Контрольні запитання:

1. Якими гальмами повинен бути обладнаний рухомий склад?

2. Які основні властивості повинні мати гальма?

3. Чи можливе застосування різних режимів гальмування залежно від завантаженості вагонів, довжини состава і профілю колії.?

4. Навіщо потрібні запобіжні пристрої на важільній передачі?

5. Хто відповідає за зчеплення локомотива і вагонів?

6. Хто має право роз’єднувати високовольтні міжвагонні з’єднання?

Тематичний план дисципліни

№ п/п	Тема самостійного вивчення	Кільк. годин	Форми контролю	Література
Розділ IІІ. Розміщення гальм, обладнання на рухомому складі
20	Гальмівне обладнання локомотивів, електро- і дизель-поїздів	2	Опитування	[2]c.22-45

В результаті вивчення розділу студенти:

повинні знати: основні пневматичні схеми гальм, конструкцію і призначення приладів, що їх складають..

повинні вміти: встановлювати особливості конструкції схем, їх принципові відмінності.

Міжпредметні зв’язки:

Фізика – властивості газів. Правила технічної експлуатації - вимоги до гальм.

Розділ IІІ. Розміщення гальм, обладнання на рухомому складі

Тема 20: Гальмівне обладнання локомотивів, електро- і дизель-поїздів

Питання теми:

1. Обладнання ВЛ80

2. Електропоїзд ЭР22.

3. Дизель-поїзд ДР1П.

1. Обладнання ВЛ80

Кожна секція електровоза обладнана компресором 13 ум.№КТ6Эл (рис.20.1), трьома головними резервуарами 10 об’ємом по 300 л з клапанами продувки 9 ум.№КП-100, зворотним клапаном 16 ум.№Э-155, двома запобіжними клапанами 15 ум.№Э-216, мастиловідділювачем 14, розвантажувальним клапаном 17, вимикачем 11 ПВУ-2 і регулятором тиску 12 ум.№АК-11Б. У кабіні встановлені кран машиніста 2 ум.№ 394, блокування 3 ум.№367М, кран ум.№254, швидкостемір і клапан автостопу 5 ум.№150.

При гальмуванні краном 2 спрацьовує повітророзподільник 7 і повітря із запасного резервуару 6 об’ємом 55 л надходить в магістраль допоміжного гальма і резервуар 8 через перемикальний клапан 24 – в кран 4. У гальмові циліндри 18 повітря надходить через кран 4 і блокувальний клапан 19 ум.№КЭ-44, а в гальмові циліндри 22 – через клапан максимального тиску 21 ум.№3МД і реле тиску 20.

При відмові рекуперативних гальм повітря з живильної магістралі через редуктор 26 ум.№348, відрегульований на тиск 2,0-2,5 кгс/см², електропневматичний клапан 25 ум.№КП-53 і перемикальний клапан 24 ум.№3ПК надходить в кран 4, а з живильної магістралі – у гальмові циліндри, як і при гальмуванні краном 2.

На електровозах, що мають порядковий номер з №945, на трубі між повітророзподільником 7 і краном 4 встановлені електроблокувальний клапан КПЭ-99 і вимикач ПВУ-7, що допускають використовувати разом рекуперативні і пневматичні гальма в циліндрах 1,3-1,5 кгс/см² . При більшому тиску вимикаються тягові двигуни. Крани 1 і 27 призначені для слідування з’єднаних потягів по системі синхронізації.

При транспортуванні електровоза у неробочому стані необхідно відкрити кран перед зворотнім клапаном 23.

Рисунок 20.1 - Схема гальмівного обладнання ВЛ80т

2. Електропоїзд ЭР22.

На моторному вагоні розміщені компресор 25 ЭК-7Б з фільтром 23 (рис.20.2), мастиловідділювач 22, зворотній клапан 24 ум.№Э-155, головні резервуари 20 об'ємом по 170 л, запобіжний клапан 21, регулятор тиску 7 і стоп-крани 5.

У кабіні керування встановлені клапан автостопу 4 з електромагнітним вентилем 3 типу ВВ-2Г-1, швидкостемір і кран машиніста 2 ум.№394 із зрівняльним резервуаром 1 об’ємом 20 л. Автоматичний вимикач гальмування 8 ум.№Э-119В (ПВУ-4) і вимикач управління 6 ум.№Э-119В (ПВУ-2) вмикаються відповідно при 0-0,4 і 4,0-4,2 кгс/см², вимикаються при 1,8-2,0 і 3,0-3,7 кгс/см².

Під кузовом вагона розміщені електроповітророзподільник 10 (ум.№305-001 і 292-001), запасні резервуари 11 об’ємом по 55 л, реле тиску 12, гальмові циліндри 9 діаметром 10", сигналізатори відпуску 18 ум.№352А, випускні клапани 17 ум.№31, живильні резервуари 15 об’ємом по 78 л, які через трьохходові крани 14 ум.№Э-220 і зворотні клапани 13 ум.№3700 з’єднуються з живильною або гальмовою магістраллю.

Під час гальмування повітря із запасного резервуару 11 через повітророзподільник 10 і авторежим 16 ум.№265-003 на головному вагоні або ум.№265-004 на причепному надходить в резервуар 19 об’ємом 12 л і реле тиску 12, а з резервуарів 15 через реле 12 – в гальмові циліндри.

На моторних вагонах здійснюється рекуперативно-реостатне гальмування, на немоторних – електропневматичне.

Електропоїзди ЭР22М (1972 р.) і ЭР22В (1975 р.) обладнані краном машиніста 2 ум.№ 395-000-5, реле тиску 12, протиюзними приладами з осьовими датчиками ум.№390-000-4 на кожному візку і скидальними клапанами ум.№391-000-2 на трубопроводі від реле 12 до гальмових циліндрів 9. Компресори і головні резервуари з арматурою встановлені на немоторних, а на причепних вагонах, як в електропоїздах ЭР22.

Рисунок 20.2 - Схема гальмівного обладнання електропоїзда ЭР22.

3. Дизель-поїзд ДР1П.

У дизель-поїзді ДР1П (рис.20.3) на моторному вагоні встановлені компресор 29 типу ВВ-1,5/9, зворотній клапан 27 ум.№526, клапан холостого ходу 28 ум.№527Б з вентилем 25 вмикаючого типу ВВ-34, мастиловідділювач 24 ум.№Э-120, вологозбірник 22, головні резервуари 23 об'ємом по 170 л із запобіжним клапаном 26 ум.№Э-216 і регулятор тиску 7 ум.№АК-11Б.

В кабіні розташовані кран машиніста 3 ум.№334Э з контролером ум.№ЕК-8АР-М і зрівняльним резервуаром 2 об’ємом 12 л, вентиль перекриші 1 ум.№ВП-47, швидкостемір, клапан автостопу ум.№150 з вентилем 4 типу ВВ-32, автоматичний вимикач управління 6 ПВУ-2.

На кожному вагоні розташовані електроповітророзподільник 20 (ум.№305-001 і 292-001), запасний резервуар 18 об’ємом 55 л, додатковий резервуар 17, об’ємом 8,2 л, випускні клапани 19 ум.№31, авторежим 16 ум.№265Б-004, гальмові циліндри 8, сигналізатори відпуску 15, реле тиску 14 ум.№304-002, клапани максимального тиску 9 і 13 ум.№3МД і стоп-крани 21. Живильні резервуари 11 об’ємом по 170 л через трьохходові крани 12 ум.№Э-220 і зворотній клапан 10 ум.№3700 з’єднуються з живильною або гальмовою магістраллю.

У дизель-поїзді Д1 компресор 10 типу МК-135 з фільтром 18, мастиловідділювач 12, зворотній клапан 16, запобіжний клапан 15 і головні резервуари 17 об’ємом по 250 л встановлюються на кожному моторному вагоні.

При тиску в живильній магістралі 8 кгс/см² компресор працює в режимі холостого ходу, а при 6,5 кгс/см² регулятор холостого ходу 14 і клапан холостого ходу 13 відключають його від атмосфери.

У кабіні розташований кран машиніста 2 ум.№395 із зрівняльним резервуаром 3, швидкостемір і клапан автостопу 1.

На моторному і причепному вагонах розміщені повітророзподільники 5 ум.№305-001 і 292-001, запасні резервуари 4, реле тиску 7 ум.№304-002, два гальмових циліндри 19 діаметром 10" і один 12", зворотній клапан 8, живильний резервуар 6 об’ємом 57 л, випускний клапан 9 і стоп-крани.

Рисунок 20.3 - Схема гальмівного обладнання ДР1П

Література:

1. Крылов В.И., Клыков В.Е., Ясенцев В.Ф. Тормоза подвижного состава: Учебник для учащихся техникумов ж.-д. трансп. – 4 – е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1983. – с. 22-23, .40-41, 44-45.