- •1)Предмет і завдання курсу «іук»
- •2)Культура у системі суспільних відносин, її функції
- •3)Культура як спосіб буття людини. Поняття антропосоціогенезу
- •4)Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур
- •5)Поняття культурного регіону. Сучасна регіональна типологія культури
- •6)Історична періодизація та типологія культурного процесу. Поняття культурної епохи
- •7)Діалектика загальнолюдського та національного в культурі. Проблема культорної ідентфікації
- •8)Культура й особистість. Елементи внутрішньої культуриособистості (світогляд, професійна культура, моральна, політична, естетична та культура побуту)
- •10)Неолітичнареволюція та її значення для подальшого розвитку культури людства. Трипільська культура на тер-ї україни
- •9)Синкретизм як найважливіша характеристика первісної культури
- •11)Традиціоналізм як тип культури. Загальні риси розвитку культур стародавнього сходу
- •12)Культури кочовиків на тер-ї україни:кіммерийці, сармати, скіфи
- •13)Досягнення культури доби античної класики
- •14)Значення культури стародавньої греції та риму для формування європейської культури
- •15)Загальна характеристика культури візантії. Вплив візантійської культури на формування культури слов’янських народів та київської русі
- •16)Загальна характеристика середньовічної культури
- •20)Художня культура епохи відродження, її гуманістичний зміст та здобутки
- •21)Північне відродження, його діячі та здобутки художньої культури
- •22)Реформація, її місце і значення для духовної культури західної цивілізациї
- •23)Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості
- •25)Внесок у культуру ренесансної європи вихідців з україни
- •26)Гуманістичні та реформаційні ідеї в культурі україни 16-першої половини 17 ст.(на прикладі острозького культурного осередку)
- •27)Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі 17 ст.
- •28)Промислова революція і розвиток науки як чинник формування новоєвропейської культури
- •29)Ідеологія просвітництва і культура 18ст.
- •30)Художні напрями та стилі європейської культури 17-18 ст.
- •31)Просвітництво на терені української культури др.Половини 17-18ст.: ідеологія,діячі,осередки
- •32)Вплив київського культурного центру на слов’янсько православний світ 17-18ст. Та його роль у росповссюдженні просвітницьких ідей
- •33)Самобутність культури українського бароко
- •34)Українська та російська культури доби освіченого абсолютизму проблема взаємодії
- •35)Дворянський етап українського нац-культурного відродження кінця 18-першої третини 19ст.;діячі та здобутки
- •36)Головні ознаки й тенденції розвитку європейської культури 19ст.
- •37)Художні напрями та стилі європейської культури 19ст.
- •38)Соціально-політичні обставини розвитку російської культури першої половини 19ст. Як чинники становлення дворянського етапу українського національно-культурного відродження
- •39)Слов’янофільство як духовно-культурне явище 19ст., його зв’язок з романтизмом у європі
- •40)Українська національна ідея, її фундатори та розробка у др.Чверті 19ст.
- •41)Значення творчості та діяльності т.Г.Шевченка для розвитку української культури
- •42)Освітянський процес в україні 19ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції
- •43)Розквіт демократичної культури в росії др. Половини 19ст., її місце в скарбниці світової культури
- •44)Критичний реалізм як провідний напрям європейської художної культури др. Половини 19ст.Реалістична література росії та україни 19ст.
- •45)Національно-демократичне спрямування духовної культури українського суспільства та процес нац-культ відродження др. Половини 19-початку 20ст.; його діячі
- •46)Українська культура в галичині: діячі, осередки, значення
- •47)Українське образотворче та театральне мистецтво др. Половини 19ст.
- •48)Символізм як явище духовної культури останньої третини 19ст.-початку 20ст., його нац особливості на прикладі укр літератури
- •49)Модернізм як ідеологія кризи суспільної свідомості та культури кінця 19-першої половини 20ст.
- •50)Проблема масової клуьтури у 20ст. Соціокультурні передумови виникнення тоталітаризму і фашизму у 20ст.
- •51)Дегуманізація культури техногенної цивілізації др. Половини 20ст.
- •52)Постмодернізм та егалітаризм як характеристики духовної культури др. Половини 20ст.
- •53)Глобальні проблеми цивілізації та культури др. Половини 20ст.
- •54)Молодіжна контр-культура 60х років 20ст.
- •55)Політика міжнародних організацій у справах культури
- •56)Пореволюційна українська культура та політика українізації 20-30х років:ідеї, діячі, наслідки
- •58)Культура в авторитарній державі: 60-80 роки в срср.Місце й значення діяльності шістдесятників у розвитку української культури
- •59)Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблеми і досягнення
- •60)Умови й особливості розвитку укр культури в незалежній державі
8)Культура й особистість. Елементи внутрішньої культуриособистості (світогляд, професійна культура, моральна, політична, естетична та культура побуту)
Уже при рождении индивид получает социальный статус, вытекающий из статуса его семьи, родителей. Рождение ребенка имеет, таким образом, не только биологический или демографический аспект, но и социокультурный. Именно поэтому во всех культурах вскоре после рождения производятся различного рода обряды, означающие посвящение ребенка в культуру данного коллектива и общества. И, конечно, индивид остается «приписанным» культурно к своим биологическим особенностям: пол, раса. По мере своего взросления индивид включается во все новые и новые сферы общения. Культура – один из важнейших факторов структуризации общества, столь же необходимый, как и экономические или политические механизмы. Если в экономике основой отношений выступает собственность, в политике – власть, то в культуре такой основой являются нормы, ценности и значения.
КУЛЬТУРА И ЛИЧНОСТЬ — проблема взаимоотношения К. и Л., определяющая, как и почему К. и Л. неразрывно связаны друг с другом. Имеет два аспекта: 1) в К. формируется определенный тип Л. Общее историческое прошлое, коллективная историческая память, общепринятые ритуалы, образцы и нормы деятельности, социальный опыт, особенности географического пространства, специфика социальных институтов, преобладающие экономические модели, коллективные мнения, исторические традиции в науке, технике и искусстве, отношение к чужим ценностям и т. д. — факторы, влияющие на формирование Л. в К. 2) Л. воссоздает, изменяет, открывает новое в К. Без Л. нет К., так как Л. не только движущая сила и создатель К., но и главная цель ее становления. Без Л. невозможно обновление и существование культурных процессов, воспроизводство и распространение элементов К. Реальным создателем культуры является человек. Поэтому нельзя рассматривать культуру только в ее коллективном аспекте. Не менее важным является изучение проблем личности как субъекта и объекта культуры, процессов, в ходе которых он становится личностью, овладевает навыками жизни в конкретной культуре.
На первом уровне исследования психология культуры должна изучить личность как носителя культуры. Изучаются:
- Механизм социализации – овладение человеком общих знаний и навыков жизни в обществе, освоение им различных видов социальной практики.
- Механизм инкультурации – Овладение человеком *азбукой* своей культуры, усвоение ее норм и ценностей, стереотипов поведения, что делает его культурно компетентным в обществе, в котором он живет.
- Механизм социокультурной самоидентификации личности – самоопределения человека, осознание им своей принадлежности к определенной политической, этнической социальной и другим группам.
Соціальна якість людини – сукупність взаємопов'язаних елементів, які зумовлені особливостями соціальної взаємодії особистості з іншими людьми у конкретних історичних умовах. До елементів, що складають соціальні якості людини, належать соціально визначена мета її діяльності; виконувані нею соціальні статуси і соціальні ролі; очікування щодо цих статусів і ролей; норми і цінності (культура), якими вона керується в процесі діяльності; сукупність знань, що дають змогу виконувати прийняті на себе ролі та орієнтуватися в навколишньому світі; рівень освіти і спеціальної підготовки; соціально-психологічні особливості; активність і ступінь самостійності в прийнятті рішень.
