- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Особистість і референтна група.
Референтна група – це реальна або умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності і оцінки якої він орієнтується в своїй поведінці і самооцінці. Референтним можуть бути різноманітні соціальні групи — від сім’ї до держави. Зазвичай це — група, до якої індивід може належати в певний момент, належав у минулому, прагне належати у майбутньому.
Поняття та типи девіантної поведінки.
Девіантна поведінка (відхилена поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.
В залежності від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства прояви девіантної поведінки поділяються на 5 видів:
Делінквентний вид девіантної поведінки - сукупність протиправних вчинків та злочинів, які не відповідають формально зафіксованим соціальним та юридичним нормам.
Адиктивний вид девіантної поведінки - поведінка, що зумовлюється залежністю від різних хибних пристрастей.
Патохарактерологічний вид девіантної поведінки - поведінка, що зумовлюється патологічними змінами характеру, що сформувалися в процесі виховання.
Психопатологічний вид девіантної поведінки - ґрунтується на психопатологічних симптомах та синдромах - це прояви тих чи інших психічних порушень та захворювань.
Ґрунтується на суперцінностях - це виявлення обдарованості, таланту, геніальності в якійсь сфері діяльності, які виходять за рамки звичайного, нормального сприйняття.
Предмет соціології економічного життя.
Економічна соціологія — міжгалузевий науковий напрям, галузь соціологічного знання, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування.
Предмет економічної соціології конкретизується у тих фрагментах об’єктивної реальності, які перебувають у сфері її пізнавальних інтересів.
Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
Економічна сфера – це відношення власності, розподілу, обігу і споживання матеріальних благ, це сфера функціонування виробництва.
П’ять основних положень (аргументів) економічної сфери:
без постійного здійснення відтворення матеріальних благ існування суспільства не можливе.
спосіб виробництва, розподіл праці, відношення власності визначає появу і розвиток класів, соціальних груп, соціальних структур.
спосіб виробництва зумовлює розвиток політичних життя суспільства;
у процесі виробництва створюються необхідні матеріальні умови для розвитку духовного життя суспільства;
матеріальне виробництво підтримує активність людини в будь-якій сфері її життя та діяльності.
Типи політичних систем та їх характеристика.
Типологію політичних систем за характером цінностей запропонував американський політолог Алмонд Габріель. Він розрізняв чотири типи:
— англо-американська політична система з гомогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми; громадяни і політичн еліти толерантні одні до одних. Багатоманітність соціальних інтересів представлена в політичній системі незалежними політичними партіями, групами інтересів, засобами масової інформації, які функціонують на демократичних засадах. Політичні системи цього типу стабільні, ефективні, здатні до саморегулювання. Англо-американський тип політичної системи склався у Великобританії, США, Канаді, Австралії та ін..
— континентально-європейська політична система характеризується співіснуванням і взаємодією в політичній культурі елементів старих і нових культур, традицій. Це зумовлює політичну нестабільність у суспільстві й може призводити до суттєвих змін політичної системи (Німеччина у 20 — 30 роки XX сторіччя). Притаманна Німеччині, Італії, Франції другої пол. XX — поч. XXI сторіччя.
— доіндустріальні та частково індустріальний тип передбачає поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень; цей тип склався у багатьох країнах Азії, Африки і Латинської Америки.
— тоталітарну з гомогенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму і можливості реалізації власного інтересу. Тотальний ідеологічний вплив. Цей тип існував у фашистських Італії і нацистській Німеччині, СРСР. Зберігається донині у Північної Кореї, В'єтнамі.