- •Передмова
- •Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія” Модуль 2
- •Змістовий модуль 1. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Пароксизмальні стани, цефальгії, порушення сну. Нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи
- •Тема 1: судинні захворювання головного та спинного мозку і. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •Іv. Структурно-логічна схема заняття
- •V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •VII. Література
- •Тема 2: епілепсія та не-епілептичні пароксизмальні стани
- •I. Актуальність теми
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 3: біль голови. Порушення сну і. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 4: професійні і побутові нейроінтоксикації. Ураження нервової системи при дії фізичних факторів
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 5: неврологічні аспекти черепно-мозкової травми
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Змістовий модуль 2. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі та паразитарні захворювання нервової системи. Пріонові інфекції. Нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз
- •Тема 6: менінгіти. Арахноїдити. Енцефаліти
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 7: поліомієліт. Гострий мієліт. Боковий аміотрофічний склероз і. Актуальність теми
- •Іі. Навчальні цілі заняття
- •Іiі. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Примітки примітки
II. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:
1. Сучасні напрямки дослідження етіології і патогенезу епілепсії.
2. Знати класифікацію епілептичних нападів (1981 р.) і епілепсії та епілептичних синдромів (ЕС) (1989 р.).
3. Засвоїти етіологію, патогенез, клінічні прояви, методи діагностики та диференційної діагностики Е та неепілептичних пароксизмальних станів (НПС), основні принципи лікування хворих, медико-соціальної експертизи
Студент повинен вміти:
1. Обстежувати хворих на Е.
2. Провести диференційну діагностику Е та НПС.
3. Призначити індивідуальне лікування хворому на Е.
4. Оволодіти навичками по інтерпретації додаткових методів обстеження (ЕЕГ, КТ, МРТ, Ехо-ЕГ).
III. Виховні цілі заняття
Сформувати сучасний підхід до оцінки прогнозу Е, відкинути застарілі погляди на перебіг захворювання, його однозначну ”невиліковність”, що значною мірою стигматизує хворих, погіршує якість їх життя.
Підкреслити важливість співпраці лікарів, педагогів, психологів, членів сімей хворих на Е, особливо дітей, для попередження формування егоцентричної поведінки, особистісних розладів.
Оволодіти навиками встановлення психологічного контакту з хворими і їх родичами, особливо перед проведенням стоматологічних процедур.
Сформувати відповідальність за необхідність проведення на робочому місці просвітницької роботи серед населення з метою інформування щодо природи Е, що зменшить упереджене ставлення до хворих з боку суспільства.
IV. Структурно-логічна схема теми
Класифікація епілептичних нападів (1981) |
|
1. Парціальні (фокальні, вогнищеві) |
2. Генералізовані напади |
1.1. Прості парціальні (із збереженням свідомості) |
2.1. Абсанси (типові і атипові) |
1.1.1. Моторні |
2.2. Міоклонічні |
1.1.2. Сомато-сенсорні або специфічні сенсорні |
|
1.1.3. Вегетативні |
|
1.1.4. З психічними проявами |
|
1.2. Складні парціальні (з порушенням або втратою свідомості) |
2.6. Атонічні |
1.3. Прості або складні парціальні з вторинною генералізацією |
2.7. Астатичні |
Класифікація епілепсій і епілептичних синдромів (1989) |
|||
I. Е і ЕС, пов’язані з певною локалізацією епівогнища –парціальна (фокальна) Е (ФЕ) |
ІІ. Генералі-зована Е та ЕС (ГЕ) |
ІІІ. Е та ЕС, які не можна віднести до ФЕ та ГЕ |
ІV. Спеціальні синдроми |
Ідіопатична ФЕ (пов’язана з віком) |
Ідіопатична ГЕ (пов’язана з віком) |
Е і ЕС з генералізова-ними і фокальними нападами |
Напади, пов’зані з певною ситуацією (фебрильні, рефлекторні, інтоксикаційні) |
Симптоматична ФЕ |
Симптоматична ГЕ |
Е і ЕС без певних проявів, характерних для ФЕ та ГЕ |
Поодинокі напади або епілептичний статус |
Криптогенна ФЕ |
Криптогенна ГЕ |
|
|
Діагностика епілепсії |
Лікування епілепсії |
Електроенцефалографія (ЕЕГ) |
Медикаментозне (протиепілептичні препарати [ПЕП]) |
Комп’ютерна томографія |
Хірургічне |
Магнітно-резонансна томографія |
Стимуляція блукаючого нерва |
ЕхоЕГ |
Кетогенна дієта |
Основні групи протиепілептичних препаратів |
|
I. Гетероциклічні сполуки |
- барбітурати (бензонал, фенобарбітал, гексамідин) - гідантоїни (фенітоїн) - сукцинаміди (етосуксимід, суксілеп) |
II. Трициклічні сполуки |
- іміностильбени (карбамазепін) - бензодіазепіни (діазепам, клоназепам, феназепам) |
ІІІ. Похідні вальпроєвої кислоти |
депакін, конвульсофін, вальпроком, енкорат |
ІV. Сульфаніламіди |
діакарб, зонісамід |
V. Нові ПЕП |
ламотриджин, топірамат, габапентин, леветирацетам, прегабалін, руфінамід, вігабатрин |
Пароксизмальні неепілептичні стани |
||
Мігрень |
Синкопи (зомлівання): рефлекторні, ортостатичні, дисметаболічні, кардіогенні, неврогенні |
Транзиторні ішемічні атаки
|
Гіпервентиляційний синдром |
Парасомнії, нарколепсія |
Панічні атаки
|
Гіпоглікемічні стани |
Вестибулярні кризи |
Приступи пароксизмальної тахікардії |
Флюктуація свідомості |
Екстрапірамідні розлади |
Афективно-респіраторні пароксизми |
Пароксизмальні міоплегії |
Істеричні (конверсійні) приступи |
Псевдоепілептичні напади |