- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
Методика — сукупність технічних заходів, зв’язаних з методами дослідження, у тім числі система (сукупність, послідовність, взаємозв’язок) оКонтейнт в орованый операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації й аналізу. Сюди належать:
- способи збору первинної інформації;
- правила здійснення вибіркових досліджень;
- способи побудови соціологічних показників, а також методи, що розробляються іншими науками і використовуються в соціології.
Етапи соціологічного дослідження.
Етапи:
виявлення проблемної ситуації;
формулювання мети;
розробка програм;
проведення дослідження;
аналіз результатів;
висновки і прогнози на майбутнє.
Поняття суспільства, його ознаки.
Суспільство – це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, де існує їх взаємозалежність, яка склалася історично.
Ознаки суспільства:
Спільність території;
Цілісність і сталість;
Автономність і самодостатність, саморегуляція і розвиток;
Здатність підтримувати інтенсивні соціальні зв’язки;
Рівень розвитку культури, яка лежить в основі соціальних зв’язків.
Суспільство як цілісна система, його характеристики.
Суспільство – це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, де існує їх взаємозалежність, яка склалася історично.
Соціальна система – це цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та відносини.
Суспільство як система, складається з трьох рівнів:
макрорівень;
мізорівень;
макрорівень.
Вони базуються на чотирьох основах (сферах):
а) економічна;
б) політична;
в) соціальна;
г) культурна.
Усе це базується на трьох чинниках:
соціальні дії і взаємодії;
соціальні відносини;
культурні норми і цінності.
За Парсоном:
Зовнішнє (економічна підсистема; функція адаптації);
Внутрішнє (правові інститути; функція інтеграції);
Теперішнє (підсистема вірувань, моралі, освіти, виховання; функція відтворення);
Майбутнє (політична підсистема; функція ціле досягання).
Структура суспільства.
Соціальна структура – це сукупність взаємопов’язаних, взаємодіючих між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп, відносин між ними, які займають різні місця в системі соціальної нерівності.
Соціальна структура:
соціальні складові:
соціальні групи – соціальні утворення, в яких люди об’єднані спільною ознакою: малі (спільна діяльність, безпосередній контакт), середні (спільне досягнення мети, багато чисельність об’єднання, вирішення завдань колективом) та великі (багаточисельні об’єднання, фундаментальні інтереси);
соціальні спільноти.
соціальні відносини (механізми зв’язку):
статусно-рольові позиції особи, групи;
соціальні інститути;
культурні цінності та норми.
Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
У сучасній соціології найчастіше використовують так звану синтетичну модель типології суспільства. її автором вважають американського соціолога Даніелла Белла. Він запропонував поділити усю історію людства на три стадії: до індустріальну (традиційне суспільство), індустріальну та постіндустріальну.
Коли одна стадія приходить на зміну іншій, змінюються технології, спосіб виробництва, форма власності, соціальні інститути, політичний режим, культура, спосіб життя, чисельність населення, соціальна структура.
