II. Навчальні цілі заняття

Система формування болю та захисту від нього

Ноцицептивна

Антиноцицептивна

Ноцирецептори

Нервові структури стовбура мозку, що виділяють опіоїдні пептиди

Аферентні волокна гр. А та С периферичних, трійчастого та блукаючого нервів

Серотонінергічні нейрони мозкового стовбура

Задні корінці спинного мозку, корінці трійчастого та блукаючого нервів

Система низхідних зв’язків ядер ретикулярної формації мозкового стовбура

Центральні ноцицептивні апарати (таламус, гіпоталамус, лімбіко-ретикулярний комплекс, кора зацентральної звивини та тім’яної частки)

Норадренергічна система мозкового стовбура

Причини цефалгій

Самостійні патологічні форми головного болю

Мігрень

Пучковий головний біль

Головний біль напруги

Абузусний біль голови

Основні фактори, що сприяють виникненню симптоматичного головного болю

Черепно-мозкові травми

Захворювання серцево-судинної системи

Внутрішньочерепні процеси несудинної природи (підвищення або зниження внутрішньочерепного тиску, оклюзія та гідроцефалія)

Інфекції (менінгіт, енцефаліт, остеомієліт кісток черепа, позамозкові інфекційні захворювання)

Метаболічні порушення (гіпоксія, гіперкапнія, тощо)

Ендокринні порушення

Захворювання очей, вух, навколоносових пазух, скронево-нижньощелепного суглоба

Ураження черепних нервів (невралгії V, IX пар)

Інтоксикації та прийом різних хімічних речовин, лікарських препаратів (алкоголь, чадний газ, кофеїн, вазодилятатори), безконтрольне вживання анальгетиків класу триптанів

Головні болі, що не пов’язані із структурними ураженнями, зникають після припинення дії причинного фактора (при стисканні голови тісним головним убором, у разі дії холодових стимуляторів – холодна погода, прийом води з льодом; кашльовий головний біль, головні болі, що пов’язані з сексуальною активністю)

Класифікація мігрені та її ускладнення

Мігрень без аури (проста)

Мігрень з аурою

Офтальмічна (класична), офтальмоплегічна, сімейна геміплегічна, ретинальна, бацилярна, мігренозна аура без болю

Ускладнення мігрені

Мігренозний статус, мігренозний інсульт

Діагностичні критерії мігрені

Однобічна локалізація головного болю

Пульсуючий характер болю

Інтенсивність болю, що знижує фізичну активність хворого і підсилюється у разі монотонної фізичної роботи та ходьби

Наявність хоча б одного з таких симптомів: нудота, блювання, світло- та звукобоязнь

Тривалість нападу від 4 до 72 год

Не менше 5 нападів в анамнезі

Для мігрені з аурою ще такі ознаки:

Тривалість симптомів аури не більше 60 хв.

Повна зворотність одного або декількох симптомів аури

Тривалість світлового проміжку між аурою і початком головного болю менше 60 хв.

Лікування мігрені

Мігренозного нападу

Мігренозного статусу

Профілактичне

Ацетилсаліцилова кислота та її похідні у поєднанні з кофеїном

Седуксен внутрішньовенно, меліпрамін, лазикс

Антагоністи серотоніну (сандомігран)

Селективні агоністи серотоніну (суматриптан)

Еуфілін внутрішньовенно

Бета–адреноблокатори (анаприлін)

Препарати ерготамінового ряду

Преднізолон внутрішньовенно крапельно

Блокатори кальцієвих каналів (німотоп, верапаміл)

Нестероїдні протизапальні засоби

Антигістамінні препарати

Антидепресанти, антиконвульсанти (топірамат)

Фізметоди

Типи головного болю (за патогенетичними механізмами)

Судинний

Ангіпотонічний, ангіоспастичний, венозний (у разі артеріальної гіпертензії, церебрального атеросклерозу, вегетато-судинної дистонії, мігрені, пучкового головного болю)

Ліквородинамічний

У разі підвищення або зниження внутрішньочерепного тиску (пухлини та інші об’ємні процеси головного мозку та оболонок, набряк мозку, гідроцефалії)

Невралгічний

При подразненні язико-глоткового, трійчастого та потиличного нервів

Психалгічний

За наявності неврозів, прихованої депресії

М’язово-тонічний

При хронічних стресах, захворюваннях шийного відділу хребта

Змішаний

Патогенез мігрені

Вроджена дисфункція із зниженням впливу ноци- та антиноцицептивних систем мозку

Активація периваскулярних нервових тригемінальних волокон із виділенням вазо активних нейропептидів

Надмірне звільнення серотоніну, норадреналіну та окису азоту

Гіпофункція симпатичної нервової системи

Зниження прогестерону та підвищення естрадіолу

Перебіг мігренозного нападу

1. Генералізоване порушення вазомоторної іннервації

2. Вазоспазм екстра- або інтракраніальних судин

3. Дилатація артерій, артеріол, вен з підвищенням амплітуди пульсових коливань стінки судин

4. Перивазальний набряк

5. Зворотній розвиток змін

Критерії здорового сну

• Швидке засинання

• Відсутність пробуджень протягом ночі

• Достатня тривалість та глибина сну

• Відчуття бадьорості та відновлення сил після сну

Механізми регуляції сну

• Гомеостатичний механізм (сон–активність)

• Циркадний механізм

• Ультрадіальний механізм (співвідношення між REM та NREM сном)

Стадії сну

N

1. Низькоамплітудна регулярна активність з частотою 3-7 кол. в сек.

R

2. Низькоамплітудна регулярна активність з частотою 12-14 кол. в сек. та К–комплекс. Поява на ЕЕГ веретеноподібних хвиль.

E

3. Дельта-хвилі з частотою 0,5-2,5 кол. в сек.

M

4. Дельта-хвилі з частотою 0,5-2,5 кол. в сек. – 50% ЕЕГ

REM – на ЕЕГ – зубці пилки (дрімота), ЕМГ – редукція мязевого тонусу

Розлади сну

Диссомнії

Парасомнії

Інсомнія

Сноходіння (сомнамбулізм)

Гіперсомнія

Нічні жахи

Розлади циклу «сон-бадьорість»

Страхіття (кошмари)