро. Слово «гроші» тут з'я­вилося лише в XIII ст., а до цього загальний еквівалент називався словом «куна», що означало «хутро». Саме хутро в цій ролі ши­роко застос. кілька століть, навіть у середні віки.

Проте як перший, так і другий різновид товарних грошей був надто примітивним, функціонував поштучно, не підлягав поділу, виступав у своєму природному вигляді. Такі гроші відповідали потребам обміну на його найнижчих стадіях.

Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від зем­леробства) істотно розширив межі товарного виробництва й об­міну та прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не просто надлишки продуктів, а товари, спеціально виготовлені для даної цілі. Невпинно розширю­ва­ли­ся територіальні межі обміну. Тому ринок поставив перед грошовим товаром нові вимоги — бути однорідним, економіч­но подільним, здатним тривалий час зберігати свою вартість. Задовольняти такі вимоги попередні гроші не могли у зв'язку з їх фіз. властивостями. На їх мі­сце ринок стихійно висунув метал. Почалася тривала ера пану­вання метал. грошей.

Проте з появою металевих грошей їх розвиток не припи­нив­ся. Унаслідок неухильного зростання продуктивнос­ті сусп. праці збільшувалися можливості для нагрома­джен­ня вартості, а відповідно і потреби в зростанні маси грошового товару, який відволікався в обіг зі сфери споживання. На це ринок реагував постійним посиленням вимог до грошового товару. Останній по­винен був мати високу питому вартість вагової одиниці металу, властивість тривалий час (а найкраще — вічно) зберігати свої фі­зичні якості, здатність легко змінювати зовнішній вигляд, високу портативність тощо.

Потреби ринку набули настільки важливого значення, що від­булося розмежування природної споживної вартості гро­шо­вого товару як його здатності задовольняти певні потреби людини і його специфічної споживної вартості - здатності задо­воль­няти вимоги ринку. Причому в міру актуалізації другої споживної вар­тості грош-го товару послаблювався зв'я­зок останнього з пер­кочерг. життєвими потребами людини.