- •1)Предмет і завдання курсу «іук»
- •2)Культура у системі суспільних відносин, її функції
- •3)Культура як спосіб буття людини. Поняття антропосоціогенезу
- •4)Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур
- •5)Поняття культурного регіону. Сучасна регіональна типологія культури
- •6)Історична періодизація та типологія культурного процесу. Поняття культурної епохи
- •7)Діалектика загальнолюдського та національного в культурі. Проблема культорної ідентфікації
- •8)Культура й особистість. Елементи внутрішньої культуриособистості (світогляд, професійна культура, моральна, політична, естетична та культура побуту)
- •10)Неолітичнареволюція та її значення для подальшого розвитку культури людства. Трипільська культура на тер-ї україни
- •9)Синкретизм як найважливіша характеристика первісної культури
- •11)Традиціоналізм як тип культури. Загальні риси розвитку культур стародавнього сходу
- •12)Культури кочовиків на тер-ї україни:кіммерийці, сармати, скіфи
- •13)Досягнення культури доби античної класики
- •14)Значення культури стародавньої греції та риму для формування європейської культури
- •15)Загальна характеристика культури візантії. Вплив візантійської культури на формування культури слов’янських народів та київської русі
- •16)Загальна характеристика середньовічної культури
- •20)Художня культура епохи відродження, її гуманістичний зміст та здобутки
- •21)Північне відродження, його діячі та здобутки художньої культури
- •22)Реформація, її місце і значення для духовної культури західної цивілізациї
- •23)Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості
- •25)Внесок у культуру ренесансної європи вихідців з україни
- •26)Гуманістичні та реформаційні ідеї в культурі україни 16-першої половини 17 ст.(на прикладі острозького культурного осередку)
- •27)Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі 17 ст.
- •28)Промислова революція і розвиток науки як чинник формування новоєвропейської культури
- •29)Ідеологія просвітництва і культура 18ст.
- •30)Художні напрями та стилі європейської культури 17-18 ст.
- •31)Просвітництво на терені української культури др.Половини 17-18ст.: ідеологія,діячі,осередки
- •32)Вплив київського культурного центру на слов’янсько православний світ 17-18ст. Та його роль у росповссюдженні просвітницьких ідей
- •33)Самобутність культури українського бароко
- •34)Українська та російська культури доби освіченого абсолютизму проблема взаємодії
- •35)Дворянський етап українського нац-культурного відродження кінця 18-першої третини 19ст.;діячі та здобутки
- •36)Головні ознаки й тенденції розвитку європейської культури 19ст.
- •37)Художні напрями та стилі європейської культури 19ст.
- •38)Соціально-політичні обставини розвитку російської культури першої половини 19ст. Як чинники становлення дворянського етапу українського національно-культурного відродження
- •39)Слов’янофільство як духовно-культурне явище 19ст., його зв’язок з романтизмом у європі
- •40)Українська національна ідея, її фундатори та розробка у др.Чверті 19ст.
- •41)Значення творчості та діяльності т.Г.Шевченка для розвитку української культури
- •42)Освітянський процес в україні 19ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції
- •43)Розквіт демократичної культури в росії др. Половини 19ст., її місце в скарбниці світової культури
- •44)Критичний реалізм як провідний напрям європейської художної культури др. Половини 19ст.Реалістична література росії та україни 19ст.
- •45)Національно-демократичне спрямування духовної культури українського суспільства та процес нац-культ відродження др. Половини 19-початку 20ст.; його діячі
- •46)Українська культура в галичині: діячі, осередки, значення
- •47)Українське образотворче та театральне мистецтво др. Половини 19ст.
- •48)Символізм як явище духовної культури останньої третини 19ст.-початку 20ст., його нац особливості на прикладі укр літератури
- •49)Модернізм як ідеологія кризи суспільної свідомості та культури кінця 19-першої половини 20ст.
- •50)Проблема масової клуьтури у 20ст. Соціокультурні передумови виникнення тоталітаризму і фашизму у 20ст.
- •51)Дегуманізація культури техногенної цивілізації др. Половини 20ст.
- •52)Постмодернізм та егалітаризм як характеристики духовної культури др. Половини 20ст.
- •53)Глобальні проблеми цивілізації та культури др. Половини 20ст.
- •54)Молодіжна контр-культура 60х років 20ст.
- •55)Політика міжнародних організацій у справах культури
- •56)Пореволюційна українська культура та політика українізації 20-30х років:ідеї, діячі, наслідки
- •58)Культура в авторитарній державі: 60-80 роки в срср.Місце й значення діяльності шістдесятників у розвитку української культури
- •59)Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблеми і досягнення
- •60)Умови й особливості розвитку укр культури в незалежній державі
29)Ідеологія просвітництва і культура 18ст.
XVIII век вошёл в историю культуры как век Просвещения. Это период промышленного переворота и перехода политической власти в руки нового класса - буржуазии. Заканчивается длительная полоса господства традиционной аграрной культуры. В результате промышленной революции утверждается новая индустриальная культура. Существенным содержанием промышленной культуры является трёхзвенная система машин и механизированные технологии. Изменения в технической, технологической культурах требуют обновления в областях экономической, социальной, политической. Волна инноваций охватывает всё здание культуры. Изменяется прежде всего наука, меняется её место и роль в обществе. Аграрное производство покоится на практических знаниях, получаемых человеком опытным путем. Оно фактически нейтрально, безразлично к научному знанию. Но механическое производство, машины как технические устройства перерастают эмпирические знания, ручное производство, ремесло. Они требуют технологического применения науки. Наука превращается объективно и субъективно в непосредственную производительную силу. Более того, вложения в науку стали приносить прибыль, стали экономически целесообразными. Отражением изменяющейся роли науки в производстве и в обществе и выступает культура Просвещения. Обычно выделяют три этапа в развитии культуры Просвещения:
1. Просветительский классицизм. Он определял умонастроения до 30х гг. XVIII в.
2. Просветительский реализм. Он характерен для развития культуры вплоть до 80х гг. XVIII в.
3. Революционный классицизм, который охватывает 80е гг. XVIII в. вплоть до Великой Французской революции.
Прежде всего, культура задумалась о своих собственных основаниях: что лежит в основе - добро или зло, разум или чувство, гармония или конфликт - с выяснения этих вопросов начинаются культурные подвижки.
Французская революция обнаружила, что перестроить это общество на основах разума и добра методами культуры, без насилия, невозможно. Отсюда начинается распад культуры Просвещения. Он происходит по разным направлениям. С одной стороны, наблюдается возврат к классицизму в его консервативном варианте, с гражданским пафосом и политической тематикой, с другой стороны - обнаруживает себя уход в быт, психологию, внутренний мир человека, в то, на чём покоился либерализм. Но в XVIII веке это направление получило другое название - сентиментализм. Сентиментализм (от слова sentiment - чувство) - проявление кризиса культуры Просвещения, того обстоятельства, что она запуталась в неразрешимых противоречиях. Что бы мы ни говорили о науке до XVIII века, это была скорее практика, а не теория, алхимия, а не химия. В "науку" входили противоположные компоненты - знания и вера, достоверное и иллюзорное, рациональное и иррациональное. В культуре складываются представления о том, что от природы человек наделен страстями и эмоциями, чувствами и переживаниями, а от культуры - разумом, мудростью и стремлением к порядку. Поэтому культура призвана избавиться от природного в человеке и сформировать в нём "не природное", культурное. В период кризиса Просвещения сформировались иные течения - романтизм и сентиментализм, покоящиеся на сенсуализме и эмпиризме. В этих течениях культуры абсолютизируется роль природного, чувственного в культуре.
